АНЕВРИЗМИ АОРТИ: ХІРУРГІЧНІ АСПЕКТИ З ПОЗИЦІЙ ДОКАЗОВОЇ МЕДИЦИНИ

Abstract

У дисертації наведено результати комплексного клініко-морфологічного дослідження нозологічних форм аневризм аорти з позицій доказової медицини. Опрацьовано за 15-річний період (з 1988-2002 р.р.) медичні карти 425 стаціонарних хворих та протоколи розтинів 186 померлих з архіву Львівського обласного патологоанатомічного бюро. Атеросклеротичні аневризми виявлено у 80 %, кістозний медіанекроз аорти – у інших 7,8 % хворих, неспецифічні інфекційні аневризми констатовано у 4,2 %, аневризми аорти іншої етіології – у 8 % пацієнтів. Констатовано наявність помірної залежності між віковими групами хворих та їх смертністю від окремих нозологічних форм: смертність від атеросклеротичних аневризм у пацієнтів, віком до 50 років становила 32,25 % (з вірогідністю 95 % у подібних вибірках цей показник буде становити 23,9 %-41,9 %), проте у осіб віком > 51 року – відповідно 37,86 % та 29 %-47 %. 50 пацієнтам, прооперованим з приводу аневризм черевної аорти було проведено анкетування загального стану, якості життя та їх реобстеження. Констатовано, що близько 60 % респондентів вважають свій стан та якість життя після операції вище задовільного, тоді коли через 2 роки цей показник становив 30 %, а через 5 років <10 %. На основі результатів дослідження створено алгоритми амбулаторної диспансеризації: доопераційного диспансерного спостереження пацієнтів з неускладненими аневризмами та диспансерного спостереження прооперованих хворих у пізньому післяопераційному періоді.