ПАТОГЕНЕТИЧНІ ОСНОВИ НЕЙРОХІМІЧНОЇ ТА ІМУНОЛОГІЧНОЇ ДИЗРЕГУЛЯЦІЇ В САМЦІВ ЩУРІВ ІЗ СИНДРОМОМ ПРЕНАТАЛЬНОГО СТРЕСУ

Abstract

Дисертація присвячена вивченню патогенетичних ланок нейроімуноендокринної дизрегуляції у самців-щурів із синдромом пренатального стресу. На основі вивчення впливів пренатального стресу на систему циклічних нуклеотидів (цАМФ та цГМФ) у тимусі, реакцію структурно-функціональних зон тимуса контрольних та пренатально стресованих самців-щурів на іммобілізаційний стрес за показниками інтенсивності пероксидного окиснення ліпідів, активності ферментів антиоксидантного захисту, інтенсивності флуоресценції катехоламінів, змін структури лімфоїдної популяції, морфометричних і денситометричних характеристик тимоцитів дійшли висновку, що стресорні впливи впродовж пренатального онтогенезу суттєво модифікують реактивність тимуса до дії несприятливих чинників у постнатальному періоді. Дослідження зворотних зв’язків між тимусом та нейроендокринною системою, проведене шляхом п’ятиденного уведення комплексу тимічних пептидів Т-активіну показало, що пренаталь-ний стрес порушує характер двосторонніх зв’язків між серотонінергічною, β-ендорфінергічною системами лімбіко-гіпоталамічних структур і тимічними пептидами, викликає довготривалу модифікацію функціонування зворотного зв’язку в системі тимічні пептиди – гіпоталамо-гіпофізарно-тиреоїдна вісь та посилює вплив тимічних пептидів на секрецію пролактину. Отримані дані мають значення для розуміння природи нейроімуноендокринних модифікацій при дії несприятливих чинників в період раннього онтогенезу та на дорослий організм і можуть лягти в основу розробок практичних рекомендацій для вагітних щодо запобігання стресорним пошкодженням нейроімуноендокринної системи плода.