Показати скорочений опис матеріалу
ПАТОГЕНЕТИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ КОМПЛЕКСНОГО ХІРУРГІЧНОГО ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ НА СИНДРОМ ДІАБЕТИЧНОЇ СТОПИ
dc.contributor.author | ВАСИЛЮК, Сергій Михайлович | |
dc.date.accessioned | 2022-05-04T07:23:13Z | |
dc.date.available | 2022-05-04T07:23:13Z | |
dc.date.issued | 2006-09-28 | |
dc.identifier.citation | Василюк С.М. Патогенетичне обґрунтування комплексного хірургічного лікування хворих на синдром діабетичної стопи : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра мед. наук : 14.01.03. Тернопіль, 2006. 39 с. | uk |
dc.identifier.uri | https://repository.tdmu.edu.ua//handle/123456789/17238 | |
dc.description.abstract | В роботі розглянено питання лікування гнійно-некротичних ускладнень синдрому діабетичної стопи, з врахуванням патогенетичних особливостей розвитку цієї патології. На основі вивчення особливостей вуглеводного обміну, кровопостачання печінки, її білоксинтезувальної функції і активності органоспецифічних ферментів, стану гуморального і клітинного імунітету, рівня IL-1, IL-8 і IL-10, перекисного окислення ліпідів і антиоксидантного захисту, рівня середньомолекулярних пептидів, цитоархітектоніки еритроців, ендотеліальної дисфункції та рівня інгібіторів фібринолізу, у хворих на синдром діабетичної стопи з гнійно-некротичними процесами різного ступеня тяжкості розпрацьовано тактику і основні напрями комплексного хірургічного лікування. У комплексне хірургічне лікування запропоновано вводити пункційну трансплантацію фрагментів підшлункової залози новонароджених поросят з подальшою катетеризацією нижньої надчеревної артерії і одночасними операційними втручаннями на стопі. Через катетеризовану артерію у післяопераційному періоді запропоновано проводити внутрішньоартеріальну тривалу регіональну інфузію лікарських середників в уражену кінцівку за допомогою пульсового дозатора впродовж 7-10 діб. Серед хворих, яким проводили традиційне лікування, загоєння ран вдалося досягнути у 70,4 % пацієнтів. У 29,6 % виконано ампутації нижньої кінцівки на рівні стегна. Серед пацієнтів у яких проводили внутрішньоартеріальну тривалу регіональну інфузію вдалося досягнути загоєння ран у 86,9 % і у 13,1 % виконано ампутацію нижньої кінцівки на рівні стегна. Серед хворих, яким виконали трансплантацію фрагментів підшлункової залози новонароджених поросят, рановий дефект загоївся у 97,4 %. У 2,6 % виконано високу ампутацію. | uk |
dc.language.iso | other | uk |
dc.publisher | Тернопіль | uk |
dc.subject | печінкова дисфункція | uk |
dc.subject | синдром діабетичної стопи | uk |
dc.subject | хірургічне лікування | uk |
dc.subject | внутрішньоартеріальна тривала регіональна інфузія | uk |
dc.subject | підшлункова залоза новонароджених поросят | uk |
dc.title | ПАТОГЕНЕТИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ КОМПЛЕКСНОГО ХІРУРГІЧНОГО ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ НА СИНДРОМ ДІАБЕТИЧНОЇ СТОПИ | uk |
dc.type | Thesis | uk |
Долучені файли
Даний матеріал зустрічається у наступних фондах
-
Автореферати дисертацій [216]