| dc.description.abstract | У дисертації на основі вивчення стану нейроендокринних, метаболічних і імунних параметрів організму наведено теоретичне обгрунтування та нове вирішення наукового завдання, що полягає у з’ясуванні ролі окремих компонентів складу питних мінеральних вод у формуванні неспецифічних і специфічних реакцій організму при їх курсовому вживанні.
Дослідження були виконані у формі хронічного експерименту на 58 здорових щурах лінії Wistar масою 240-290 г, яких поділили на 6 груп. Тварини першої групи залишались інтактними, вживаючи водопровідну воду з поїлок ad libitum. Щурам другої (контрольної) групи впродовж 6 днів одноразово вводили через зонд водопровідну воду в дозі 1,5 мл/100 г. В третій (еталонній за органічним компонентом) групі проводили щоденне напоювання тварин водою Нафтуся Трускавецького родовища, в четвертій (еталонній за сольовим компонентом) групі – водою Софія Трускавецького родовища. Щурі пʼятої групи отримували нативну воду Герца, а шостої – її штучний сольовий аналог.
Виявлено причино-наслідкові зв’язки курсового вживання питних мінеральних вод, які визначають специфічні і неспецифічні реакції організму на бальнеотерапію. Встановлено, що незалежно від специфіки хімічного складу застосованих рідин розвивається неспецифічна реакція нейроендокринно-імунного комплексу і метаболізму, яка характеризується значущими змінами відносно контролю ендокринних, метаболічних та імунних показників. Доведено, що між показниками хімічного складу рідин-подразників, з одного боку, і показниками метаболізму і нейроендокринно-імунного комплексу – з іншого боку, існують суттєві зв’язки. Вперше встановлено, що домінуюча роль у визначенні специфічності дії досліджених мінеральних вод належить органічному азоту, вуглецю та мікроелементам, та в меншій мірі – електролітам. | uk |
