| dc.description.abstract | Дисертація присвячена вивченню будови кровоносного русла і паренхіми яєчка в нормі, а також дослідженню впливу епідидимоорхіту і водянки на морфофункціональний стан кровоносних судин, гемомікроциркуляторного русла, звивистих сім’яних трубочок яєчка і протоки над’яєчка.
Встановлено, що як після перенесеного епідидимоорхіту так і при водянці яєчка зменшується його об’єм, звужується просвіт артеріол і капілярів, венозні судини розширені і більш звивисті. Судини гемомікроциркуляторного русла розміщуються щільніше і стають звивистими. У стінці кровоносних судин розвиваються незворотні зміни по типу гіалінозу і склерозування. Зменшується діаметр звивистих сім’яних трубочок, потовщується їх власна оболонка, спостерігається масова загибель клітин сперматогенного епітелію. В інтерстиції – лейкоцитарна інфільтрація і розростання грубоволокнистих сполучно–тканинних елементів. Зменшується об’єм ядер клітин Лейдіга. Ультраструктурно визначаються деструктивні зміни в компонентах гемато-тестикулярного бар’єру. Зменшується діаметр протоки над’яєчка і висота епітелію в ньому, потовщується її стінка і в ній редукуються скоротливі елементи. Знижуються якісні показники еякуляту.
Експериментальний орхіт, викликаний у яєчку щурів ін’єкцією E. coli під його оболонку, через 90 діб призводить до звуження і місцевої редукції капілярів, деформації і ущільнення рисунку мікросудин, зменшення діаметру звивистих сім’яних трубочок і кількості клітин сперматогенного епітелію в них, зменшення об’єму ядер клітин Лейдіга, що свідчить про розвиток незворотніх структурно-функціональних порушень в яєчку. | uk |
