ПАТОГЕНЕТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ УРАЖЕННЯ ПЕЧІНКИ В УМОВАХ СТРЕСУ І ЛОКАЛЬНОЇ ГІПОТЕРМІЇ ШКІРИ ТА ЙОГО КОРЕКЦІЯ

Abstract

Дисертація присвячена патогенетичному обґрунтуванню ксенодермопластики для попередження порушень морфо-функціонального стану печінки в умовах гострого холодового стресу і кріоураження шкіри. Встановлено, що в умовах кріодеструкції ІІІ ступеня 10 % поверхні шкіри впродовж 14 діб відмічається зниження показників жовчоутворювальної, жовчовидільної, поглинально-видільної та глікоген-синтезувальної функцій печінки з наступною їх нормалізацією до 28 доби. Комбінація гострого холодового стресу та кріоураження зумовлюють більше порушення функціонального стану печінки вже на 3-7 добу та сповільнюють його відновлення. Видалення через 1 добу після кріоураження нежиттєздатних тканин і ксенодермопластика запобігають порушенням морфо-функціонального стану печінки продовж перших 14 діб після нанесеної травми. Одержані результати націлюють на застосування ксенодермотрансплантатів для корекції обморожень у клініці.