| dc.description.abstract | Проведено дослідження центральних відділів нюхового та зорового аналізаторів ссавців, які належать не лише до різних рядів (Insectivora, Chiroptera, Rodentia, Primates), а й до різних екологічних груп (літаючі, напівводяні, підземні, тварини наземного способу життя, тварини відкритих просторів та наземні спеціалізовані: напівдеревні), що внаслідок освоєння різних біотопів відрізняються за екологічними та морфо-функціональними ознаками. Саме в останніх виявлено вплив середовища та екологічних факторів на організацію структур нюхового та зорового аналізаторів.
Комплексне порівняння структур нюхового аналізатора свідчить про те, що в тупайї він розвинений найгірше. Це є наслідком компенсації слабкого розвитку нюху стереоскопічним зором. Найвищий рівень організації нюхового аналізатора виявлено в комахоїдних та підземного гризуна сліпака. Розвиток цього показника в інших досліджуваних гризунів різний, що пояснюється їх значною адаптивною радіацією. У структурах нюхового аналізатора вечірниці проявляються як примітивні, так і прогресивні риси організації.
Зоровий аналізатор серед досліджуваних видів найкраще розвинений у тупайї. Найгірше його ланки проявляються в комахоїдних, особливо у їжака та крота, хоча структури цього аналізатора в білозубки мають прогресивні риси будови. Серед гризунів зоровий аналізатор розвинений примітивно у сліпака, значно досконаліше – у нутрії. У вечірниці структура аналізатора складніша, ніж у комахоїдних, проте значно примітивніша, ніж у гризунів. | uk |
