ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ОСІБ МОЛОДОГО ВІКУ З РІЗНИМ СТАНОМ ТКАНИН ПАРОДОНТА

Abstract

Дисертаційна робота присвячена вивченню місцевих особливостей пародонта, твердих тканин зубів і середовища ротової порожнини, психологічних характеристик, особливостей вищої нервової діяльності та автономної регуляції в осіб віком 18-23 років та можливостей їх використання для прогнозування і профілактики розвитку запальних захворювань тканин пародонта. У ході роботи використано наступні методи: клінічні – для оцінювання загального стоматологічного статусу молодих людей, визначення рівня гігієни ротової порожнини та стану тканин пародонта; психологічне тестування; інструментальні – для об’єктивної характеристики стану автономної регуляції та індивідуально-типологічних особливостей вищої нервової діяльності; лабораторні – для оцінювання кристалографічної картини ротової рідини; статистичні – для аналізу та визначення достовірності отриманих результатів, а також побудови моделі для виявлення ризику розвитку запальних уражень тканин пародонта. У праці доповнено дані про психологічні характеристики в осіб молодого віку із захворюваннями тканин пародонта. Зокрема встановлено зниження показників оцінювання самопочуття й активності, а також зростання прояву таких дезадаптивних станів, як невротична депресія та істеричний тип реагування у молодих людей при наявності запальних уражень тканин пародонта. Проведено оцінювання параметрів вищої нервової діяльності в осіб віком 18-23 років із пародонтопатологією. Встановлено зниження тривалості простої зорово-моторної реакції та латентного періоду реакції вибору двох сигналів із трьох можливих в обстежених із захворюваннями тканин пародонта, що свідчить про швидший перебіг як простих реакцій, так і складніших. При цьому простежувалося зменшення саме часу центральної обробки інформації, що може свідчити про активізацію вищих центрів регуляції. Досліджено стан автономної регуляції у молодих людей із захворюваннями тканин пародонта без супутньої соматичної патології. При спектральному аналізі варіабельності серцевого ритму виявлено зниження потужності високочастотних коливань та зростання низькочастотних. Ці результати підкріплюються збільшенням частки хвиль низької частоти у загальній потужності спектру та відповідно зростанням індексу симпато-парасимпатичнго балансу. Такі показники вказують на зміщення балансу автономної регуляції у бік симпатичних впливів в осіб із запальними ураженнями тканин пародонта, що підтверджується також даними статистичного аналізу варіабельності серцевого ритму та кардіоінтервалографії за Р. М. Баєвським. Всі ці ознаки свідчать про напруження адаптаційних систем та зменшення функціональних резервів. Використано показники стоматологічного обстеження, психологічні характеристики, параметри вищої нервової діяльності та автономної регуляції для прогнозування розвитку пародонтопатології. Обґрунтовано можливість використання запропонованих моделей для ранньої діагностики та профілактики запальних захворювань тканин пародонта. Аналіз побудованих прогностичних моделей показав високу діагностичну ефективність, чутливість та специфічність, причому значення діагностичної чутливості вищі порівняно зі специфічністю.