https://repository.tdmu.edu.ua//handle/1/8740 Sun, 04 Oct 2026 05:09:23 GMT 2026-10-04T05:09:23Z https://repository.tdmu.edu.ua//handle/123456789/30728 Особливості ремоделювання структур та судинного русла сім'яників і передміхурової залози в умовах тривалої інтоксикації етанолом Нестерук, Сергій Олександрович Дисертаційна робота присвячена вивченню закономірностей ремоделювання структур та судинного русла сім'яників і передміхурової залози в нормі та за умов тривалої етанолової інтоксикації, а також особливостей структурного ремоделювання передміхурової залози за поєднаної дії етанолу і післярезекційної портальної гіпертензії. За допомогою комплексу морфологічних, морфометричних та гістостереометричних методів у експериментальних статевозрілих білих щурів-самців лінії Вістар визначено гістологічну структуру та кількісні морфологічні показники паренхіми і судинного русла неушкоджених сім’яників та передміхурової залози на всіх рівнях структурної організації. Отримано достовірні кількісні морфометричні характеристики структур сім’яників і передміхурової залози та їх судинного русла за умов тривалої етанолової інтоксикації, зокрема встановлено зміни індексів Керногана, Вогенворта, щільності судин гемомікроциркуляторного русла та ядерно-цитоплазматичних відношень ендотеліоцитів. Встановлено закономірності ремоделювання артеріального русла сім’яників і передміхурової залози за умов тривалої етанолової інтоксикації, що характеризуються потовщенням стінки артерій, звуженням їх просвіту, ушкодженням ендотеліоцитів, розвитком ендотеліальної дисфункції та погіршенням кровопостачання досліджуваних органів. Встановлено закономірності ремоделювання венозного русла сім’яників і передміхурової залози, які проявляються розширенням венозних судин, венозним повнокров’ям, порушенням венозного відтоку, розвитком тканинної гіпоксії та подальшими дистрофічними, некробіотичними, інфільтративними й склеротичними змінами в досліджуваних органах. Визначено особливості перебудови судин гемомікроцирку-ляторного русла сім’яників і передміхурової залози за умов тривалої етанолової інтоксикації, що характеризуються звуженням приносної (артеріоли, передкапілярні артеріоли) та обмінної (гемокапіляри) ланок і розширенням виносної (закапілярні венули, венули) частини мікроциркуляторного русла з порушенням тканинного структурного гомеостазу. Доведено, що тривала дія етанолу призводить до виражених змін інтерстиційного, ендокринного та сперматогенного компонентів сім’яників, які проявляються порушенням сперматогенезу, зменшенням кількості клітин Сертолі, зниженням індексу інтенсивності сперматогенезу та функціональної активності інтерстиційних ендокриноцитів. Встановлено закономірності структурної перебудови передміхурової залози за умов тривалої етанолової інтоксикації, які супроводжуються розвитком судинних розладів, тканинної гіпоксії, дистрофічних, некробіотичних, інфільтративних та склеротичних змін і призводять до дезорганізації паренхіми органа. Виявлено особливості ремоделювання структур та судинного русла передміхурової залози за умов тривалої етанолової інтоксикації на тлі післярезекційної портальної гіпертензії, що характеризуються взаємним потенціюванням негативного впливу зазначених чинників, посиленням ремоделювання артеріального, венозного та гемомікроциркуляторного русла, прогресуванням ендотеліальної дисфункції, поглибленням деструктивних змін паренхіми та декомпенсацією органного кровообігу. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT https://repository.tdmu.edu.ua//handle/123456789/30728 2026-01-01T00:00:00Z https://repository.tdmu.edu.ua//handle/123456789/18955 Морфофункціональний стан діафрагми в умовах комбінованого впливу пневмоперитонеуму та механічної жовтяниці Кріцак, Мирослав Юрійович Дисертаційна робота присвячена вивченню морфологічної структури різних частин діафрагми, артерій, гемомікроциркуляторного русла в нормі та визначенню їх патоморфологічних порушень в умовах комбінованого впливу пневмоперитонеуму низького та стандартного тиску різної тривалості і механічної жовтяниці. Робота виконана на 245 статевозрілих щурах, в яких змодельовано дослідні умови відповідно до номера експериментальної групи. Лабораторні умови включали моделювання низького і стандартного тиску пневмоперитонеуму, тривалістю від однієї до п’яти годин, механічної жовтяниці та різних варіантів їх поєднання. Проводився відбір сухожилкового центру, ребрової та поперекової частин діафрагми. Доповнено дані щодо переваг використання низького тиску в лапароскопії і вперше доведено, що його використання є пріоритетом, на що вказують отримані дані морфофункціонального стану частин діафрагми при різній тривалості пневмоперитонеуму, а також дані у віддаленому періоді. Встановлено характер та послідовність морфологічних змін діафрагми за умов впливу механічної жовтяниці. Доведено, що провідним чинником структурної перебудови органа є розлади гемодинаміки у судинах мікроциркуляторного русла та артеріях рібного калібру, які проявляються вираженим повнокров’ям, стазом крові, сладж-феноменом та пристінковою адгезією еритроцитів. Описано явища плазматичного просякання та мукоїдного набряку стінок артеріол, що свідчить про глибоку дезорганізацію сполучної тканини судинної стінки на тлі холестазу. Проведено порівняння морфологічної картини частин діафрагми при стандартному та низькому тиску пневмоперитонеуму. Уперше виявлено, що пневмоперитонеум стандартного тиску призводить до патологічного процесу в структурі діафрагми. Після 5-ти годин створеного внутрішньочеревного тиску спостерігалась деформація м’язових волокон. Їх фрагментація та лізис були максимальними порівняно із спостереженнями через 1 і 3 години та при застосуванні низького тиску, що свідчило про різке зниження скоротливої здатності діафрагми. У відповідь на пошкодження виникали клітинні запальні інфільтрати та геморагічна інфільтрація. Встановлено, що низький тиск також призводить до морфологічних та морфометричних змін у діафрагмі, але у менших об’ємах ніж стандартний тиск. Під впливом низького внутрішньочеревного тиску м’язові волокна зберігають компактне розташування, зрідка їхні межі розмиваються і втрачають диференціацію із стромою. Спостерігається міоцитоліз, фрагментація, вакуолізація, глибковий розпад саркоплазми. Поперечна посмугованість інколи візуалізується фрагментарно. Вени і капіляри повнокровні, присутній розподільчий лейкоцитоз. Проведено аналіз змін діафрагми у віддаленому періоді і встановлено, що стандартний тиск пневмоперитонеуму призводить до неповного структурного відновлення діафрагми піддослідних тварин. При застосуванні низького тиску виявлене повне відновлення структурних компонентів діафрагми. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT https://repository.tdmu.edu.ua//handle/123456789/18955 2026-01-01T00:00:00Z https://repository.tdmu.edu.ua//handle/123456789/18486 Ремоделювання камер та судинного русла серця при інтоксикації солями кадмію та алюмінію ЯСІНОВСЬКИЙ, ОЛЕГ БОРИСОВИЧ В експерименті комплексом морфологічних методів вивчено особливості ремоделювання камер та судинного русла серця свиней-самців в’єтнамської породи при інтоксикації організму солями кадмію та алюмінію. Встановлено, що масометрична та просторова характеристика камер неушкодженого серця з різними типами кровопостачання неоднакова зі збереженою стабільністю структурного гомеостазу на тканинному, клітинному та ультраструктурному рівнях. Виявлено, що при дії на організм хлориду алюмінію та хлориду кадмію виникає нерівномірна, диспропорційна гіпертрофія міокарда та дилятація камер серця, в якому збільшуються діаметр кардіоміоцитів, відносні об'єми строми, уражених серцевих м’язових клітин, стромально-кардіоміоцитарні відношення, зменшуються капіляро-кардіоміоцитарні відношення, порушуються ядерно-цитоплазматичні відношення в кардіоміоцитах, потовщується стінка артерій міокарда, звужується їх просвіт, звужується артеріальна та розширюється венозна ланки гемомікроциркуляторного русла, змінюється секреторна активність міоендокринних клітин передсердь. Виявлено, що структурні зміни домінують при дії хлориду кадмію у лівому шлуночку та при переважно лівовінцевому типі кровопостачання. З’ясовано, що тривале введення в організм дослідних тварин хлориду кадмію та хлориду алюмінію призводить до вираженого зниження відносних об'ємів секреторних гранул та зміни співвідношень між їх типами, що характеризується зменшенням відсотків молодих, зрілих і вираженим зростанням дифундуючих гранул у міоендокринних клітинах передсердь. Thu, 01 Jan 2015 00:00:00 GMT https://repository.tdmu.edu.ua//handle/123456789/18486 2015-01-01T00:00:00Z https://repository.tdmu.edu.ua//handle/123456789/18485 Оптимізація лікування хворих на вузловий зоб із використанням хірургічного методу, лазеріндукованої інтерстиціальної термотерапії та склеротерапії ШІДЛОВСЬКИЙ, ОЛЕКСАНДР ВІКТОРОВИЧ Дисертація присвячена зниженню частоти післяопераційних рецидивів зоба, підвищенню безпечності оперативних втручань та впровадженню малоінвазивних технологій у лікування вузлового зоба. Вибір об’єму операції ставили в залежність від структурних і функціональних змін паренхіми залози. За результатами досліджень розроблені алгоритми вибору об’єму операції з урахуванням тяжкості патоморфологічних і функціональних розладів паренхіми залози, розмірів і кількості вузлових утворів. Такий індивідуальний підхід до вибору об’єму операції дозволив знизити частоту післяопераційних рецидивів зоба до 6,6 %. Обґрунтовано доцільність застосування коагуляційної технології LigaSure при операціях на щитоподібній залозі. Її використання дає скоротити тривалість операцій на 19-41 хв, зменшити об’єм крововтрати на 18-51 мл. Розроблено і впроваджено спосіб інтраопераційної ідентифікації нервів гортані серед тканин операційної рани. Визначені показання та протипоказання до застосування малоінвазивних технологій у лікуванні вузлового зоба. Удосконалені методики застосування лазеріндукованої інтерстиціальної термотерапії еутиреоїдних і токсичних вузлів з використанням одного світлопровідника, склеротерапії етанолом кістозних вузлів та їх поєднання для лікування вузлів гетерогенної будови. Thu, 01 Jan 2015 00:00:00 GMT https://repository.tdmu.edu.ua//handle/123456789/18485 2015-01-01T00:00:00Z https://repository.tdmu.edu.ua//handle/123456789/18484 Порушення метаболічних та імунних процесів у механізмах розвитку експериментального пародонтиту за зміненої реактивності організму ЦВИНТАРНА, ІРИНА ЯРОСЛАВІВНА Дисертаційна робота присвячена вивченню особливостей порушень функціонального стану прооксидантної та антиоксидантної систем у крові та в пародонті тварин, стану ендогенної інтоксикації та імунного захисту у крові тварин, а також морфологічним змінам в пародонті тварин з різними типами запальної реакції при пародонтиті. В результаті експериментальних досліджень встановлено, що розвиток пародонтиту за зміненої реактивності організму супроводжується підвищенням активності пероксидного окиснення ліпідів, зміною активності антиоксидантної системи у крові та в пародонті тварин та підвищенням активності системи імунного захисту, наростанням ознак інтоксикації у крові тварин. На основі комплексного дослідження доведено, що вказані зміни будуть різнитись в часі в залежності від типу запальної реакції, а саме: піком їх розвитку в тварин з гіперергічним типом запалення була сьома доба дослідження, у тварин з нормергічним типом – десята доба, а в тварин з гіпоергічним типом запалення ці процеси наростали до чотирнадцятої доби. Thu, 01 Jan 2015 00:00:00 GMT https://repository.tdmu.edu.ua//handle/123456789/18484 2015-01-01T00:00:00Z https://repository.tdmu.edu.ua//handle/123456789/18483 Морфологічні основи ремоделювання слизової оболонки порожнини рота при обтураційній жовтяниці та за умов коригувальних впливів Твердохліб, Наталія Олегівна Дисертаційна робота присвячена вивченню особливостей ремоделювання слизової оболонки порожнини рота в динаміці експериментальної механічної жовтяниці та за умов застосування корегувальних впливів. Комплексом морфологічних і морфометричних досліджень з’ясовано динаміку структурних і функціональних змін слизової оболонки порожнини рота, її кровоносного та лімфатичного русел в динаміці механічної жовтяниці та за умов застосування коригувальних впливів. Встановлено, що провідними факторами розвитку морфологічних та структурних змін слизової оболонки порожнини рота є розлади кровообігу та лімфообігу, які виступають ініціюючою ланкою у виникненні патологічних змін. Доведено, що у динаміці обтураційного холестазу товщина слизової оболонки зменшується, в основному за рахунок епітеліального шару, а у пізні терміни механічної жовтяниці наступають склеротичні та атрофічні зміни, які найбільш вираженими є у ділянці ясен. Застосування у якості корекції морфофункціональних змін слизової оболонки порожнини рота при механічній жовтяниці солкосерил адгезивної пасти зменшує дистрофічні та апоптичні зміни епітеліоцитів у ранні терміни обтураційного холестазу (до 14 діб), проте при довготривалих жовтяницях (28 діб) солкосерил адгезивна паста не забезпечує корегуючого ефекту, внаслідок чого розвиваються порушення кровообігу та лімфатичного відтоку, які призводять до розвитку атрофічних і склеротичних змін. Thu, 01 Jan 2015 00:00:00 GMT https://repository.tdmu.edu.ua//handle/123456789/18483 2015-01-01T00:00:00Z https://repository.tdmu.edu.ua//handle/123456789/18482 Морфофункціональні зміни кори головного мозку при хронічному ендотоксикозі СОРОКА, ІРИНА ОЛЕКСАНДРІВНА Дисертація присвячена з’ясуванню патогенетичних закономірностей системних імунореактивних і метаболічних розладів та їх ролі у розвитку морфофункціональних змін соматосенсорної зони кори головного мозку (поля 1-2 парієтальної ділянки) білих щурів при хронічному ендотоксикозі та встановленню ефективності застосування еферентної детоксикаційної терапії для корекції виявлених порушень. Хронічний ендотоксикоз спричиняє суттєві метаболічні та імунореактивні розлади, які характеризуються надмірним синтезом сироваткових імуноглобулінів, про- і протизапальних цитокінів, істотним зниженням активності факторів неспецифічного клітинного імунітету та накопиченням імунних комплексів, збільшенням відсотку CD3-лімфоцитів у фазах апоптозу і некрозу; ініціює активацію проявів оксидативного стресу і порушення рівноваги медіаторів ферментативної і глутатіонзалежної ланок антиоксидантної системи. У корі головного мозку відмічено деструктивні зміни нейроцитів і глії у поєднанні із розладами мікроциркуляції. Експериментально доведено ефективність застосування вуглецевого ентеросорбента «Карболайн» в умовах хронічного ендотоксикозу: відмічено зменшення вираженості проявів оксидативного стресу, імунореактивних і метаболічних розладів, у пірамідальному та гангліонарному шарах кори зростала кількість нормохромних нейроцитів, відмічено прояви репаративної регенерації нейроцитів і нормалізацію стану судин гемомікроциркуляторного русла. Покращення структурної організації соматосенсорної зони кори великого мозку сприяло відновленню ноцицептивної реактивності піддослідних тварин в умовах температурного впливу. Thu, 01 Jan 2015 00:00:00 GMT https://repository.tdmu.edu.ua//handle/123456789/18482 2015-01-01T00:00:00Z https://repository.tdmu.edu.ua//handle/123456789/18481 Патогенетична роль дисфункції нирок в динаміці гострого ураження легень САС, Петро Адамович Дисертація присвячена з’ясуванню патогене¬тичної ролі дисфункції нирок в динаміці експериментального HCl-індукованого гострого ураження легень. Гостре ураження легень у тварин супроводжувалося активацією ліпопероксидації у тканинах легенів, крові та нирках. У сироватці крові та тканинах легень через 6 год підвищувалася активність супероксиддисмутази і каталази з поступовим зниженням до 24 год, а в нирках активність їх значно знижувалася через 2 год і залишалася на низькому рівні до кінця спостереження. В період з 2 до 24 год збільшувалася кількість продукуючих активні форми кисню нейтрофільних гранулоцитів, посилювався ендотоксикоз за рахунок зростання фракцій молекул середньої маси у сироватці крові та еритроцитарного індексу інтоксикації. При цьому через 2 і 6 год знижувався діурез, а через 12 год відновлювався і повторно знижувався через 24 год. Хвилеподібно змінювалася швидкість клубочкової фільтрації та екскреція креатиніну із сечею. На тлі незмінного рівня відносної реабсорбції води в проксимальних і дистальних канальцях нефрона через 2 і 6 год знижувалася реабсорбція іонів натрію, а через 12 год відновлювалася знову, проте через 24 год повторно знижувалася. Таким же чином змінювалася й фільтрація натрію та екскреція іонів калію. Накопичувалися іони натрію і калію у крові та сечі, особливо через 2, 6 і 24 год. Збільшувалися розміри клубочків та вивідних канальців, зростала площа ниркового тільця, збільшувалася площа просвіту капсули нефрона з максимумом через 12 год, висота клітин епітелію канальців, їх діаметр із значним зниженням діаметра ядер клітин епітелію. Порушення більш виражені були в дистальних канальцях нефрона. Thu, 01 Jan 2015 00:00:00 GMT https://repository.tdmu.edu.ua//handle/123456789/18481 2015-01-01T00:00:00Z https://repository.tdmu.edu.ua//handle/123456789/18480 Патогенетичні особливості опікової травми рогівки на тлі мерказоліл-індукованого гіпотирозу і її корекція з використанням ксенорогівки свині (експериментальне дослідження) САВЧУК, ЗОРЯНА ЛЮБОМИРІВНА У роботі досліджено стан неспецифічної резистентності організму, особливості клітинної і гуморальної ланок імунної системи, активність оксидативних процесів, стан ферментної і неферментної ланок антиоксидантної системи, особливості цитокінового профілю, ступінь ендогенної інтоксикації у кролів з хімічним опіком рогівки лугом на тлі гіпотирозу. Встановлено, що на тлі гіпотирозу опіковий процес у рогівці супроводжується затяжним перебігом з переважанням дистрофічних процесів, більш вираженими, порівняно з еутироїдними тваринами, змінами неспецифічної резистентності організму, що характеризується зниженням показників спонтанного та індукованого тесту з нітросинім тетразолієм, фазовими змінами активності оксидативних процесів, виразнішим пригніченням ферментної і неферментної ланок антиоксидного захисту. Наявність гіпотирозу в експериментальних тварин, яким моделювали хімічний опік рогівки, призводить до більш значних порушень функціонування імунної системи, які характеризуються імунодепресією, спостерігаються фазові зміни рівня про- і протизапальних цитокінів, посилюється ендогенна інтоксикація. Використання кератоксеноімплантата для закриття опеченої рогівки мало позитивний вплив на перебіг опікового процесу в оці і супроводжувалось частковим відновленням досліджуваних показників. Thu, 01 Jan 2015 00:00:00 GMT https://repository.tdmu.edu.ua//handle/123456789/18480 2015-01-01T00:00:00Z https://repository.tdmu.edu.ua//handle/123456789/18479 Діагностика та комплексне хірургічне лікування варикозної хвороби нижніх кінцівок і її ускладнень САБАДОШ, РОСТИСЛАВ ВАСИЛЬОВИЧ Обстежено 1136 нижніх кінцівок з варикозною хворобою у 1004 хворих. На основі обгрунтування нових критеріїв неспроможності пронизних вен, удосконалення класифікації варіантів локалізації та протяжності патологічних рефлюксів, систематизації варіантів дисплазій поверхневих вен і вивчення порушень гемостазу при варикозній хворобі розроблена диференційована хірургічна тактика її лікування, яка дозволила уникнути периопераційних тромбоемболічних ускладнень, знизити довгострокову частоту рецидивів варикозної хвороби та покращити якість життя пацієнтів. Виконання перев'язки тромбованих пронизних вен при гострому варикотромбофлебіті як невідкладного заходу дозволило знизити частоту тромбоемболічних ускладнень у 6,4 раза. Thu, 01 Jan 2015 00:00:00 GMT https://repository.tdmu.edu.ua//handle/123456789/18479 2015-01-01T00:00:00Z