ВІКОВІ ЗМІНИ В КІСТКАХ СКЕЛЕТА ПРИ АДАПТАЦІЇ ОРГАНІЗМУ ДО ЗАГАЛЬНОГО ЗНЕВОДНЕННЯ ТА В ПЕРІОД РЕАДАПТАЦІЇ

Abstract

Дисертацію присвячено дослідженню росту, формоутворення, структур¬ної перебудови, змін мінерального складу довгих кісток скелета у тварин різних вікових груп при адаптації організму до загальної дегідратації та в умовах загального зневоднення в адаптованих та неадаптованих до загальної дегідратації тварин з наступним вивченням їх реадаптаційних змін. Встановлено, що характер і ступінь структурно-функціональних перетворень в довгих кістках знаходиться в залежності від тривалості дії дегідратаційного фактора, віку та наявності попередньо проведеної адаптації. Адаптація до загального зневоднення підвищує відновні можливості кісткової тканини в період реадаптації у статевонезрілих і статевозрілих тварин порівняно з неадаптованими, що характеризується наближенням до контрольних величин показників росту, будови та хімічного складу довгих кісток. Дуже сповільненні темпи реадаптації у адаптованих старих тварин порівняно з неадаптованими, адаптація для них не забезпечила в реадаптаційний період зближення показників морфофункціонального стану довгих кісток до аналогічних у контрольних тварин.