| dc.description.abstract | Дисертаційна робота присвячена вивченню перинатальних факторів ризику (атопія в родині, виробничі шкідливості, обтяжений акушерський анамнез, прийом ліків вагітною, соматична патологія, хронічна форма цитомегаловірусної інфекції у вагітної) та визначенню маркерів атопії у новонароджених. Встановлено, що у дітей групи ризику діагностовано достовірно високий вміст Ig E в пуповинній крові, що свідчить про вихідну пренатальну сенсибілізацію, яка в наступному у 77,77 % дітей протягом першого року життя маніфестувала ознаками атопічних захворювань. Діагностовано високий рівень Ig E в пуповинній крові, який супроводжувався істотною дестабілізацією процесів обміну сполучної тканини, вираженою активністю запалення та дефіциту Ig A в крові, що у 69,24 % дітей групи ризику доводилось клінікою атопічного дерматиту. На підставі проведених досліджень створено та використано констеляційну систему з визначенням діагностичних коефіцієнтів та інформаційної вагомості клініко-лабораторних ознак для прогнозування атопічного дерматиту у дітей першого року життя. В роботі розроблено та апробовано модифіковані схеми вторинної профілактики атопічної патології, що передбачають забезпечення адекватного режиму харчування матері-годувальниці, раціонального грудного вигодовування з обов’язковим раннім прикладанням до грудей, диференційованого введення фізіологічних добавок та прикормів, нормалізації роботи шлунково-кишкового тракту, а також адекватного гігієнічного догляду за шкірою новонародженого. У дітей дошкільного та шкільного віку з тривалим перебігом атопічного дерматиту діагностовано кальцій-фосфорні порушення метаболізму сполучної тканини, що в 48,64 % випадків супроводжувалися остеопенічним синдромом. Патогенетично обґрунтовано доцільність доповнення комплексної терапії атопічного дерматиту місцевим застосуванням циклоферону у дітей з вираженими шкірними проявами та кальцеміну при наявності остеопенічного синдрому. | uk |
