ВИБІР МЕТОДУ ХІРУРГІЧНОГО ЛІКУВАННЯ ГАСТРОДУОДЕНАЛЬНИХ ВИРАЗОК У ХВОРИХ З ВИСОКИМ РИЗИКОМ ОСТЕОПОРОЗУ

Abstract

У дисертаційній роботі представлено результати дослідження структурно-функціонального стану кісткової тканини, мінерального обміну, ендокринної системи хворих на виразкову хворобу та оперованих зі застосуванням методів органозберігальних і органощадних операцій резекцій шлунка за Більрот-І і Більрот-ІІ. Встановлено, що у хворих на виразкову хворобу ступінь ураження кісткової тканини залежить від тривалості хвороби – чим вона триваліша, тим більше пацієнтів з остеодефіцитом. Після резекції шлунка за Більрот-ІІ і Більрот-І нормальний стан кісткової тканини зберігається у кожного четвертого і кожного третього оперованого хворого. Доведено, що після органозберігальних і органощадних операційних втручань у 60,6 % оперованих кісткова тканина зберігається в нормі. Встановлено, що після операційного лікування хворих на виразкову хворобу у віддаленому післяопераційному періоді порушується функція гіпофізарно-тиреоїдної системи і статевих залоз, що проявляється особливо після резекційних методів. В експерименті на білих щурах, у яких моделювали резекцію шлунка за Більрот-І, Більрот-ІІ і селективну проксимальну ваготомію, після резекційних методів виявлено структурні зміни стінки шлунка і дванадцятипалої кишки, а також виражені зміни остеоморфометричних показників стану кісткової тканини. Доведено ефективність препарату “Кальцій-Д3 Нікомед” у корекції остеодефіцитного стану. Запропоновано алгоритм вибору оптимального методу хірургічного лікування хворих на ускладнені виразки шлунка і дванадцятипалої кишки у поєднанні з остеопенічним синдромом.