РОЗВИТОК І СТАНОВЛЕННЯ ТОПОГРАФІЇ ГОРТАНІ В РАННЬОМУ ПЕРІОДІ ОНТОГЕНЕЗУ ЛЮДИНИ

Abstract

Дисертація присвячена вивченню особливостей закладки, розвитку, динаміки формоутворення гортані в пренатальному періоді онтогенезу та у новонароджених людини. За допомогою адекватних морфологічних методів простежено становлення й зміну синтопії гортані та суміжних утворень, періоди інтенсивного та уповільненого її росту, критичні періоди, варіанти та можливі вади розвитку. Визначено, що зачаток гортані з’являється в зародків 5,0-5,5 мм тім’яно- куприкової довжини у вигляді вентрального випину первинної кишки на межі її глоткового відділу, від якої вона відокремлюється широкою заглибиною. Перебудова епітелію починається на вентральній і бічних стінках зачатка гортані. Внаслідок концентрації мезенхіми відбувається закладка хрящів гортані: надгортанника – у зародків 11,0-13,0 мм, перснеподібного – у передплодів 16,0 –18,0 мм, щитоподібного – у передплодів 19,0-20,0 мм, черпакуватих – у передплодів 22,0 – 23,0 мм тім’яно-куприкової довжини. Наприкінці п’ятого – на початку шостого місяця хрящі гортані набувають дефінітивної форми. Слизова оболонка гортані вкрита високим циліндричним миготливим епітелієм. Залози слизової оболонки гортані є похідними епітеліальної вистилки. Формування залоз зумовлене процесом вростання епітелію слизової оболонки у підслизовий прошарок. Найбільша їх концентрація спостерігається на передній стінці гортані. Критичними періодами у розвитку гортані слід вважати кінець зародкового та початок передплодового періоду розвитку людини.