| dc.description.abstract | Дисертація присвячена питанням обґрунтування використання фотомодифікованих ксенодермотрансплантатів (виготовлених за новою технологією, патент України № 62943, 2004) у комплексному лікуванні опікових хворих. У дослідах поза організмом встановлено, що фотомодифікація ксенодермотрансплантата покращує його лікувальні властивості, зокрема підвищує адсорбційно-антитоксичні (на 32 %) й антимікробні (в 2,5 раза сильніше сповільнює ріст колоній мікроорганізмів). В експерименті на тваринах вивчена ефективність використання ліофілізованих і фотомодифікованих ксенодермотрансплантатів для тимчасового закриття опікових ран ІІІАБ-ІV ст. порівняно з місцевим лікуванням традиційними методами. Застосування фотомодифікованих ксенодермотранс¬плантатів після проведеної ранньої некректомії приводить до активації репаративних процесів, що зумовлює зменшення раневої поверхні за рахунок крайової та острівцевої епітелізації за три тижні на 28 %, в той час як використання ліофілізованих ксеноклаптів зменшує рану на 22%. З метою обґрунтування можливостей використання фотомодифікованих ксенодермотрансплантатів у комплексному лікуванні опікових хворих проведено клініко-морфологічні обстеження 116 опечених хворих, із них 52 потерпілих з ІТУ понад 30 од. Доведено, що фотомодифіковані ксенодермотрансплантати сприяють покращанню перебігу опікової хвороби, посиленню репаративних процесів в ранах, скороченню термінів стаціонарного лікування хворих з індексом тяжкості ураження до 30 од на 11,4 доби (49,2 %), а з індексом тяжкості ураження понад 30 од. - на 24,9 доби (66 %) порівняно з традиційними методами лікування і на 3,4 доби (21,8 %) та 7 діб (13 %) відповідно порівняно з пацієнтами в комплексному лікуванні яких використовували ліофілізовані ксенотрансплантати. | uk |
