МОРФОЛОГІЧНІ ЗМІНИ ЛІМФОЇДНИХ СТРУКТУР СЕЛЕЗІНКИ В ПОСТНАТАЛЬНОМУ ОНТОГЕНЕЗІ В НОРМІ ТА ПРИ АНТИГЕННІЙ СТИМУЛЯЦІЇ

Abstract

Дисертація містить дані про величину відносних площ і щільності імунокомпетентних клітин структурних компонентів білої пульпи селезінки: лімфоїдних вузликів та їх чотирьох зон - мантійної, крайової, періартеріальної і світлого центру та періартеріальних лімфоїдних піхв, які складаються з малих, середніх і великих лімфоцитів, плазмоцитів, макрофагів. Встановленj залежність величини цих морфологічних параметрів від віку тварин. Найбільшу відносну площу займають мантійна і крайова зони лімфоїдних вузликів (54,29-66,36)%. У лімфоїдних компонентах селезінки всіх вікових груп тварин переважають малі лімфоцити, щільність яких найбільша у періартеріальних лімфоїдних піхвах, у мантійній та періартеріальній зонах лімфоїдних вузликів (від 7,52±0,26 у щурів дорепродуктивного віку до 17,97±0,49 у тварин репродуктивного віку). Антигенна стимуляція організму викликає фазові зміни відносних площ і щільності клітинних елементів структурних компонентів селезінки, ці зміни залежать від віку тварин. Відносна площа білої пульпи селезінки та щільність її клітин у тварин дорепродуктивного віку зростає прямолінійно, через 30 діб збільшується вдвічі. У лімфоїдних структурах селезінки щурів репродуктивного і пострепродуктивного віку щільність малих лімфоцитів максимально збільшується у 1,5-2 рази з максимумом через сім діб після введення антигена.У цей період відносна площа білої пульпи селезінки зростає на 5,8%.