Кваліфікаційні роботи. Спеціальність 224 «Технології медичної діагностики та лікування». Спеціалізація 224.02 «Протезування-Ортезування»

СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО НАЛАШТУВАННЯ ТА АДАПТАЦІЇ ПРОТЕЗІВ НИЖНІХ КІНЦІВОК

2026-01-01T00:00:00Z

СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО НАЛАШТУВАННЯ ТА АДАПТАЦІЇ ПРОТЕЗІВ НИЖНІХ КІНЦІВОК ЗАВІДНЮК, ЮРІЙ ВІКТОРОВИЧ Обгрунтування застосування комп’ютерних експресметодів оцінки патерну ходи в налаштуванні трансфеморального протеза

ВПЛИВ МІКРОПРОЦЕСОРНОГО КОЛІННОГО МОДУЛЯ НА ПАТЕРН ХОДИ У ПАЦІЄНТІВ ПІСЛЯ ТРАНСФЕМОРАЛЬНОЇ АМПУТАЦІЇ

2026-01-01T00:00:00Z

ВПЛИВ МІКРОПРОЦЕСОРНОГО КОЛІННОГО МОДУЛЯ НА ПАТЕРН ХОДИ У ПАЦІЄНТІВ ПІСЛЯ ТРАНСФЕМОРАЛЬНОЇ АМПУТАЦІЇ Стельмах, Галина Олегівна Мета дослідження. Порівняти та проаналізувати вплив використання мікропроцесорного та гідравлічного колінних модулів на функціональні можливості та рівень мобільності пацієнтів після трансфеморальної ампутаціїв процесі протезної реабілітації. Об’єкт дослідження: Процес відновлення локомоторної функції у осіб після трансфеморальної ампутації. Предмет дослідження: Функціональні параметри ходи при використанні мікропроцесорного та гідравлічного колінних модулів Завдання дослідження 1. Провести системний аналіз науково-методичної літератури та сучасних клінічних настанов щодо біомеханічних особливостей ходи пацієнтів після трансфеморальної ампутації та досвіду застосування пасивних і мікропроцесорних протезних систем. 2. Сформувати репрезентативну вибірку пацієнтів після трансфеморальної ампутації та розподілити їх на клінічні групи залежно від типу колінного модуля (гідравлічні та мікропроцесорні колінні вузли). 3. Оцінити темпо-ритмічні та швидкісні параметри локомоцій у різних режимах ходьби на основі Тесту ходьби на 10 метрів (10MWT) та визначити рівень загальної локомоторної витривалості, аеробної спроможності та енергоефективності пересування пацієнтів за допомогою Тесту 6-хвилинної ходьби (6MWT). 4. Дослідити та порівняти показники статодинамічного балансу та координації рухів у пацієнтів обох груп за допомогою Шкали рівноваги Берга (BBS). 5. Проаналізувати суб’єктивно-об’єктивний рівень повсякденної мобільності та ступінь незалежності пацієнтів за допомогою спеціалізованого опитувальника SIGAM. 6. Розробити практичні рекомендації для фахівців із фізичної терапії та протезування щодо оптимізації процесу реабілітації із застосуванням мікропроцесорних технологій після трансфеморальної ампутації. Методи дослідження: аналіз наукової літератури, клініко-функціональні методи, опитувальники, шкали та методи математичної статистики. Наукова новизна одержаних результатів: – Вперше проведено порівняльний біомеханічний аналіз патернів ходи пацієнтів з трансфеморальною ампутацією при переході з механічних колінних вузлів на мікропроцесорні модулі (MPK) за уніфікованим протоколом. – Дістало подальшого розвитку розумінння механізмів адаптації кукси до зміни динамічного опору протеза в режимі реального часу, що дозволило кількісно оцінити ступінь відновлення фізіологічної симетрії кроку. – Удосконалено підхід до оцінки когнітивного навантаження пацієнта під час локомоції: доведено зв’язок між використанням інтелектуальних систем керування та зниженням потреби у постійному візуальному контролі поверхні. – Визначено специфічні кінематичні переваги мікропроцесорних модулів при подоланні складних поверхонь (сходи, похилі площини), що раніше не було достатньо описано для даної категорії пацієнтів в умовах вітчизняної реабілітаційної практики. – Науково обґрунтовано доцільність раннього включення мікропроцесорних колінних модулів у програму реабілітації комбатантів для прискорення їхньої соціальної та професійної реінтеграції. Практичне значення одержаних результатів: 1. Дослідження дає чіткі критерії, чому конкретному пацієнту (наприклад, з високим рівнем активності або супутніми проблемами спини) варто призначати саме мікропроцесорний модуль. 2. Результати аналізу патерну ходи дозволяють протезисту точніше програмувати фази опори та переносу в мобільному додатку або ПЗ модуля, орієнтуючись на об’єктивні біомеханічні показники, а не лише на суб’єктивні відчуття пацієнта. 3. Можливість розробки протоколу навчання ходьбі саме на мікропроцесорних колінних модулях, що відрізняється від тренувань на механічних вузлах. 4. Результати дослідження можуть бути використані протезно-ортезними підприємствами для оптимізації процесу протезування пацієнтів з трансфеморальною ампутацією, а також реабілітаційними центрами для вдосконалення програм функціонального відновлення комбатантів. Матеріали роботи впроваджено в освітній процес ТНМУ при підготовці магістрів за спеціальністю «Протезування-ортезування».

Застосування ударно-хвильової терапії для проведення реабілітації у пацієнтів після ампутації нижніх кінцівок

2026-01-01T00:00:00Z

Застосування ударно-хвильової терапії для проведення реабілітації у пацієнтів після ампутації нижніх кінцівок Сліпець, Богдан Васильович Робота присвячена дослідженню ефективності застосування ударно-хвильової терапії в комплексній програмі фізичної реабілітації пацієнтів після ампутації нижніх кінцівок. Актуальність теми зумовлена необхідністю підвищення ефективності реабілітаційних заходів, спрямованих на зменшення больового синдрому, профілактику ускладнень, покращення функціонального стану та якості життя пацієнтів, а також прискорення їх адаптації до протезування та повсякденної діяльності. Метою дослідження є оцінка ефективності застосування ударно-хвильової терапії в комплексній програмі фізичної реабілітації пацієнтів після ампутації нижніх кінцівок. Об’єкт дослідження – процес фізичної реабілітації пацієнтів після ампутації нижніх кінцівок. Предмет дослідження – вплив ударно-хвильової терапії на функціональний стан, рівень болю та якість життя осіб після ампутації нижніх кінцівок. У роботі використано методи аналізу та узагальнення наукової літератури, клінічні, функціональні та статистичні методи дослідження. Розроблено та апробовано протокол застосування ударно-хвильової терапії у поєднанні зі стандартною програмою реабілітації, який включав вплив на ділянку кукси, післяопераційний рубець, тригерні точки та зони фантомного болю. Дослідження також поєднувало лікувальну фізкультуру, кінезіотерапію, ерготерапію, масаж, фізіотерапевтичні процедури та тренування ходьби з протезом. У результаті дослідження встановлено, що застосування ударно-хвильової терапії у складі комплексної реабілітації пацієнтів після ампутації нижніх кінцівок забезпечує статистично вірогідне покращення клініко-функціональних показників. Виявлено зниження інтенсивності больового синдрому за шкалами ВАШ на 58,9 % та NRS на 57,5 %, покращення функціональної мобільності за тестом TUG на 37,70 %, збільшення дистанції 6MWT на 50 % та підвищення якості життя за шкалою QoL на 66,67 %. Отримані результати підтверджують доцільність включення ударно-хвильової терапії до протоколів фізичної терапії після ампутації нижніх кінцівок. Практична значущість роботи полягає у можливості впровадження запропонованого протоколу ударно-хвильової терапії в клінічну практику центрів фізичної реабілітації з метою скорочення тривалості адаптаційного періоду після ампутації нижніх кінцівок та покращення результатів протезування. Отримані результати можуть бути використані у практичній діяльності лікарів фізичної та реабілітаційної медицини, фізичних терапевтів, протезистів-ортезистів та інших фахівців мультидисциплінарної реабілітаційної команди.

ТЕЛЕРЕАБІЛІТАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ПІСЛЯ ПРОТЕЗУВАННЯ

2026-01-01T00:00:00Z

ТЕЛЕРЕАБІЛІТАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ПІСЛЯ ПРОТЕЗУВАННЯ Ремінна, Катерина Андріївна Мета дослідження – оцінити ефективність використання термографічної камери в рамках телереабілітації для виявлення результатів динаміки стану пацієнтів після протезування.

Оцінка впливу типу протезної стопи на стійкість ходи у осіб з транстібіальною ампутацією

2026-01-01T00:00:00Z

Оцінка впливу типу протезної стопи на стійкість ходи у осіб з транстібіальною ампутацією Ониськів, Андрій Ярославович Кваліфікаційна робота присвячена дослідженню впливу різних типів енергоощадних протезних стоп на параметри ходи та статодинамічну стійкість осіб із транстібіальною ампутацією. Актуальність дослідження обумовлена необхідністю розробки об’єктивних критеріїв оцінки взаємодії системи «пацієнт–протез» для підвищення ефективності протезування, оптимізації налаштування протезних компонентів та покращення функціональних результатів реабілітації. Метою дослідження було об’єктивізувати вплив протезних стоп високого рівня функціональності на параметри ходи пацієнтів із транстібіальною ампутацією для підвищення точності налаштування протезної системи. У роботі проведено аналіз науково-технічної літератури щодо конструкційних особливостей енергоощадних протезних стоп та сучасних методів біомеханічного аналізу ходи. Виконано клініко-функціональне обстеження пацієнтів із використанням візуального аналізу ходи, 10-метрового тесту ходи, 6-хвилинного тесту ходи та шкали балансу Берга. Проведено порівняльний аналіз впливу протезних стоп типу Winged та 1D35 на швидкість, ритмічність ходи, функціональну витривалість і показники балансу. Наукова новизна роботи полягає у проведенні порівняльного аналізу впливу стоп із розширеною зоною акумуляції енергії (Winged) та стандартних енергоощадних стоп (1D35) на показники статичної та динамічної стійкості. Встановлено, що конструктивні особливості накопичення та повернення енергії у стопах типу Winged сприяють покращенню показників балансу, підвищенню локомоторного ресурсу та зниженню ризику падіння у пацієнтів із транстібіальною ампутацією. Практичне значення дослідження полягає у можливості використання отриманих результатів для індивідуалізованого підбору протезних компонентів, оптимізації програм фізичної реабілітації та підвищення безпеки й ефективності пересування пацієнтів. Розроблені рекомендації можуть бути впроваджені у практику протезно-ортопедичних підприємств, реабілітаційних центрів та освітніх програм підготовки протезистів-ортезистів.

Аналіз причин ампутацій нижніх кінцівок та оцінка опороздатності і придатності кукси до протезування

2026-01-01T00:00:00Z

Аналіз причин ампутацій нижніх кінцівок та оцінка опороздатності і придатності кукси до протезування Козачок, Ілля Сергійович Кваліфікаційну роботу присвячено аналізу етіологічних чинників втрати нижніх кінцівок, комплексному вивченню клініко-функціонального стану кукси, експериментальному оцінюванню їхнього впливу на якість локомоції та рівень функціональної мобільності пацієнтів у системі протезно-ортезної допомоги. Дослідженням охоплено 35 пацієнтів із односторонньою ампутацією (середній вік – 46,37±18,73 року). Вибірку розділено на дві підгрупи: пацієнти, які адаптувалися до тимчасових протезів (n=17), та особи, які використовували постійні вироби (n=18). Встановлено, що провідною некоморбідною причиною ампутацій у досліджуваному регіоні є травма (57%), судинна патологія становить 37%, інші стани – 6%. Оцінка придатності кукси виявила високу частоту суглобових контрактур (24%), серед яких домінує згинальний тип (17%). Показано, що у підгрупі тимчасового протезування контрактури зустрічаються у 30% пацієнтів, тоді як при постійному – лише у 18%. Оцінка біомеханіки ходи на рівній поверхні зафіксувала правильну локомоцію у 67% користувачів постійних протезів та лише у 14% осіб із тимчасовими виробами, де основними дефектами виступили нерівномірність кроку (34%) та перенесення ваги на здоровий бік (20%). Доведено чітку залежність мобільності від часу після операції: частка осіб, які ходять без додаткової опори, зростає з 33% (термін до 1 року) до 75% (термін понад 5 років). Функціональний моніторинг за допомогою часового тесту «Встань і йди» (TUG) зафіксував середній результат у популяції на рівні 20,22±11,86 с, із дещо вищими показниками при трансфеморальній ампутації порівняно з транстибіальною (20,29 с проти 20,12 с). Однофакторний регресійний аналіз підтвердив статистично значущий взаємозв'язок (p<0,05) між швидкістю виконання TUG та такими змінними, як вік пацієнта (p=0,03), причина ампутації, рівень втрати кінцівки (p < 0,01), тривалість щоденного носіння протеза (p<0,01) та використання додаткових засобів опори (p<0,01). Зроблено висновок про необхідність інтеграції об'єктивних функціональних тестів у практику реабілітації для персоніфікованого біомеханічного налаштування протезів.

ЕФЕКТИВНІСТЬ КОРСЕТУВАННЯ ПРИ ІДІОПАТИЧНОМУ СКОЛІОЗІ У ПІДЛІТКІВ

2026-01-01T00:00:00Z

ЕФЕКТИВНІСТЬ КОРСЕТУВАННЯ ПРИ ІДІОПАТИЧНОМУ СКОЛІОЗІ У ПІДЛІТКІВ Кінах, Зоряна Іванівна Робота присвячена дослідженню ефективності корсетотерапії при ідіопатичному сколіозі у підлітків. Актуальність теми зумовлена високою поширеністю ідіопатичного сколіозу серед дітей та підлітків, ризиком прогресування деформації хребта в період інтенсивного росту та необхідністю своєчасного застосування ефективних консервативних методів лікування. Метою дослідження є оцінка ефективності корсетування у підлітків з ідіопатичним сколіозом шляхом аналізу змін рентгенологічних показників деформації хребта після застосування корсета та визначення чинників, що впливають на результат лікування. Об'єкт дослідження – процес консервативного лікування підлітків з ідіопатичним сколіозом за допомогою корсетотерапії. Предмет дослідження – зміни рентгенологічних показників деформації хребта під впливом корсетотерапії у підлітків з ідіопатичним сколіозом. У роботі використано методи аналізу та узагальнення наукової літератури, клінічні, рентгенологічні та статистичні методи дослідження. Проведено оцінку змін кута Кобба, показників коронарного балансу, перекосу таза та ступеня первинної корекції деформації під впливом корсетотерапії. У результаті дослідження встановлено позитивний вплив корсетотерапії на перебіг ідіопатичного сколіозу у підлітків. Виявлено покращення рентгенологічних показників деформації хребта після застосування корсета. Визначено, що важливими чинниками успішності лікування є ступінь первинної корекції деформації, тривалість щоденного носіння корсета та прихильність пацієнтів до лікування. Практична значущість роботи полягає в обґрунтуванні доцільності застосування корсетотерапії як ефективного методу консервативного лікування підлітків з ідіопатичним сколіозом. Отримані результати можуть бути використані у практичній діяльності лікарів фізичної та реабілітаційної медицини, ортопедів-травматологів, фізичних терапевтів та протезистів-ортезистів.

Дослідження взаємозв’язку між налаштуванням протезної системи та якістю ходи у пацієнтів з транстібіальною ампутацією

2026-01-01T00:00:00Z

Дослідження взаємозв’язку між налаштуванням протезної системи та якістю ходи у пацієнтів з транстібіальною ампутацією Гулей, Андрій Остапович Транстібіальна ампутація (TTA) є однією з найбільш поширених форм втрати нижньої кінцівки. Це ураження суттєво змінює біомеханіку руху, що призводить до значних порушень таких базових функцій, як стабільність, перенесення ваги та якість ходи. Повноцінна реабілітація цих пацієнтів вимагає застосування високоефективних протезних систем, які б максимально відновлювали втрачені функції та покращували якість життя. Актуальність дослідження полягає в тому, що попри значний технологічний прогрес у розробці протезів, біомеханічні відхилення після TTA залишаються значною проблемою. Наукові роботи демонструють наявність асиметрій у часових та кінетичних параметрах ходи, що безпосередньо впливає на баланс та стабільність пацієнта. Метою дослідження було встановити взаємозв’язок між параметрами налаштування протезної системи та показниками якості ходи у пацієнтів із транстібіальною ампутацією з метою підвищення ефективності протезування та оптимізації реабілітаційного процесу. У роботі проаналізовано сучасні наукові підходи до налаштування протезних систем та оцінювання якості ходи у пацієнтів із транстібіальною ампутацією. Визначено основні параметри налаштування протезної системи, що можуть впливати на біомеханіку ходи (вирівнювання, компоненти протеза, індивідуальні особливості кукси). Оцінено динаміку показників статодинамічної стійкості та функціональної мобільності пацієнтів (за допомогою шкал BBS, AMPpro та тесту 10MWT) залежно від обраної методики налаштування протеза. Досліджено вплив налаштування протеза на основі даних стабілометрії (система TYMO) на якість ходи. Розроблено практичні рекомендації для фахівців із фізичної терапії та протезистів щодо інтеграції інструментальних методів контролю у процес налаштування протезних систем для підвищення якості життя пацієнтів. Наукова новизна роботи полягає в удосконаленні методики налаштування: вперше в межах протоколу запропоновано покрокову інтеграцію статичного лазерного юстування (L.A.S.A.R. Post) та динамічного стабілометричного контролю (TYMO) для пацієнтів рівня мобільності K3. Використанні біологічного зворотного зв’язку (Biofeedback): доведено ефективність застосування візуального контролю центру тиску на стабілоплатформі як методу прискореної автоматизації навичок ходьби на протезі. Специфікації 4-тижневого протоколу: науково обґрунтовано часові межі та зміст етапів адаптації пацієнта до протезної системи за умови застосування високоточного інструментального контролю. Практичне значення дослідження полягає у підвищенні якості протезування та мобільності, впровадженні об’єктивного контролю, профілактика вторинних патологій та зменшення травматизму. Також розроблені рекомендації для оптимізації роботи фахівців.