ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІЙ НИРОК У ЩУРІВ, ЩО ЗАЗНАЛИ СТРЕСУ ЗА ЗМІНЕНОГО ФОТОПЕРІОДУ
Abstract
Дисертацію присвячено вивченню впливу іммобілізаційного стресу за умов гіпофункції шишкоподібної залози на хроноритми морфофункціональної активності нирок та епіфіза мозку у старих щурів, а також шляхів корекції мелатоніном і епіталоном порушень, спричинених стресовими чинниками. Уперше за допомогою сучасних методів дослідження з’ясовано добові хроноритми ренальних функцій нирок, мікро- й ультрамікроскопічні перебудови нирок та шишкоподібної залози, активність системи про- та антиоксидантного захисту у старих щурів за умов дії одногодинного іммобілізаційного стресу на фоні стандартного освітлення та гіпофункції шишкоподібної залози. Доведено роль епіфізарного гормону мелатоніну та пептидного біорегулятора епіталону в корекції порушень хроноритмів досліджуваних показників, що виникають внаслідок дії патогенних чинників різної етіології (іммобілізаційного стресу та зміненого освітлення). Застосування мелатоніну та епіталону справляють позитивні ефекти щодо відновлення постстресорних змін структурно-функціонального стану шишкоподібної залози, нирок та прооксидантно-антиоксидантного гомеостазу. Однак, мелатонін має суттєвіший вплив на функціональні показники нирок, посилення антиоксидантного захисту, зниження інтенсивності ліпопероксидації, а епіталон – на морфологічний стан нирок та шишкоподібної залози.
Collections
- Дисертації [151]