2024-03-29T14:33:47Zhttps://repository.tdmu.edu.ua/oai/requestoai:repository.tdmu.edu:123456789/175472022-09-07T00:00:23Zcom_1_8392col_123456789_17260
2022-09-06T14:08:49Z
urn:hdl:123456789/17547
Оптимізація діагностики і терапії Лайм-бореліозу та гранулоцитарного анаплазмозу людини
Гук, Мар’яна Тарасівна
Лайм-бореліоз
гранулоцитарний анаплазмоз людини
інфекція
коінфекції
епідеміологія
Лайм-артрит
лімфаденопатія
діагностика
антитіла
імуноблот
дистанційна термографія
цитокіни
Дисертаційна робота присвячена оптимізації діагностики і терапії Лайм-бореліозу (ЛБ) та гранулоцитарного анаплазмозу людини (ГАЛ) на підставі клініко-епідеміологічних особливостей їх перебігу і даних лабораторно-інструментальних методів обстеження. Запропоновано термографічні критерії перебігу ЕФ ЛБ, зокрема для оцінки ефективності лікування. Дано клінічну оцінку використанню РНІФ (технологія «БІОЧИП») для серологічної діагностики пошуку інших інфекцій у хворих на ЛБ і ГАЛ з артритами й збільшенням лімфатичних вузлів. Обґрунтовано раціональну схему комплексного лікування хворих на ЛБ і ГАЛ в поєднанні, яка полягає у послідовному призначенні цефтріаксону й доксицикліну гідрохлориду в поєднанні з ліофілізованими Saccharomyces boulardii CNCM I-745 і сухим екстрактом плодів розторопші плямистої. Оцінено ефективність комплексної терапії хворих з ЛБ і ГАЛ за динамікою активності ураження суглобів (за DAS 28) і рівнями цитокінів (ІL-6 і TNF-α) у сироватці крові пацієнтів. Доповнено відомості про епідеміологічні та клінічні особливості кліщових інфекцій (ЛБ і ГАЛ). Доведено, що серед хворих на БЕФ ЛБ і за поєднання його з ГАЛ більшість становлять особи, які зазнали одноразового нападу кліща в лісосмузі/лісі, ніж у парках чи на присадибних ділянках (p < 0,05). Вивчено клінічні прояви БЕФ ЛБ, поєднання БЕФ ЛБ із ГАЛ і лише ГАЛ. Уточнено частку серопозитивних осіб (31,3 %) щодо B. burgdorferi s. l. із клінічними проявами ЛБ, використавши двохетапну схему серологічної діагностики (імуноферментний аналіз – ІФА та імуноблот). Поєднання БЕФ ЛБ і ГАЛ – у 35,4 % осіб. Лише ГАЛ за допомогою ПЛР та РНІФ діагностовано у 33,3 % хворих.
2022-09-06T14:08:49Z
2022-09-06T14:08:49Z
2022
Thesis
Гук М. Т. Оптимізація діагностики і терапії Лайм-бореліозу та гранулоцитарного анаплазмозу людини : дис. ... д-ра філософії : 222 "Медицина" / Тернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевського МОЗ України. Тернопіль, 2022. 187 с.
https://repository.tdmu.edu.ua//handle/123456789/17547
other
Тернопіль
oai:repository.tdmu.edu:123456789/172882022-05-07T00:00:10Zcom_1_8392col_123456789_17260
2022-05-06T08:59:21Z
urn:hdl:123456789/17288
КЛІНІКО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ ВПЛИВУ ЗАСОБІВ ДЛЯ НАРКОЗУ НА ГОМЕОСТАЗ В УМОВАХ ГІПЕРФУНКЦІЇ ЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ
Якимчук, Олександр Миколайович
експериментальний гіпертиреоз
тіопентал натрію
дексмедетомідин
артеріальна осцилографія
кесарський розтин
знеболювання
У дисертації вивчено вплив різних засобів для наркозу в умовах експериментального тиреотоксикозу на реакцію різних
ланок гомеостазу та наведено нове вирішення актуального наукового завдання – oптимiзації знeбoлювання оперативного
родорозрішення з урахуванням індивідуального piвня передопераційної тривожності. В експерименті проведено аналіз
інтегральних показників ендотоксемії, особливостей біохімічних, метаболічних та імунореактивних змін, обміну
гомоцистеїну в умовах експериментальної інтоксикації організму щурів під дією різних засобів для наркозу в умовах
гіпер- та еутиреозу. Встановлено виражені метаболічні розлади, дисбаланс у функціонуванні окисно-відновних процесів,
зміни гуморальної ланки імунітету, що підвищує ризик розвитку суттєвого ураження органів та систем
експериментальних тварин під дією різних засобів для наркозу в умовах гіпер- та еутиреозу. Визначено особливості
клінічного стану пацієнтів перед оперативним втручанням, що дозволить формувати групи ризику шанси ризику розвитку
гемодинамічних ускладнень знеболювання. Дocлiджено вплив нa мaтip тa дитинy зaгaльного нapкoзу з oбʼєктивнoю
oцiнкoю глибини нapкoзy за допомогою BIS-мoнiтopингу в порівнянні з клacичною cyбʼєктивною традиційною оцінкою
aдeквaтнocтi зaгaльнoї aнecтeзiї. Проведено аналіз ocoбливocтей зaгaльнoгo нapкoзy і спінальної анестезії пpи
кecapcькoмy poзтинi у жінок з транзиторним гестаційним тиреотоксикозом з ypaхyвaнням фyнкцioнaльнoгo cтaнy жiнки
тa дитини. Розроблено методику визнaчення оптимальної кiлькocтi нapкoтичних препаратів для знeбoлeння пiд
кoнтpoлeм BIS-мoнiтopингy і зa cyбʼєктивнoю oцiнкoю та застосовано методику аналізу артеріальних осцилограм для
визначення впливу анестезії на регуляцію вищої нервової системи та серцево-судинної системи пацієнтів із
транзиторним гестаційним тиреотоксикозом. Проведено оцінку впливу загального наркозу на організм жінки, oцiнку
бoлю поpoдiллi за шкaлою ВAШ, cтaну нoвoнapoджeнoгo пicля пpoвeдeння різних видів анестезії. Дано оцінку динаміки
змін структури надання різних видів знеболення вaгiтних жiнoк, яким було проведено планове оперативне
родорозрішення у пологових відділеннях Тepнoпiльcькoї комунальної мicькoї лiкapнi № 2 протягом десяти років.
Визначено основні ранні та пізні ускладнення, що виникають під час знеболювання та удосконалено програму
передопераційної оцінки стану хворих. На основі проведеного сучасного комплексного дослідження інструментальних та
статистичних методів обстеження уточнено наукові дані стосовно індивідуального прогнозування перебігу раннього
післяопераційного періоду. Отримано результати порівняльного аналізу проявів клініко-функціональних змін динаміки
основних показників серцево-судинної та центральної нервової системи організму хворих, що дозволило оцінити
ефективність субʼєктивної та вдосконаленої обʼєктивної методики oцiнки глибини нapкoзy за рівнем індивідуальної
седації під час хірургічного лікування, вперше представлено патогенетичне обґрунтування і проведено оцінку
ефективності застосування комплексного алгоритму дій на перебіг раннього післяопераційного періоду із врахуванням
значимості їх впливу на субʼєктивну оцінку пацієнтів.
2022-05-06T08:59:21Z
2022-05-06T08:59:21Z
2021
Thesis
Якимчук О. М. Клініко-експериментальне дослідження особливостей впливу засобів для наркозу га гомеостаз в умовах гіперфункції щитоподібної залози : дис. ... д-ра філософії : 222 "Медицина". Тернопіль, 2021. 205 с.
https://repository.tdmu.edu.ua//handle/123456789/17288
other
Тернопіль
oai:repository.tdmu.edu:123456789/109452021-01-09T09:03:20Zcom_1_8736com_1_8392col_1_8739
2018-09-03T11:36:18Z
urn:hdl:123456789/10945
ВИБІР ОБ’ЄМУ РЕКОНСТРУКЦІЇ АТЕРОСКЛЕРОТИЧНОЇ ОКЛЮЗІЇ АРТЕРІЙ СТЕГНО-ПІДКОЛІННО-ГОМІЛКОВОГО СЕГМЕНТА ПРИ КРИТИЧНІЙ ІШЕМІЇ НИЖНІХ КІНЦІВОК
ЛЕВИЦЬКИЙ, Андрій Володимирович
Атеросклеротична оклюзія артерій
Стегно-підколінно-гомілковий сегмент
Критична ішемія нижніх кінцівок
Гемодинаміка
Виконано клінічне обстеження 249 хворих з атеросклеротичної оклюзією артерій стегно-підколінно-гомілкового сегмента, з яких 241 пацієнт підлягав реконструктивній операції. Для оці-нки поширення атеросклеротичного ураження артерій стегно-підколінно-гомілкового сегменту та ступеня ішемії нижніх кінцівок використовували ультразвукову доплерографію, ангіографію, ви-вчення стану судинно-тромбоцитарного механізму гемокоагуляції.
Встановлено залежність гемодинаміки магістральних артерій стегно-підколінно-гомілкового сегмента від рівня й поширеності стенотично-оклюзійного процесу, ступеня хроніч-ної ішемії нижніх кінцівок та типу центральної гемодинаміки. При цьому кровоплин у артеріях колатерального басейну не пов’язаний із ступенем хронічної ішемії, але значно залежить від рівня вегетативного гомеостазу. Виявлено зростання активності судинно-тромбоцитарного механізму тромбоутворення із зростанням ступеня хронічної ішемії нижніх кінцівок і поширенням атеро-склеротичного процесу у стегно-підколінно-гомілковому сегменті та зі зменшенням діаметру ар-терії.
Аутовенозне стегно-дистальне шунтування виконують при гіперкінетичному типі центра-льної гемодинаміки, алошунтування – при гіпокінетичному типі. Розвиток критичної ішемії вима-гає формування дистального анастомозу шунта вище колінного суглоба. При відсутності можли-востей виконати дану умову необхідно створювати у дистальній третині шунта бітібіальну аутовенозну вставку. При критичній ішемії операції прямої реваскуляризації доповнюють профу-ндопластикою. Поширене стенотично-оклюзійне ураження стегно-підколінно-гомілкового сегмента, яке не підлягає прямій реваскуляризації, вимагає виконання профундопластики у поєднанні з формуванням анастомозу між глибокою артерією стегна та низхідною артерією коліна.
2018-09-03T11:36:18Z
2018-09-03T11:36:18Z
2003-10-23
https://repository.tdmu.edu.ua/handle/123456789/10945
oai:repository.tdmu.edu:1/87792020-06-21T21:45:58Zcom_1_8737com_1_8392col_1_8741
2017-09-22T09:25:22Z
urn:hdl:1/8779
ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕБІГУ ОСТЕОПОРОЗУ У ЖІНОК З ФІЗІОЛОГІЧНОЮ МЕНОПАУЗОЮ ТА ПІСЛЯ ТОТАЛЬНОЇ ОВАРІОЕКТОМІЇ
Гінчицькаё, Людмила Володимирівна
Остеопороз, менопауза, замісна гормональна терапія
Дисертація присвячена вивченню етіопатогенезу, клініки, діагностики та лікування остеопорозу у жінок з фізіологічною менопаузою та після тотальної оваріоектомії. Встановлено, що дисбаланс статевих та гонадотропних гормонів при менопаузі призводить до порушення ремоделювання кісткової тканини та фосфорно-кальцієвого обміну, що сприяє розвитку остеопорозу. При хірургічній менопаузі остеопороз розвивається значно швидше.
На підставі проведеного клініко-параклінічного обстеження встановлено закономірності патогенетичного перебігу остеопорозу у жінок з фізіологічною менопаузою та після тотальної оваріоектомії, обґрунтовано методи комплексного лікування з використанням препаратів Клімодіє-ну та Са-Д3 – нікомеду, які підвищують ефективність лікування хворих і зменшують ускладнення остеопорозу.
2017-09-22T09:25:22Z
2017-09-22T09:25:22Z
2008-06-25
http://repository.tdmu.edu.ua/handle/1/8779
uk
oai:repository.tdmu.edu:123456789/176692023-01-11T01:00:16Zcom_1_8392col_123456789_17260
2023-01-10T09:56:11Z
urn:hdl:123456789/17669
Патогенетичні особливості перебігу генералізованого пародонтиту, асоційованого з хронічною гіпергомоцистеїнемією
Худан, Роман Іванович
експериментальний пародонтит
гіпергомоцистеїнемія
запалення
оксидативний стрес
функціональний стан нейтрофілів
кістковий метаболізм
метаболізм сполучної тканини
ендогенна інтоксикація
У дисертаційній роботі на підставі комплексних досліджень та оцінки порушень метаболізму кісткової та сполучної тканин, цитокіногенезу, вираженості запалення, функціональної і метаболічної активності нейтрофілів крові, енергозабезпечувального окиснення, реалізації програмованої загибелі нейтрофілів крові, пероксидного окиснення ліпідів і протеїнів, антиоксидантного захисту, вираженості ендогенної інтоксикації проведено порівняльне вивчення перебігу експериментального ліпополісахарид (ЛПС)-індукованого пародонтиту без супутньої патології та пародонтиту на тлі хронічної тіолактонової гіпергомоцистеїнемії (ГГЦ). Встановлено взаємозв’язки між рівнем гомоцистеїну в сироватці крові та ступенем тяжкості запальних і деструктивних процесів у тканинах пародонта як за умови ЛПС-індукованого пародонтиту без супутньої патології, так і за умови пародонтиту на тлі хронічної тіолактонової ГГЦ. Продемонстровано, що супутня хронічна ГГЦ вірогідно посилює синтез реактантів гострої фази запалення та цитокіновий дисбаланс, що відіграє важливу роль в прогресуванні пародонтиту та запуску метаболічних каскадних реакцій. Показано, що супутня хронічна ГГЦ вірогідно посилює інтенсивність процесів вільнорадикального окиснення ліпідів та протеїнів в тканинах пародонта на тлі зниження функціональної активності антиоксидантного захисту, що супроводжується зростанням ендогенної інтоксикації. Визначено, що супутня хронічна тіолактонова ГГЦ негативно впливає на функціональну та метаболічну активність нейтрофілів крові за умови ЛПС-індукованого пародонтиту, що підтверджується порушенням процесу фагоцитозу, більш вираженим зменшенням поглинаючої здатності нейтрофілів крові та виснаженням резервів цих клітин відносно тварин без супутньої патології. Доведено, що супутня хронічна тіолактонова ГГЦ посилює ініціацію програмованої загибелі нейтрофілів крові за рахунок запуску мітохондріального шляху апоптотичної загибелі клітин.
Показано, що супутня хронічна тіолактонова ГГЦ інтенсифікує деструкцію сполучної тканини за умови ЛПС-індукованого пародонтиту та пригнічує синтетичні процеси у кістковій тканині на тлі активації реакцій остеорезорбції.
2023-01-10T09:56:11Z
2023-01-10T09:56:11Z
2022
Thesis
Худан Р. І. Патогенетичні особливості перебігу генералізованого пародонтиту, асоційованого з хронічною гіпергомоцистеїнемією : дис. ... д-ра філософії : 221 "Стоматологія" / Тернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевського МОЗ України. Тернопіль, 2022. 242 с.
https://repository.tdmu.edu.ua//handle/123456789/17669
other
Тернопіль
oai:repository.tdmu.edu:123456789/176772023-02-05T01:00:17Zcom_1_8392col_123456789_17260
2023-02-03T07:54:27Z
urn:hdl:123456789/17677
Клініко-епідеміологічні та імунологічні особливості Лайм-бореліозу в поєднанні з локалізованою склеродермією, оптимізація діагностики і терапії
Штокайло, Катерина Богданівна
Лайм-бореліоз
локалізована склеродермія
інфекція, спричинена B. miyаmоtoi
бартонельоз
лімфаденопатія
Borrelia burgdorferi
іксодові кліщі
епідеміологія
діагностика
клініка
антитіла
імуноблот
цитокіни
, терапія
Дисертаційна робота присвячена оптимізації діагностики і терапії Лайм-бореліозу, поєднаного із локалізованою склеродермією, на підставі клініко-епідеміологічних особливостей їх перебігу і даних лабораторно-інструментальних методів обстеження. Встановлено відсоток серопозитивних осіб щодо B. burgdorferi s. l. і B. miyamotoi одночасно, серед хворих на ЛБ, поєднаний із ЛС, використавши двохетапну схему серологічної діагностики (імуноферментний аналіз – ІФА та імуноблот). Оцінено інформативність реакції непрямої імунофлуоресценції (технологія «БІОЧИП») для детекції специфічних сироваткових IgG до B. henselae у хворих на ЛБ, поєднаний із ЛС. Доведено ефективність запропонованої схеми комплексної терапії ЛБ, поєднаного з ЛС, із застосуванням доксицикліну гідрохлориду за динамі-кою загальних і місцевих скарг, ступеня активності вогнищ ЛС за модифікова-ним індексом mLoSSI, зміною вмісту ІL-6 та ІL-10 у сироватках крові хворих. З’ясовано клініко-епідеміологічні особливості ЛБ, поєднаного з ЛС, – більшість хворих зазнали укусів кліщів переважно в живіт, локалізація вогнищ склеродермії збігалася в основному з місцями присмоктування членистоногих, вогнища частіше були численними, малого розміру, супроводжувалися свербежем. Встановлено етіологічну структуру ЛБ, поєднаного з ЛС, а також при його поєднанні з ІBm, за рахунок визначення специфічних сироваткових IgG до B. afzeliі, B. burgdorferi s. s. і B. garinii методом імуноблоту. Визначено концентрацію сироваткових імуноглобулінів класів A, M, G, E та рівень ендогенної інтоксикації за ЕІІ у хворих на ЛБ і ЛБ, поєднаний з інфекцією, спричиненою B. miyamotoi. За вмістом ІgE встановлено причетність B. burgdorferi та B. miyamotoi до алергізації організму.
2023-02-03T07:54:27Z
2023-02-03T07:54:27Z
2023
Thesis
Штокайло К. Б. Клініко-епідеміологічні та імунологічні особливості Лайм-бореліозу в поєднанні з локалізованою склеродермією, оптимізація діагностики і терапії : дис. ... д-ра філософії : 222 «Медицина» / Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України. Тернопіль, 2023. 223 с.
https://repository.tdmu.edu.ua//handle/123456789/17677
other
Тернопіль
oai:repository.tdmu.edu:123456789/178072024-01-03T01:00:19Zcom_1_8392col_123456789_17260
2024-01-02T07:57:00Z
urn:hdl:123456789/17807
SARS-CoV-2 індуковані зміни кишкової мікробіоти та імунометаболізму лімфоцитів у хворих на цукровий діабет 2 типу
ПЕТАХ, ПАВЛО ВЛАДИСЛАВОВИЧ
COVID-19
цукровий діабет 2-го типу
мікробіота
дисбіоз
метформін
імунометаболізм
антибіотики
Т-лімфоцити
mTOR
Lactobacillus
У дисертації вперше встановлено особливості змін кишкової мікробіоти у пацієнтів із COVID-19 та цукровим діабетом 2-го типу (ЦД-2), котрі приймали метформін або антибактеріальну терапію, виявлено зміни на рівні чисельності окремих родів, а також зміни індексів альфа-різноманітності. Встановлено кореляційні зв’язки між чисельністю окремих родів мікроорганізмів, а також індексів альфа-різноманіття з біомаркерами запалення зокрема такими, як СРП та НЛС. Показано, що наявність ЦД-2 у пацієнтів з COVID-19 не мала суттєвого впливу на альфа-різноманітність кишкової мікробіоти, проте встановлено, що пацієнти з ЦД-2 та COVID-19, які приймали антибактеріальну терапію та метформін, мали достовірно значущі відмінності в індексах альфа-різноманітності порівняно з тими, хто не приймав антибактеріальної терапії. Виявлено, що F/B співвідношення було вищим у пацієнтів з COVID-19 та ЦД-2 порівняно з пацієнтами з COVID-19 без ЦД-2, а також виявлено кореляційні зв’язки між цим співвідношенням та рівнем СРП. Досліджено зміни транскрипційної активності генів PRKAA1, SLC2A, MTOR у пацієнтів із COVID-19 та ЦД-2. Виявлено, що антибактеріальна терапія не впливала на експресію цих генів. Інсулінотерапія в пацієнтів з COVID-19 та ЦД-2 призводила до зниження експресії гена PRKAA1 та підвищення експресії генів SLC2A1 і MTOR. Прийом метформіну сприяв збільшенню експресії гена PRKAA1, але знижував рівні експресії генів SLC2A1 та MTOR. Виявлено кореляційні зв’язки між рівнями експресії цих генів та запальними біомаркерами (НЛС, СРП і прокальцитонін), що може вказувати на можливий вплив цих генів на перебіг COVID-19 у пацієнтів із ЦД-2.
2024-01-02T07:57:00Z
2024-01-02T07:57:00Z
2023
Thesis
Петах П. В. SARS-CoV-2 індуковані зміни кишкової мікробіоти та імунометаболізму лімфоцитів у хворих на цукровий діабет 2 типу : дис. ... д-ра філософії : 222 "Медицина" / Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України. Тернопіль, 2023. 170 с.
https://repository.tdmu.edu.ua//handle/123456789/17807
other
Тернопіль
oai:repository.tdmu.edu:123456789/177192023-05-11T00:00:18Zcom_1_8736com_1_8392col_1_8739
2023-05-10T12:13:11Z
urn:hdl:123456789/17719
Хірургічне лікування ішіо-, ретро- і пельвіоректального гострого парапроктиту та профілактика його ускладнень
Новицький, Олег Васильович
глибокі форми гострого парапроктиту
променеві методи діагностики
додаткові промежинні розрізи
антибіотикопрофілактика та антибіотикотерапія
місцеве лікування ран
У роботі запропонована методика проведення магнітно-резонансної томографії з контрастним підсиленням прямої кишки для діагностики глибоких форм гострого парапроктиту. Обґрунтовано застосування додаткових радіальних промежинних розрізів при поширених глибоких формах гострого парапроктиту для профілактики розвитку флегмони тазу. Обґрунтовано диференційоване застосування антибіотикопрофілактики та антибіотиколікування при абсцесі та флегмоні параректальної клітковини у хворих із глибокими формами гострого парапроктиту. У першій фазі ранового процесу при використанні мазей «Ацербін» і «Офлокаїн» некролізис, поява грануляцій і бактеріологічна санація рани проходили в більш стислі терміни, ніж у групі порівняння, (p<0,01).
2023-05-10T12:13:11Z
2023-05-10T12:13:11Z
2011-04-28
Thesis
Новицький О. В. Хірургічне лікування ішіо-, ретро- і пельвіоректального гострого парапроктиту та профілактика його ускладнень : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук : 14.01.03 / Державний вищий навчальний заклад «Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського» МОЗ України. Тернопіль, 2011. 20 с.
https://repository.tdmu.edu.ua//handle/123456789/17719
other
Тернопіль
oai:repository.tdmu.edu:123456789/173212022-05-11T00:00:13Zcom_1_8392col_123456789_17260
2022-05-10T07:01:57Z
urn:hdl:123456789/17321
МОРФОЛОГІЧНІ ЗМІНИ МОЗОЧКА ПРИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІЙ ТЕРМІЧНІЙ ТРАВМІ ТА ЗА УМОВ КОРЕКЦІЇ
Огінська, Наталія Віталіївна
морфологічні зміни
мозочок
експериментальна термічна травма
субстрат ліофілізованої ксеношкіри
Дисертація присвячена встановленню особливостей мікроскопічних та субмікроскопічних змін структурних компонентів
кори мозочка при експериментальній опікової травмі шкіри та за умов застосування субстрату ліофілізованої ксеношкіри.
Експерименти змодельовано на 120 статевозрілих білих щурах-самцях із масою тіла 180-200 г. Тварини розділені на такі
дослідні групи: 1-а група – інтактні білі щури; 2-а – тварини з термічною травмою; 3-я – тварини з термічною травмою,
яким після проведення ранньої некректомії пошкодженої шкіри рани покривали подрібненим субстратом кріоліофілізованої ксеношкіри. Вперше, застосовуючи комплексний методичний підхід, проведено морфологічний аналіз структур кори мозочка після експериментальної термічної травми шкіри лабораторних щурів. Розширено уявлення про мікро- та ультраструктурну перебудову нейро-гліально-капілярного комплексу усіх шарів кори мозочка. Досліджено морфометричні, мікроскопічні та субмікроскопічні зміни, що розкривають особливості пристосувально-компенсаторних та нейродегенеративних порушень структурних компонентів кори мозочка, які обумовлені ураженням експериментальною термічною травмою. З’ясовано, що ступінь морфологічних змін нейроцитів, компонентів мікроциркуляторного русла, нейрогліоцитів кори мозочка піддослідних тварин характеризуються стадійністю та залежать від терміну досліду. Встановлено, що за умов використання ліофілізованого ксенодермального субстрату після ранньої некректомії ушкоджених ділянок шкіри вже в ранні терміни знижується ступінь деструкції нейроцитів, гемокапілярів та нейрогліоцитів, а у віддалені терміни відбуваються активні регенераторні процеси та нормалізація структурних компонентів мозочка.
2022-05-10T07:01:57Z
2022-05-10T07:01:57Z
2021
Thesis
Огінська Н. В. Морфологічні зміни мозочка при експериментальній термічній травмі та за умов корекції : дис. .. д-ра філософії : 091 "Біологія" / Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України. Тернопіль, 2021. 225 с.
https://repository.tdmu.edu.ua//handle/123456789/17321
other
Тернопіль
oai:repository.tdmu.edu:123456789/176972023-05-04T00:00:20Zcom_1_8392col_123456789_17260
2023-05-03T10:26:02Z
urn:hdl:123456789/17697
Фітохімічне та фармакологічне обґрунтування використання мильнянки лікарської та чорнобривців золотистих як сечогінних засобів
Костишин, Лілія Володимирівна
мильнянка лікарська
чорнобривці золотисті
трава
корені
густий екстракт
сухий екстракт
гостра токсичність
фармакогностичне і фармакологічне дослідження
морфолого-анатомічний аналіз
Дисертаційна робота присвячена вивченню мильнянки лікарської та чорнобривців золотистих, які, згідно з джерелами літератури, використовують у традиційній медицині як сечогінні засоби. Проведено комплексне фармакогностичне вивчення мильнянки лікарської трави і коренів та чорнобривців золотистих трави. У досліджуваній сировині встановлено наявність та визначено кількісний вміст вуглеводів, карбонових та амінокислот, летких сполук, сапонінів, сполук фенольної природи – гідроксикоричних кислот, флавоноїдів, дубильних речовин, а також визначено їх мінеральний склад.
Уперше у мильнянки лікарської траві і коренях та у чорнобривців золотистих траві досліджено полісахаридні комплекси, виділено фракції водорозчинних полісахаридів (ВРПС) і пектинових речовин (ПР), встановлено їх мономерний склад.
Встановлено якісний склад і визначено кількісний вміст суми органічних кислот та кількісний вміст аскорбінової кислоти у сировині досліджуваних видів. Методом ВЕРХ у мильнянки лікарської траві і коренях та методом ГХ/МС у чорнобривців золотистих траві виявлено і встановлено кількісний вміст індивідуальних органічних кислот. Уперше проаналізовано жирнокислотний склад ліпофільних фракцій досліджуваної сировини. У досліджуваних об’єктах проведено визначення амінокислотного та елементного складу. Проведено дослідження якісного складу та кількісного вмісту летких сполук і сапонінів. Методом ВЕРХ у мильнянки лікарської траві і коренях та чорнобривців золотистих траві ідентифіковано та встановлено кількісний вміст індивідуальних речовин фенольної природи: з гідроксикоричних кислот – хлорогенової, кофейної, сирінгової, р-кумарової, транс-ферулової, синапової, транс-цинамової, хінної і гідроксифенілацетатної гідроксикоричних кислот; з флавоноїдів у мильнянки траві – ізокверцитрин і кемпферол; у коренях – кверцетин, у траві чорнобривців – ізокверцитрин, нарингін, кемпферол і кверцетин; з компонентів конденсованих дубильних речовин – галокатехіну та епікатехіну у мильнянки лікарської траві, у коренях – галокатехіну, у чорнобривців золотистих траві – галокатехіну, епікатехінут та епікатехін галату. У мильнянки лікарської траві і коренях ідентифіковано 13 і 12 фенольних сполук, у чорнобривців золотистих траві – 15. Вивчено морфолого-анатомічні особливості будови мильнянки лікарської трави, визначено її основні діагностичні ознаки та запропоновано параметри стандартизації. Визначено числові показники якості досліджуваних видів сировини згідно з вимогами ДФУ. Визначено оптимальні умови одержання густих екстрактів з мильнянки лікарської трави і коренів та сухого екстракту з чорнобривців золотистих трави, визначено їх гостру токсичність і встановлено сечогінну дію. Доведено нефропротекторну активність густих екстрактів з трави і з коренів мильнянки лікарської та антиоксидантну дію сухого екстракту з трави чорнобривців золотистих in vitro.
2023-05-03T10:26:02Z
2023-05-03T10:26:02Z
2023
Thesis
Костишин Л. В. Фітохімічне та фармакологічне обґрунтування використання мильнянки лікарської та чорнобривців золотистих як сечогінних засобів : дис. ... д-ра філософії : 226 «Фармація, промислова фармація» / Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України. Тернопіль, 2023. 223 с.
https://repository.tdmu.edu.ua//handle/123456789/17697
other
Тернопіль
oai:repository.tdmu.edu:123456789/173592022-05-13T00:00:14Zcom_1_8736com_1_8392col_1_8740
2022-05-12T07:01:12Z
urn:hdl:123456789/17359
ВПЛИВ ТИПУ ЗАПАЛЬНОЇ РЕАКЦІЇ НА ЗАГОЄННЯ КУКСИ БРОНХА У ТВАРИН ПІСЛЯ ПУЛЬМОНЕКТОМІЇ
ВАЙДА, Олена Валентинівна
запальна реакція
кукса бронха
пульмонектомія
протеоліз
фібриноліз
перекисне окислення ліпідів
Робота присвячена з’ясуванню впливу типів запальної реакції на загоєння кукси бронха у тварин після пульмонектомії. Встановлено, що між закономірностями загоєння кукси бронха після пульмонектомії і типами запальної реакції організму, які характеризуються змінами активності ПОЛ та антиоксидантної системи, взаємодією деструктивних та репаративних процесів, активацією протеолітичної системи та зміною кровопостачання. Адекватні, збалансовані в часі і рівні зміни нервової, гуморальної і імунної систем, що формують нормоергічну запальну реакцію, забезпечують розвиток адаптації і умов для неускладненого загоєння кукси бронха після пульмонектомії. На фоні гіперергічного запалення спостерігається розбалансованість регуляторних систем, інтенсивний розвиток запалення, значна активація перекисного окислення ліпідів з посиленням некротичних та сповільненням репаративних процесів. Для гіпоергічної запальної реакції характерним є слабо виражена лейкоцитарна реакція, пізній і незначний підйом активності маркерів некротичних процесів, сповільнена інволюція ендогенної інтоксикації, пізня слабо виражена репаративна активність, що призводить до в’ялого перебігу і ускладнених форм загоєння кукси бронха.
2022-05-12T07:01:12Z
2022-05-12T07:01:12Z
2005
Thesis
Вайда О.В. Вплив типу запальної реакції на загоєння кукси бронха у тварин після пульмонектомії : дис. ... канд. мед. наук : 14.03.04 / Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського. Тернопіль, 2005. 137 с.
https://repository.tdmu.edu.ua//handle/123456789/17359
other
Тернопіль
oai:repository.tdmu.edu:1/87612021-01-09T09:03:21Zcom_1_8736com_1_8392col_1_8739
2017-09-22T07:42:09Z
urn:hdl:1/8761
КОМПЛЕКСНЕ ХІРУРГІЧНЕ ЛІКУВАННЯ ТА ПРОФІЛАКТИКА ГНІЙНО-НЕКРОТИЧНИХ УСКЛАДНЕНЬ У ХВОРИХ НА СИНДРОМ СТОПИ ДІАБЕТИКА
Росул, Мирослав Васильович
Синдром стопи діабетика
Гнійно-некротичні ураження
Ліпідний обмін
Перекисне окиснення ліпідів
Антиоксидантна система
Гемостаз
Озонотерапія
Проведено вивчення клінічно-метаболічних показників у хворих на синдром стопи діабетика залежно від глибини деструкційного процесу на стопі. Виявлено значні порушення ліпідного обміну та активацію процесів перекисного окиснення ліпідів із виснаженням ендогенної системи антиоксидантного захисту у хворих на синдром стопи діабетика, зміни судинно-тромбоцитарного та коагуляційного гемостазу у хворих, що залежать від глибини деструкційного процесу на стопі.
Вивчено та патогенетично обґрунтовано застосування озонотерапії у комплексному лікуванні хворих на синдром стопи діабетика. Доведена висока ефективність поєднаного системного та місцевого застосування озону у комплексній терапії синдрому стопи діабетика при різних ступенях деструкційних процесів, що підтверджено покращенням клінічно-метаболічних показників, прискоренням перебігу фаз ранового процесу, зниженням як загальної кількості операційних втручань, так і високих ампутацій нижніх кінцівок, необхідності виконання повторних операцій та зменшенням середнього терміну стаціонарного лікування хворих на синдром стопи діабетика.
Запропонована комплексна терапія особливо показана хворим на початкових стадіях розвитку синдрому стопи діабетика з метою попередження наростання деструкційного процесу на стопі та розвитку гнійно-некротичних уражень нижніх кінцівок.
2017-09-22T07:42:09Z
2017-09-22T07:42:09Z
2008-10-30
https://repository.tdmu.edu.ua/handle/1/8761
uk
oai:repository.tdmu.edu:123456789/109472021-01-09T09:03:22Zcom_1_8736com_1_8392col_1_8739
2018-09-03T11:42:19Z
urn:hdl:123456789/10947
МОРФОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ СТРУКТУРНОЇ БУДОВИ ПЛАЦЕНТИ У ЖІНОК ПРИ ЗАТРИМЦІ РОСТУ ПЛОДА
ЛИЗИН, АНДРІЙ МИХАЙЛОВИЧ
Вагітність
Морфологічні зміни плаценти
Затримка росту плода
Гломусна система плаценти
Судинне русло плаценти
Дисертація присвячена морфофункціональному обгрунтуванню особливостей структурних змін плаценти, судинного русла та плідних оболонок, а також стану гломусної системи. Встановлено, що затримка росту плода супроводжується глибокими прогресуючими розладами гемодинаміки в пла¬центі з наступним розвитком і прогресивним наростанням дистрофічних, некробіотичних змін в клітинах плаценти. У патогенезі затримки росту плода значна роль належить морфологічним змінам плаценти, її судинного русла, хемобаро¬рецепторній гломусній регуляції, які виникають на тлі порушення кровоплину. При морфологічних змінах плаценти і її гломусної системи змінюються гісто¬логічні та ультрамікроскопічні структури, які відповідають за трофіку плаценти, внаслідок чого розвивається хронічна гіпоксія та гіпотрофія плода.
2018-09-03T11:42:19Z
2018-09-03T11:42:19Z
2005-12-23
https://repository.tdmu.edu.ua/handle/123456789/10947
oai:repository.tdmu.edu:123456789/171122021-09-07T10:18:55Zcom_1_8738com_1_8392col_1_8743
2021-09-07T10:18:55Z
urn:hdl:123456789/17112
ОСОБЛИВОСТІ ОКИСНЮВАЛЬНИХ ПРОЦЕСІВ ТА СТАНУ ПРОТЕЇНАЗО-ІНГІБІТОРНОЇ СИСТЕМИ ЩУРІВ ІЗ ГІПОФУНКЦІЄЮ ЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ В ДИНАМІЦІ ІММОБІЛІЗАЦІЙНОГО СТРЕСУ
ЛЮБОВИЧ, ОЛЬГА ЄВГЕНІВНА
іммобілізаційний стрес
гіпотиреоз
окиснювальні процеси
Дисертація присвячена з’ясуванню особливостей окиснювальних процесів, стану протеїназо-інгібіторної, імунної систем, ендогенної інтоксикації у тварин з іммобілізаційним стресом, що перебігає на тлі мерказоліл-індукованого гіпотиреозу.
Встановлено особливості процесів вільнорадикального, енергозабезпечу-вального, мікросомального окиснення, стану антиоксидантної, протеїназо-інгібіторної та імунної систем, цитокінового профілю, ендогенної інтоксикації у щурів залежно від стадії розвитку іммобілізаційного стресу на тлі гіпотиреозу.
2021-09-07T10:18:55Z
2021-09-07T10:18:55Z
2019
Thesis
Любович О.Є. (2019) Особливості окиснювальних процесів та стану протеїназо-інгібіторної системи щурів із гіпофункцією щитоподібної залози в динаміці іммобілізаційного стресу у (Автореф. дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук: 03.00.04 – біохімія). Тернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевського МОЗ України, Тернопіль.
https://repository.tdmu.edu.ua//handle/123456789/17112
Тернопіль
oai:repository.tdmu.edu:1/88532021-01-09T09:03:22Zcom_1_8736com_1_8392col_1_8739
2017-11-15T13:39:15Z
urn:hdl:1/8853
СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ АДАПТАЦІЙНО-КОМПЕНСАТОРНИХ ПРОЦЕСІВ В СУДИННОМУ РУСЛІ ОЧНОГО ЯБЛУКА ПРИ ТОКСИЧНІЙ ДИСТРОФІЇ СІТКІВКИ
Гнатко, Катерина Віталіївна
Судинне русло
очне яблуко
дистрофія сітківки
перфторан
Експериментальна дистрофія сітківки призводить до істотної перебудови структурно-просторової організації артеріального русла судинної оболонки очного яблука, яка характеризується зменшенням діаметрів основних артеріальних стовбурів та їхніх гілок, зростанням кутів галуження артеріальних судин, зміною коефіцієнтів галуження та асиметрії, збільшенням довжинно-діаметральних співвідношень, потовщенням стінки артерій, звуженням їхнього просвіту, порушенням ядерно-цитоплазматичних відношень в ендотеліоцитах. При досліджуваній патології розширюються основні венозні стовбури та їх гілки, зростають кути злиття венозних судин і коефіцієнти злиття, істотно змінюються показники асиметрії і довжинно-діаметральних співвідношень. При цьому виникає також виражена структурна перебудова гемомікроциркуляторного русла: звуження приносної (артеріоли, прекапіляри) і обмінної (капіляри) ланок, розширення виносних судин (посткапіляри, венули). Корекція дистрофії сітківки перфтораном покращує кровопостачання очного яблука - збільшується просвіт артерій, зростає щільність судинного русла, зменшуються структурні зміни стінок артеріальних судин, покращується структура венозних гілок, нормалізуються ядерно-цитоплазматичні відношення в ендотеліоцитах і гемомікроциркуляція досліджуваного органа.
2017-11-15T13:39:15Z
2017-11-15T13:39:15Z
2005-12-23
https://repository.tdmu.edu.ua/handle/1/8853
uk
oai:repository.tdmu.edu:123456789/173362022-05-11T00:00:18Zcom_1_8736com_1_8392col_1_8740
2022-05-10T09:35:29Z
urn:hdl:123456789/17336
Прогнозування ускладнень у хворих на гострий апендицит та їх лікування
КАВИН, Василь Олексійович
зміни спектру фракцій сироваткового білка та IgG, IgA, IgM
гострий апендицит
ускладнення
оперативні і консервативні методи лікування
мікрофлора
клітинний імунітет
Дисертація присвячена покращенню результатів хірургічного лікування хворих на гострий апендицит на основі розробки прогностичних критерів ризику виникнення, попередження та лікування післяопераційних ускладнень. Встановлено, що у виникненні різних патоморфологічних форм гострого апендициту, крім терміну захворювання, мають значення ураження білково-синтезуючої функції пе-чінки, зміни кількісного вмісту IgG, IgA, IgM в фракціях сироваткового білка, клітинного імунітету та характер мікрофлори червоподібного відростка. Розроблено критерії прогнозування клінічного перебігу гострого апендициту і виникнення його ускладнень на основі змін функціонального стану печінки, особливо білково-синтезуючої функції, факторів гуморального і клітинного імунітету та методику комплексного хірургічного лікування таких хворих в післяопераційному періоді з застосуванням антибіотиків широкого спектру дії і гепатопротекторів та дезінтоксикаційної терапії, які сприяли попередженню ускладнень та швидкому клінічному одужанню.
У хворих з деструктивними формами гострого апендициту та його ускладненнями виявлено виражену гіпоальбумінемію, диспротеїнемію фракцій постальбумінової зони швидких та повільних посттрансферинів. Ці зміни мали корелятивний звязок з важкістю патологічного процесу, особливо при наявності неклостридіальної анаеробної мікрофлори. Отримані дані вказують на ураження функціонального стану печінки та пригнічення антиоксидантного захисту організму у хворих з гострим апендицитом. Встановлено, що у хворих з деструктивними формами гострого апендициту з розвитком місцевого перитоніту IgA додатково виявлялись в КП гелі, що не спостерігалось у здорових людей, та кількість його достовірно знижувалась в фракціях 23-20, а у хворих з розлитим перитонітом IgA визначались всього в 2-3 фракціях, що вказувало на переміщення IgA в черевну порожнину з утворенням імунних комплексів, які розміщувались в епітелії очеревини і в ексудаті черевної порожнини. На основі отриманих даних встановлено прогностичні критерії прогресування запального процесу та виникнення ускладнень в післяопераційному періоді у хворих на гострий деструктивний апендицит.
2022-05-10T09:35:29Z
2022-05-10T09:35:29Z
2003
Thesis
Кавин В. О. Прогнозування ускладнень у хворих на гострий апендицит та їх лікування : дис. ... канд. мед. наук : 14.01.03 / Івано-франківська державна медична академія. Івано-Франківськ, 2003. 195 с.
https://repository.tdmu.edu.ua//handle/123456789/17336
other
Івано-Франківськ
oai:repository.tdmu.edu:123456789/109612020-06-21T21:46:04Zcom_1_8736com_1_8392col_1_8739
2018-09-03T12:18:24Z
urn:hdl:123456789/10961
ВИБІР МЕТОДУ ТА ОБ’ЄМУ РАДИКАЛЬНОГО ОПЕРАТИВНОГО ВТРУЧАННЯ ПРИ ПРОРИВНІЙ ПІЛОРОДУОДЕНАЛЬНІЙ ВИРАЗЦІ В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД КЛІНІКО-МОРФОЛОГІЧНОЇ ХАРАКТЕРИСТИКИ ПОШИРЕНОСТІ ПЕРИТОНІТУ
РЕМЕЗЮК, ЕДУАРД ВАЛЕРІЙОВИЧ
проривна пілородуоденальна виразка, перитоніт, ендотоксикоз, бактеріальна контамінація, поліорганна дисфункція, зона перфорації та виразкового інфільтрату, радикальна операція
В експериментальній частині роботи на 140 білих щурах лінії Вістар вивчено перебіг пілородуоденального та товстокишкового перитоніту залежно від строків перфорації. При експериментальному пілородуоденальному перитоніті, якщо з моменту перфорації не пройшло 18 годин: запальні зміни в черевній порожнині відповідають синдрому системної запальної відповіді, низький ступінь бактеріальної контамінації черевної порожнини – до lg 5 КУО/мл, морфологічні органні зміни (гемодинамічні та гемореологічні) носять зворотній характер.
Проаналізовано віддалені результати хірургічного лікування 248 хворих з проривними пілородуоденальними виразками. У 167 хворих з проривними пілородуоденальними виразками вивчено перебіг поширеного перитоніту залежно від строків з моменту перфорації, на основі оцінки ступеня ендотоксикозу, ступеня бактеріальної контамінації черевної порожнини, характеру та поширеності морфологічних змін в зоні перфорації, важкості фізичного стану хворого, що стало основою для розробки алгоритму вибору методу та об’єму радикального оперативного втручання при проривних пілородуоденальних виразках в умовах поширеного перитоніту.
Розширення показань до виконання радикальних оперативних втручань у хворих з проривними пілородуоденальними виразками в умовах поширеного перитоніту дозволило збільшити радикальність операцій до 92,8 %, зменшити частоту ранніх післяопераційних ускладнень в 1,5 рази, без летальних наслідків, з 84,6 % відмінних і добрих результів після виконання радикальних операцій у віддаленому післяопераційному періоді.
2018-09-03T12:18:24Z
2018-09-03T12:18:24Z
2006-10-26
https://repository.tdmu.edu.ua//handle/123456789/10961
oai:repository.tdmu.edu:123456789/178922024-03-15T01:00:13Zcom_1_8736com_1_8392col_1_8739
2024-03-14T12:42:51Z
urn:hdl:123456789/17892
Хірургічне лікування перихілярної холангіокарциноми з інвазією в ворітну вену
Попов, Олег Олексійович
перихілярна холангіокарцинома
ворітна вена
резекція печінки
портопластика
Дисертаційна робота присвячена покращенню результатів хірургічного лікування хворих на перихілярну холангіокарциному, ускладнену інвазією в ворітну вену, шляхом оптимізації доопераційної підготовки та розробки нових резекційних хірургічних методів. Науково обґрунтовано доцільність радикального хірургічного лікування перихілярної холангіокарциноми з інвазією в ворітну вену. Доведено кореляцію між характеристикою холангіокарциноми (тип росту, тип ураження жовчних протоків і ступінь диференціювання) та частотою виникнення інвазії в ворітну вену. Науково доведено ефективність радикального лікування хворих із перихілярною холангіокарциномою, ускладненою інвазією в ворітну вену. Виявлено фактори резектабельності перихілярної холангіокарциноми. У результаті наукових досліджень розроблено та впроваджено у практичну діяльність органів охорони здоровʼя: спосіб передопераційної підготовки хворого з перихілярною холангіокарциномою, який включає в себе декомпресію жовчного дерева та моделювання печінкового залишку (патент на корисну модель № 116695 Україна); хірургічну тактику при перихілярній холангіокарциномі з інвазією та без інвазії в ворітну вену, залежно від типу ураження жовчних протоків за Bismuth – Corlettе; інноваційні способи вдосконалення техніки оперативних втручань, профілактики та лікування післяопераційних ускладнень.
2024-03-14T12:42:51Z
2024-03-14T12:42:51Z
2024
Thesis
Попов О. О. Хірургічне лікування перихілярної холангіокарциноми з інвазією в ворітну вену : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук : 14.01.03 / Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України. Тернопіль, 2024. 20 с.
https://repository.tdmu.edu.ua//handle/123456789/17892
other
Тернопіль
oai:repository.tdmu.edu:123456789/109562020-06-21T21:46:03Zcom_1_8736com_1_8392col_1_8739
2018-09-03T12:03:10Z
urn:hdl:123456789/10956
ПОРІВНЯЛЬНО–АНАТОМІЧНІ АСПЕКТИ КРОВОПОСТАЧАННЯ ПЛАЦЕНТИ І ЛЕГЕНЬ ПРИ РІЗНИХ СТУПЕНЯХ ПЛАЦЕНТАРНОЇ НЕДОСТАТНОСТІ
ОРЕЛ, ЮРІЙ МИКОЛАЙОВИЧ
плацентарна недостатність, плід, новонароджений, легеневі артерії, симетрія, гіпертрофія
У дисертації комплексно на органному і тканинному рівнях досліджено особливості будови судинного русла плаценти при різних ступенях її недостатності, а також характер перебудови галужень легеневої артерії плодів і померлих новонароджених при цій патології. Уточнено основні морфологічні прояви плацентарної недостатності, вивчено структурно-просторові особливості динаміки перебудови кровоносних судин плаценти при різних ступенях її недостатності. Доведено, що плацентарна недостатність супроводжується перебудовою судинного русла плаценти, а також, в міру особливостей внутрішньоутробного кровообігу, гемодинамічними зрушеннями у малому колі кровообігу плоду, які проявляються посиленням резистивної функції легеневих артерій і спрямовані на збереження адекватного рівня кровотоку. Дана кількісна характеристика просторової реорганізації судин плаценти і легень та з'ясовано морфометричні особливості їх перебудови судин. Встановлено залежність вираженості структурних змін у кровоносному руслі легень від ступеня недостатності плаценти. Виявлені кількісні показники й інтегративні відношення між морфологічними структурами судин легень та плаценти при її патологічних змінах, а також дано характеристику ознак ушкодження і структурної адаптації легеневих судин при різних ступенях недостатності плаценти.
2018-09-03T12:03:10Z
2018-09-03T12:03:10Z
2007-09-28
https://repository.tdmu.edu.ua//handle/123456789/10956
oai:repository.tdmu.edu:123456789/178122024-01-03T01:00:23Zcom_1_8392col_123456789_17260
2024-01-02T08:40:38Z
urn:hdl:123456789/17812
Профілактика виникнення передчасних пологів у жінок з багатоплідною вагітністю, що наступила внаслідок допоміжних репродуктивних технологій, за допомогою неінвазивних методів
ФРАНЧУК, МАРТА ОЛЕКСАНДРІВНА
вагітність
багатоплідна вагітність
передчасні пологи
безпліддя
невиношування вагітності
акушерський песарій
серкляж шийки матки
ІЦН
допоміжні репродуктивні технології
репродуктивне здоров’я
дисфункція плаценти
перинатальні ускладнення
дисфункція шийки матки
коротка шийка матки
непліддя
У дисертації представлено дані та новий напрямок у вирішенні завдання сучасного акушерства – зниження частоти передчасних пологів, антенатальних і перинатальних втрат при багатоплідній вагітності, що наступила внаслідок застосування допоміжних репродуктивних технологій, за допомогою вивчення рівня статевих і специфічних для вагітності гормонів у крові, особливостей анатомічної структури шийки матки, функціонального стану фетоплацентарного комплексу, а також застосування розвантажувального акушерського песарію з метою профілактики виникнення передчасних пологів. У результаті проведеного дослідження уточнено основні фактори ризику розвитку передчасних пологів, які характерні саме для жінок з багатоплідною вагітністю. Встановлено, що найбільш вагомими є фактори функціонального характеру, такі як дисфункція шийки матки, що спричинена підвищенням внутрішньоматкового тиску на шийку матки при БВ, зокрема на внутрішнє вічко. Доповнено дані про вивчення рівнів статевих та специфічних для вагітності гормонів у крові, плацентарного лактогену у жінок з багатоплідною вагітністю, а також – визначення вагінального біотопу. Дістало подальшого розвитку вивчення анатомічної структури шийки матки у терміні вагітності 11-12 тижнів та 14-16 тижнів – задля встановлення ризику виникнення передчасних пологів. Удосконалено комплекс профілактичних заходів щодо попередження розвитку невиношування багатоплідної вагітності, що наступила після застосування ДРТ, а саме: розроблено методику профілактики виникнення передчасних пологів за допомогою встановлення акушерського розвантажувального песарію жінкам з нормальними анатомічними структурами шийки матки у термінах вагітності 14-16 тижнів.
2024-01-02T08:40:38Z
2024-01-02T08:40:38Z
2023
Thesis
Франчук М. О. Профілактика виникнення передчасних пологів у жінок з багатоплідною вагітністю, що наступила внаслідок допоміжних репродуктивних технологій, за допомогою неінвазивних методів : дис. ... д-ра філософії : 222 "Медицина" / Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України. Тернопіль, 2023. 195 с.
https://repository.tdmu.edu.ua//handle/123456789/17812
other
Тернопіль
oai:repository.tdmu.edu:1/87922021-01-09T09:03:23Zcom_1_8737com_1_8392col_1_8741
2017-09-22T10:40:26Z
urn:hdl:1/8792
КЛІНІКО-ПАТОГЕНЕТИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ РАЦІОНАЛЬНИХ МЕТОДІВ ПРОФІЛАКТИКИ УСКЛАДНЕНЬ У ВАГІТНИХ З ПРЕЕКЛАМПСІЄЮ
Поліщук, Іван Полікарпович
Вагітність
Прееклампсія
Глутамін
Реосорбілакт
Ррефортан
Дисертація присвячена проблемі нових підходів до дослідження патогенезу прееклампсії. Встановлено взаємозв'язок між біохімічними, імунологічними порушеннями та типом гемодинаміки. Ендогенна інтоксикація внаслідок зростання процесів перекисного окислення ліпідів, зниження активності антиоксидантного захисту, що відбуваються на фоні дисбалансу клітинного, гуморального імунітету, змін цитокінового профілю та рівнів ендотеліну і оксиду азоту призводить до гіпоксичних ушкоджень до компенсаторної функціональної поліорганної та полісистемної недостатності. Запропоновано методи контролю за клінічним перебігом прееклампсії вагітних. Обґрунтовано доцільність диференційованого застосування глутаргіну, реосорбілакту та рефортану. Розроблено і впроваджено лікувально патогенетичний комплекс корекції виявлених порушень, що дозволило знизити частоту акушерських та перинатальних ускладнень у цієї категорії вагітних.
2017-09-22T10:40:26Z
2017-09-22T10:40:26Z
2006-04-19
https://repository.tdmu.edu.ua/handle/1/8792
uk
oai:repository.tdmu.edu:123456789/178652024-01-03T01:00:24Zcom_1_8736com_1_8392col_1_8740
2024-01-02T16:54:08Z
urn:hdl:123456789/17865
Вибір методу лікування хворих з псевдокістами підшлункової залози
Степан, Богдан Танасійович
псевдокіста підшлункової залози
мініінвазивні методики
гістограми
сонографія
Проаналізовано результати лікування 358, з яких прооперовано 240, хворих з псевдокістами підшлункової залози. Аналіз клінічної картини дозволив виділити чотири варіанти клінічного перебігу захворювання. Сонографія з визначенням ехощільності стінки псевдокісти та її вмісту на різних стадіях формування показала чутливість методу у 93,45 % випадків. Обгрунтовано критерії оптимізації хірургічної тактики та розроблено алгоритм вибору лікувальної тактики з пріоритетним вибором мініінвазивних методів операційного лікування хворих з псевдокістами підшлункової залози з урахуванням оцінки ступеня сформованості псевдокіст на підставі аналізу сонографічних та морфологічних ознак на різних стадіях кістоутворення. Порівняльний аналіз хірургічної тактики в різні періоди дослідження показав, що питома вага мініінвазивних пункційних операційних втручань у хворих з псевдокістами підшлункової залози склала 38,33 %, причому за останній період частка цих методів лікування збільшилась з 1,11 до 60,67 %. Запропонована діагностично-лікувальна тактика у хворих з псевдокістами підшлункової залози дозволила знизити частоту післяопераційних ускладнень з 29,73 % при використанні лапаротомних методів лікування до 3,26 % при використанні пункційних методик, а рівень післяопераційної летальності з 4,05 до 0 % відповідно.
2024-01-02T16:54:08Z
2024-01-02T16:54:08Z
2011
Thesis
Степан Б. Т. Вибір методу лікування хворих з псевдокістами підшлункової залози : дис. ... канд. мед. наук : 14.01.03. Тернопіль, 2012. 183 с.
https://repository.tdmu.edu.ua//handle/123456789/17865
other
Тернопіль
oai:repository.tdmu.edu:1/88082020-06-21T21:45:49Zcom_1_8736com_1_8392col_1_8739
2017-09-26T08:31:07Z
urn:hdl:1/8808
КОРЕКЦІЯ ЗМІН МІНЕРАЛЬНОЇ ЩІЛЬНОСТІ КІСТКОВОЇ ТКАНИНИ В ОПЕЧЕНИХ ХВОРИХ
Бадюк, Олександр Ярославович
Опіки, ліофілізовані ксенодермотрансплантати, аутодермопластика, ксенодермопластика, остеопенія, остеопороз
Дисертація присвячена вивченню змін з боку кісткової системи при використанні ліофілізованих ксенодермотрансплантатів при хірургічному лікуванні опікових хворих.
В експерименті на тваринах доведено, що проведення ранніх некректомій та закриття опікових ран ІІІА-Б-ІV ступенів ксенодермотрансплантатами має виражену остеопротекторну дію, що проявляється суттєвим зменшенням деструктивних змін кісткової тканини порівняно з опеченими тваринами лікованими без ксенодермотрансплантатів. Використання ксенодермотрансплантатів при хірургічному лікуванні опечених сприяє покращанню перебігу опікової хвороби, мікроциркуляції, токсичності сироватки крові, кальцій-фосфорного обміну, показників мінеральної щільності кісткової тканини у хворих з тяжкою опіковою травмою, токсичності сироватки крові, що попереджує розвиток остеодефіцитних станів у хворих з тяжкою опіковою травмою. Таким хворим у комплексному лікуванні, необхідно застосовувати структурномодифікуючу терапію: дозоване фізичне навантаження, дієту з підвищеним вмістом кальцію та вітаміну Д, дозоване ультрафіолетове опромінення, препарати кальцію в дозі 1000-1500 мг/добу (Кальцій Д3 Нікомед) разом з антирезорбентами в дозі 200 МО/добу (Міакальцик).
2017-09-26T08:31:07Z
2017-09-26T08:31:07Z
2007-04-27
http://repository.tdmu.edu.ua/handle/1/8808
uk
oai:repository.tdmu.edu:123456789/178442024-01-03T01:00:25Zcom_1_8736com_1_8392col_1_8739
2024-01-02T12:48:59Z
urn:hdl:123456789/17844
Особливості структурно-функціональних змін серця при експериментальному атеросклерозі та за умов генної корекції
ГРИНЧАК, НАТАЛІЯ МИКОЛАЇВНА
атеросклероз
серце
кардіоміоцити
судинне русло
генна корекція
Дисертація присвячена вивченню структурно-функціональних змін серця при експериментальному атеросклерозі та за умов генної корекції. Експериментальний атеросклероз викликає структурну перебудову серця та його компонентів у вигляді гіпертрофії частин серця та ділятації його камер, потовщення стінок кровоносних судин серця і звуження їх просвіту; зменшення площі профілю та діаметру кардіоміоцитів і їх ядер. Застосування гену апоЕ з метою профілактики атеросклерозу призводить до зменшення товщини стінки артерій, розширення просвіту судин, нормалізації цитокаріометричних показників. Під дією гену апоЕ з метою лікування відмічається тенденція до нормалізації цитокаріометричних показників, незначне зменшення товщини стінки судин і збільшення їх просвіту.
2024-01-02T12:48:59Z
2024-01-02T12:48:59Z
2012
Thesis
Гринчак Н. М. Особливості структурно-функціональних змін серця при експериментальному атеросклерозі та за умов генної корекції: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. біол. наук : 14.03.01 / Державний вищий навчальний заклад “Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського”. Тернопіль, 2012. 24 с.
https://repository.tdmu.edu.ua//handle/123456789/17844
other
Тернопіль
oai:repository.tdmu.edu:1/88712021-01-09T09:03:23Zcom_1_8736com_1_8392col_1_8739
2017-11-30T14:11:20Z
urn:hdl:1/8871
КОРЕКЦІЯ РЕПЕРФУЗІЙНОГО СИНДРОМУ ПРИ ХІРУРГІЧНОМУ ЛІКУВАННІ АТЕРОСКЛЕРОТИЧНОЇ ОКЛЮЗІЇ АОРТО-СТЕГНОВОГО СЕГМЕНТУ
Костів, Святослав Ярославович
Атеросклеротична оклюзія
Реперфузійний синдром
Хронічна критична ішемія нижніх кінцівок
Дисертація присвячена вивченню механізмів розвитку реперфузійного синдрому, профілактики та лікування реперфузійного пошкодження тканин нижніх кінцівок при проведенні хірургічного лікування пацієнтів із атеросклеротичною оклюзією термінального відділу черевної аорти та магістральних артерій нижніх кінцівок в умовах хронічної критичної ішемії. Робота базується на обстежені та хірургічному лікуванні 159 хворих з атеросклеротичною оклюзією термінального відділу черевної аорти та магістральних артерій нижніх кінцівок. Для попередження розвитку реперфузійного синдрому при проведенні реконструктивних втручань в умовах хронічної критичної ішемії нижніх кінцівок слід проводити комплекс заходів, що полягає у: введенні 8 % 200 мл озоново-кисневого фізіологічного розчину 1 раз на добу протягом 5 днів до оперативного лікування; введенні препарату „Корвітин” у передопераційному періоді в дозі 0,5 г (1 флакон) в 150 мл ізотонічного розчину 1 раз на добу за 5 днів до відновлення кровотоку, інтраопераційно 0,5 г препарату на 150 мл ізотонічного розчину натрію хлориду за 10 хв перед зняттям затискача з аорти протягом, наступне введення в аналогічній дозі повторюється через 12 годин; введенні препарату „Тіатріазолін” 1 %, 2 мл 3 рази на добу протягом 5 днів до реконструкції та 5 днів після реваскуляризації; проведення вказаних заходів здійснюється на фоні пролонгованої епідуральної анестезії. При проведенні відновлення кровотоку по аорто-стегнових сегментах необхідно враховувати гемодинамічні особливості магістрального і колатерального кровоплину артерій та провести реконструкцію дистального артеріального русла нижньої кінцівки із вищим периферичним опором.
2017-11-30T14:11:20Z
2017-11-30T14:11:20Z
2006-06-23
https://repository.tdmu.edu.ua/handle/1/8871
uk
oai:repository.tdmu.edu:123456789/178552024-01-03T01:00:26Zcom_1_8736com_1_8392col_1_8739
2024-01-02T15:43:03Z
urn:hdl:123456789/17855
Патогенез гострого ураження легень: порушення оксидаційних, імуно- цитокінових, некротичних та апоптоз-опосередкованих процесів
МАРУЩАК, МАРІЯ ІВАНІВНА
патогенез
гостре ураження легень
апоптоз
некроз
Дисертація присвячена вивченню особливостей патогенезу гострого ураження легень у самців–щурів внаслідок інтратрахеального введення гідрохлоридної кислоти на підставі дослідження метаболічних і деструктивних процесів на місцевому і системному рівнях. Проведені дослідження показали, що головним проявом гострого ураження легень є розвиток гіпоксії й респіраторного ацидозу, що зумовлено порушенням дифузії газів в альвеолах, та супроводжується відхиленнями на рівні регуляції центральної і периферичної гемодинаміки. Респіраторний ацидоз, що розвинувся, сприяє протеолітичній деструкції тканини легень, у результаті чого підвищується інтенсивність пероксидного окиснення білків та ліпідів, що є основними чинниками ендотоксемії. Встановлена пряма залежність між активацією процесів вільнорадикального окиснення, пригніченням антиоксидантного захисту та ініціацією запального процесу і деструкцією легеневої тканини при гострому ураженні легень. Гостре ураження легень змінює відповідь клітинної і гуморальної ланок неспецифічної резистентності та імунної системи, що проявляється достовірним збільшенням через 2 години кількості В-лімфоцитів, сироваткових імуноглобулінів класів А і G, циркулюючих імунних комплексів та після 12 годин – зростанням у бронхоальвеолярному змиві лімфоцитів із фенотипом CD4+ і CD8+. Гіперпродукція прозапальних ІЛ-1β, ІЛ-6 та ІЛ-8 у бронхоальвеолярному змиві та сироватці крові сприяє активації й дегрануляції нейтрофілів та запуску метаболічних каскадних реакцій, при цьому реалізація клітинної загибелі проявляється наростанням деструктивних змін нейтрофільних гранулоцитів за типом пізнього апоптозу або некрозу в перші 6 годин ураження, з наступним сповільненням цих процесів та активацією раннього апоптозу, який досягає свого максимуму через 24 години гострого ураження легень, що підтверджується морфологічно. Уперше визначено, що в інціації першого етапу апоптозу на тлі гострого ураження легень відіграють система фактора некрозу пухлин альфа та продукти вільнорадикального окиснення.
2024-01-02T15:43:03Z
2024-01-02T15:43:03Z
2012
Thesis
Марущак М. І. Патогенез гострого ураження легень: порушення оксидаційних, імуно- цитокінових, некротичних та апоптоз-опосередкованих процесів : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра мед. наук : 14.03.04 / Державний вищий навчальний заклад “Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського”. Тернопіль, 2012. 39 с.
https://repository.tdmu.edu.ua//handle/123456789/17855
other
Тернопіль
oai:repository.tdmu.edu:1/88122020-06-21T21:45:51Zcom_1_8736com_1_8392col_1_8739
2017-09-26T11:44:50Z
urn:hdl:1/8812
ПОПЕРЕДЖЕННЯ ВІДДАЛЕНИХ ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНИХ УСКЛАДНЕНЬ ПІСЛЯ РЕЗЕКЦІЇ КИШЕЧНИКА
Бойчак, Мирослав Володимирович
Резекція тонкої кишки, ізоперистальтчичний анастомоз, антиперистальтична вставка, віддалені ускладнення, мінеральна щільність кісткової тканини, остеопенія, остеопороз
Дисертація присвячена вирішенню проблеми, пов’язаної із профілактикою та лікуванням порушень мінеральної щільності кісткової тканини у хворих, що перенесли резекцію 50 % і більше довжини тонкої кишки. Це наукове завдання вирішене шляхом експериментального моделювання остеопорозу, з’ясування можливостей хірургічних методів сповільнення пасажу для попередження втрати кісткової маси, динаміки змін мінеральної щільності кісткової тканини при корекції остеодефіциту препаратами кальцію та вітаміну D3, окремо або в поєднанні з антирезорбентом (фосамакс). Експериментально встановлено, що резекція 1/2 довжини тонкої кишки з формуванням ізоперистальтичного анастомозу викликає розвиток остеопоротичних змін в кістковій тканині. В той же час, формування антиперистальтичного анастомозу значною мірою нівелює негативні пострезекційні наслідки. Відновлення цілісності тонкої кишки із формуванням антиперистальтичної вставки довжиною не менше половини резекованого відділу дозволяє попередити виникнення остеодефіциту. На основі комплексного обстеження 60 хворих, які перенесли резекцію 50 % і більше довжини тонкої кишки, встановлено ефективність застосування антиперистальтичних вставок для попередження втрати мінеральної щільності кісткової тканини. Розроблено лікувально-профілактичну програму стосовно проведення резекції тонкої кишки, що включає вибір способу формування анастомозу та застосування медикаментозної корекції в післяопераційному періоді.
2017-09-26T11:44:50Z
2017-09-26T11:44:50Z
2004-10-25
http://repository.tdmu.edu.ua/handle/1/8812
uk
oai:repository.tdmu.edu:123456789/172792022-05-06T00:00:12Zcom_1_8392col_123456789_17260
2022-05-05T10:03:25Z
urn:hdl:123456789/17279
НОВІ ПІДХОДИ ДО ДІАГНОСТИКИ РАННІХ СТАДІЙ ПЕРИТОНЕАЛЬНОГО ЕНДОМЕТРІОЗУ ТА СВОЄЧАСНОГО ЛІКУВАННЯ
Барбе, Адріан Михайлович
експериментальний ендометріоз
зовнішній генітальний ендометріоз
MMP-2
MMP-9
VEGF
VEGFR-2
агоністи дофаміну
інгібітори ЦОГ-2
регресійна модель
У дисертаційній роботі, використовуючи експериментальну модель ендометріозу на щурах, встановлено нові підходи для лікування ендометріозу та визначення їх ефективності. В даній роботі, на основі клінічних даних, встановлено нові можливості діагностики ранніх клінічних стадій перитонеального ендометріозу використовуючи сучасні патогенетичні уявлення та статистичне моделювання.
Дослідження включало експериментальну та клінічну частини роботи.
За результатами дослідження суттєво доповнені уявлення про патогенез ендометріозу за рахунок вивчення в експерименті ролі VEGF, MMP-2 та MMP-9. Випробувана патогенетично обґрунтована комбінація агоніста дофамінових рецепторів (у ролі інгібітора ангіонеогенезу) та ЦОГ-2 на експериментальній моделі ендометріозу. Встановлено активність матричних металопротеїназ (MMP) 2 та 9 одночасно в ектопічних ендометріоїдних вогнищах та в еутопічному ендометрії у пацієнтів з ендометріозом. За допомогою імуногістохімії, встановлено кореляційний зв’язок між активністю матричних металопротеїназ 2 та 9 в ектопічних ендометріоїдних вогнищах та в еутопічному ендометрії. Запропоновано та випробувано дію агоніста дофамінових рецепторів у якості інгібітора судинного фактору росту судин (VEGF) при експериментальному ендометріозі.
2022-05-05T10:03:25Z
2022-05-05T10:03:25Z
2021
Thesis
Барбе А. М. Нові підходи до діагностики ранніх стадій перитонеального ендометріозу та своєчасного лікування : дис. ... д-ра філософії : 222 "Медицина". Чернівці, 2021. 216 с.
https://repository.tdmu.edu.ua//handle/123456789/17279
other
Чернівці
oai:repository.tdmu.edu:123456789/173612022-05-13T00:00:16Zcom_1_8736com_1_8392col_1_8740
2022-05-12T07:10:33Z
urn:hdl:123456789/17361
СТАН СТРОМИ І МІКРОЦИРКУЛЯТОРНОГО РУСЛА СЕРЦЯ ПРИ ХРОНІЧНІЙ АЛКОГОЛЬНІЙ ІНТОКСИКАЦІЇ
Головата, Тетяна Кирилівна
серце
строма
мікроциркуляторне русло
хронічна алкогольна інтоксикація
Дисертація присвячена комплексному клініко-експериментальному вивченню структурних основ альтеративних і компенсаторно-пристосувальних процесів в гемо - лімфомікроциркуляторному руслі та стромі міокарда при хронічній алкогольній інтоксикації. Наведено теоретичне узагальнення структурних змін міокарда при експериментальній алкоголізації напоями різної міцності і якості на органному, тканинному, клітинному та ультраструктурному рівнях. Встановлено, що хронічна алкогольна інтоксикація супроводжується змінами міокарда на всіх рівнях його структурної організації. Виявлені необоротні і прогресуючі зміни на рівні мікроциркуляторного русла і в стромі серця. Пошкодження серця при алкогольній кардіоміопатії пов`язане не тільки із деструктивними змінами кардіоміоцитів, але й із пошкодженням його гістогематичного бар’єру. З’ясовано, що тривала динамічна і резорбтивна недостатність лімфатичного русла серця спричинюють хронічний набряк строми, який призводить до розвитку прогресуючого дифузного фіброзу строми. Застій лімфи, який є склерогенним і пошкоджуючим паренхіму агентом, ускладнює і посилює перебіг патологічних процесів в ураженому алкоголем серці та сприяє декомпенсації серцевої діяльності. Проведений морфологічний аналіз стану м’язового та стромального компонентів серця після експериментального відтворення хронічної алкоголізації напоями різної міцності та якості вказує на залежність між рівнем вираженості морфологічних змін і етапами експериментального алкоголізму як прогредієнтного процесу.
2022-05-12T07:10:33Z
2022-05-12T07:10:33Z
2008
Thesis
https://repository.tdmu.edu.ua//handle/123456789/17361
other
Тернопіль
oai:repository.tdmu.edu:123456789/175062022-07-01T00:00:24Zcom_1_8736com_1_8392col_1_8740
2022-06-30T10:28:34Z
urn:hdl:123456789/17506
ШЛЯХИ ОПТИМІЗАЦІЇ ДІАГНОСТИКИ ТА ХІРУРГІЧНОГО ЛІКУВАННЯ ПЕРВИННОГО АКСІЛЯРНОГО ГІПЕРГІДРОЗУ
Денищук, Павло Андрійович
первинний аксілярний гіпергідроз
потовиділення
осмідроз
діагностика
хірургічне лікування
Дисертацію присвячено проблемі поліпшення діагностики та підвищення ефективності хірургічного лікування хворих на первинний аксілярний гіпергідроз. Проведено обстеження і лікування 97 хворих із патологічним потовиділенням. Методом неінвазивного газохроматографічного аналізу визначено склад жирних кислот у поті пацієнтів на різних етапах лікування, розроблено спосіб оцінки порушень ліпідного метаболізму при первинному гіпергідрозі. Запропоновано інтегральний діагностично значимий коефіцієнт тяжкості перебігу захворювання, на основі якого розроблено критерії і алгоритм вибору оптимальної діагностики та лікування хворих на первинний аксілярний гіпергідроз. Розроблено новий хірургічний інструмент – оригінальну металеву канюлю для здійснення комплексного ультразвукового та вакуумно-механічного видалення потових залоз. Визначено відеоендоскопічні маркери оптимального видалення потових залоз при комплексному хірургічному лікуванні хворих на первинний аксілярний гіпергідроз. Встановлено особливості морфологічних і морфометричних змін у потових залозах аксілярної ділянки залежно від виду хірургічного та консервативного лікування хворих у ранньому і віддаленому післяопераційних періодах. Упровадження комплексної трикомпонентної хірургічної технології забезпечило позитивний результат лікування у 97,1% пацієнтів, зниження числа ускладнень у 2,8 раза, підвищення рівня соціальної адаптації пацієнтів.
2022-06-30T10:28:34Z
2022-06-30T10:28:34Z
2011
Thesis
Денищук П. А. Шляхи оптимізації діагностики та хірургічного лікування первинного аксілярного гіпергідрозу : дис. ... канд. мед. наук : 14.01.03 / Державний вищий навчальний заклад «Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського» МОЗ України. Тернопіль, 2011. 172 с.
https://repository.tdmu.edu.ua//handle/123456789/17506
other
Тернопіль
oai:repository.tdmu.edu:1/87892021-01-09T09:03:24Zcom_1_8737com_1_8392col_1_8741
2017-09-22T10:32:49Z
urn:hdl:1/8789
НЕЙРОВЕГЕТАТИВНІ ТА ПСИХОЕМОЦІЙНІ ПОРУШЕННЯ У ДІТЕЙ, ХВОРИХ НА ВИРАЗКОВУ ХВОРОБУ ШЛУНКА І ДВАНАДЦЯТИПАЛОЇ КИШКИ ТА ОБҐРУНТУВАННЯ ДИФЕРЕНЦІЙОВАНОЇ ТАКТИКИ ЛІКУВАННЯ
Паламар, Лариса Георгіївна
Виразкова хвороба
Діти
Нейровегетативні та психоемоційні порушення
Нейротропна терапія
Дисертація присвячена вивченню нейровегетативного та психоемоційного статусу дітей, хворих на виразкову хворобу та корекції виявлених порушень. Проаналізовано динаміку поширеності та захворюваності на виразкову хворобу серед дітей Чернівецької області та встановлено поступове їх зростання. Визначено інформаційну цінність статистично значущих комбінацій ендогенних і екзогенних факторів ризику формування виразкової хвороби в дітей (за найбільш значимими факторами рекомендується використовувати таблицю багатофакторного аналізу як математичної моделі виразкової хвороби). Виявлено клінічно-параклінічні особливості перебігу виразкової хвороби та з’ясовано, що в патогенезі захворювання одну із провідних ролей відіграють розлади психоемоційної сфери та вегетативної нервової системи. Запропоновано схему раціонального обстеження вегетативного гомеостазу (скринінг-тестування за допомогою опитувальника О.Вейна в модифікації; оцінювання за шкалою «24 стигми»; холтерівське моніторування серцевого ритму) та оцінки якості життя дітей, хворих на виразкову хворобу. Обґрунтована доцільність диференційованого підходу до лікування виразкової хвороби в дітей із застосуванням нейротропної терапії (фітопрепарат Геларіум Гіперікум), що дало змогу знизити рівень особистісної тривожності, покращити когнітивну сферу, нормалізувати вегетативні розлади.
2017-09-22T10:32:49Z
2017-09-22T10:32:49Z
2009-06-21
https://repository.tdmu.edu.ua/handle/1/8789
uk
oai:repository.tdmu.edu:123456789/172422022-05-05T00:00:23Zcom_1_8736com_1_8392col_1_8739
2022-05-04T07:50:06Z
urn:hdl:123456789/17242
ДІАГНОСТИЧНЕ ТА ПРОГНОСТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ВМІСТУ ЧЕРЕВНОЇ ПОРОЖНИНИ ПРИ ТРАВМІ ЖИВОТА
ЖУКОВСЬКИЙ, ВОЛОДИМИР СТЕПАНОВИЧ
травма живота
лапароцентез,
діагностичний перитонеальний лаваж
лапароскопія,
імунологія,
бактеріологія,
прогностичні критерії
ступені ризику
реінфузія,
хірургічне лікування
Робота присвячена питанням оптимізації хірургічного лікування різних ушкоджень органів черевної порожнини на основі оцінки ефективності і можливостей комплексного клінічного та інструментального обстеження травмованих, лабораторного, бактеріологічного дослідження ВЧП й індивідуальних особливостей клінічного перебігу ТЖ.
Автором здійснено комплекс досліджень та виявлено взаємозв’язок найбільш інформативних клініко-діагностичних показників лабораторного, біохімічного, бактеріологічного дослідження, результатів лапароцентезу, ДПЛ, лапароскопії, УЗД, рентгенологічного обстеження потерпілих залежно від характеру ушкодження, тяжкості травми, часу з моменту її отримання та наявності ускладнень. Вперше вивчено характер мікрофлори черевної порожнини розроблена схема профілактики й лікування гнійно-септичних ускладнень та розширенні показання до реінфузії крові при травмах живота, залежно від тяжкості травми, ступеня крововтрати, інфікування черевної порожнини та часу отримання травми. Розроблений в клініці лікувально-тактичний алгоритм прийняття рішень та упорядкування термінів операції дав можливість своєчасно і диференційовано (до розвитку ускладнень) підходити до вибору хірургічного лікування в залежності від тяжкості та ймовірного прогнозу перебігу ТЖ, що дозволило значно покращити результати лікування, попередити виникнення різних ускладнень, частота яких зменшилася за останні три роки з 23 % до 8 %, а післяопераційна летальність з 4,2 % до 3,87 % .
2022-05-04T07:50:06Z
2022-05-04T07:50:06Z
2004-10-25
Thesis
Жуковський В. С. Діагностичне та прогностичне значення вмісту черевної порожнини при травмі живота : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук : 14.01.03. Тернопіль, 2004. 23 с.
https://repository.tdmu.edu.ua//handle/123456789/17242
other
Тернопіль
oai:repository.tdmu.edu:1/88142020-06-21T21:45:51Zcom_1_8736com_1_8392col_1_8739
2017-09-26T11:51:14Z
urn:hdl:1/8814
ДІАГНОСТИКА ТА ХІРУРГІЧНЕ ЛІКУВАННЯ ПСЕВДОКІСТ ПІДШЛУНКОВОЇ ЗАЛОЗИ
Болдіжар, Олександр Олександрович
Псевдокіста підшлункової залози, хірургічне лікування
У роботі вивчено та проаналізовано результати обстеження та комплексного хірургічного лікування хворих на псевдокісти підшлункової залози. Розпрацьовано алгоритм діагностики та лікування хворих на різні форми псевдокіст підшлункової залози, що передбачає послідовність хірургічних етапів лікування, а також застосування на етапах різних методів відкритих та мініінвазійних втручань. На основі результатів ендоскопічної ретроградної панкреатикохолангіографії виділено вісім варіантів структури протокової системи підшлункової залози, які безпосередньо впливають на вибір методу операційного лікування. Доведено, що у стадіях формування псевдокіст пріоритетним є проведення консервативної терапії з застосуванням за показаннями мініінвазійних втручань: лапароскопічне дренування черевної порожнини на фоні тривалої регіонарної внутрішньоартеріальної перфузії, пункція та дренування псевдокіст підшлункової залози під ультрасонографічним контролем при їх нагноєнні, ендоскопічні способи дренування; при їх неефективності при сформованих псевдокістах підшлункової залози – операції внутрішнього дренування відкритим способом, і тільки при окремих ускладнених формах псевдокіст – операції зовнішнього їх дренування.
2017-09-26T11:51:14Z
2017-09-26T11:51:14Z
2007-11-30
http://repository.tdmu.edu.ua/handle/1/8814
uk
oai:repository.tdmu.edu:123456789/178362024-01-03T01:00:27Zcom_1_8736com_1_8392col_1_8740
2024-01-02T12:10:23Z
urn:hdl:123456789/17836
Статеві особливості порушень холінергічної регуляції серця гонадектомованих щурів за зміненої активності системи оксиду азоту
ДОРОХІНА, АННА МИКОЛАЇВНА
гонадектомія
L-аргінін
L-NAME
серце
оксид азоту
холінергічна регуляція
ацетилхолін
Дисертація присвячена з’ясуванню статевих особливостей порушень холінергічної регуляції серця гонадектомованих щурів за застосування прекурсора та неселективного блокатора синтезу оксиду азоту. Встановлено, що в гонадектомованих тварин обох статей уведення прекурсора синтезу оксиду азоту L-аргініну в дозі 600 мг/кг призводить до активації холінергічних та послаблення адренергічних впливів з боку автономної нервової системи, сприяє відновленню зменшеної внаслідок дефіциту статевих гормонів чутливості серця до ендогенного ацетилхоліну в самок і екзогенного – в самців, викликає нагромадження ацетилхоліну лише в міокарді шлуночків за рахунок зменшення активності його гідролізу у тварин обох статей. Неселективний блокатор синтезу оксиду азоту L-NAME поглиблює порушення автономної регуляції серця, спричинені видаленням гонад, викликаючи різке обмеження парасимпатичних і активацію симпатичних впливів на
синусовий вузол. Вегетативний дисбаланс супроводжується зниженням чутливості серця до ендогенного та екзогенного ацетилхоліну. L-NAME збільшує вміст медіаторної фракції ацетилхоліну лише в міокарді передсердь гонадектомованих самців на тлі збільшення активності його гідролізу.
2024-01-02T12:10:23Z
2024-01-02T12:10:23Z
2012
Thesis
Дорохіна А. М. Статеві особливості порушень холінергічної регуляції серця гонадектомованих щурів за зміненої активності системи оксиду азоту : дис. ... канд. мед. н. : 14.03.04. Тернопіль, 2012. 181 с.
https://repository.tdmu.edu.ua//handle/123456789/17836
other
Тернопіль
oai:repository.tdmu.edu:123456789/173862022-05-20T00:00:20Zcom_1_8736com_1_8392col_1_8740
2022-05-19T12:21:13Z
urn:hdl:123456789/17386
ДИНАМІКА ЗМІН АНТРОПОМЕТРИЧНИХ ТА РЕНТГЕНОКАРДІОМЕТРИЧНИХ ПОКАЗНИКІВ У ЮНАКІВ - СОЛДАТІВ СТРОКОВОЇ СЛУЖБИ ТА СТУДЕНТІВ 18-20 РОКІВ
ГОРДІЙЧУК, СВІТЛАНА ВІКТОРІВНА
динаміка змін
антропометричні показники
соматотипологічні показники
рентгенокардіометричні показники
компонентний склад маси тіла
індекси гармонійності фізичного розвитку
юнаки
Дисертацію присвячено вивченню динаміки змін антропометричних, соматотипологічних, рентгенокардіометричних параметрів, показників компонентного складу маси тіла і гармонійності фізичного розвитку у практично здорових юнаків. Встановлено позитивний вплив стандартизованого комплексного фізичного навантаження, регламентованого режиму дня, регулярного харчування протягом року на динаміку змін антропометричних та соматотипологічних параметрів, компонентів складу маси тіла, індексів гармонійності фізичного розвитку, рентгенокардіометричні показники, кардіосоматичні кореляції у практично здорових юнаків віком 18-20 років, мешканців Житомирщини в умовах перебування
на строковій військовій службі, або навчання у медичному закладі ІІ-ІІІ рівня акредитації. Динаміка річних змін антропометричних та соматотипологічних показників (при практичній ідентичності на початку дослідження) свідчить про достовірні (р<0,05) річні збільшення антропометричних показників у групі юнаків-солдатів, у яких порівняно з юнаками-студентами відбувається достовірно більше річне зростання всіх компонентів маси тіла, індексів маси тіла, статевого диморфізму, ширини плечей. Зростання значень рентгенокардіометричних показників відмічається в обох групах
протягом всього періоду спостереження. Кореляційні зв’язки рентгенокардіометричних параметрів із антропометричними характеристиками зростають як кількісно, так і якісно, однак динаміка є якісно більшою (на 6-12 %) у групі юнаків-солдатів.
2022-05-19T12:21:13Z
2022-05-19T12:21:13Z
2009
Thesis
Гордійчук С. В. Динаміка змін антропометричних та рентгенокардіометричних показників у юнаків-солдатів строкової служби та студентів 18-20 років : дис. ... на здобуття наук. ступеня канд. біол. наук : 14.03.01 / Вінницький національний медичний університет ім. М. І. Пирогова. Вінниця, 2009. 173 с.
https://repository.tdmu.edu.ua//handle/123456789/17386
other
Вінниця
oai:repository.tdmu.edu:123456789/173792022-05-14T00:00:12Zcom_1_8736com_1_8392col_1_8740
2022-05-13T12:09:23Z
urn:hdl:123456789/17379
ВПЛИВ ФІЗИЧНИХ НАВАНТАЖЕНЬ НА БУДОВУ ТА ФОРМУВАННЯ ДОВГИХ КІСТОК В УМОВАХ ІОНІЗУЮЧОГО ВИПРОМІНЮВАННЯ І СОЛЕЙ ВАЖКИХ МЕТАЛІВ (анатомо-експериментальне дослідження)
Шепєлєв, Анатолій Єгорович
довгі кістки скелета
іонізуюча радіація
солі важких металів
фізичні навантаження
Дисертація присвячена вивченню особливостей будови та формоутворення довгих кісток щурів в умовах комбінованої дії іонізуючої радіації, солей важких металів на тлі помірних та інтенсивних фізичних навантажень. Структурно – метаболічну характеристику кісток вивчали за допомогою остеометрії, світлової мікроскопії з методами морфометрії і хіміко – аналітичного аналізу і статистичної обробки цифрового матеріалу. Встановлено, що інтенсивні статичні та динамічні навантаження у комплексі з дією чинників зовнішнього середовища підсилюють несприятливі зміни в довгих трубчастих кістках, що проявляється в значному звуженні їх епіфізарних хрящів, згладжуванні окремих зон, зменшенні кількості проліферуючих хондроцитів, перетворенні структури діафіза кістки. Помірні статичні та динамічні навантаження в умовах дії екологічних чинників викликають прискорення поздовжнього і поперечного росту кісток, підвищення рівня їх мінерального обміну та покращання якісних і кількісних характеристик, викликаючи раціональну форму адаптації, що проявляється проліферативною активністю клітинних елементів наросткового хряща і збільшенням компактного шару діафіза. Помірні фізичні навантаження дозволяють зменшити негативні наслідки впливу опромінення та металів на ріст і формоутворення довгих кісток скелета.
2022-05-13T12:09:23Z
2022-05-13T12:09:23Z
2008
Thesis
Шепєлєв А. Г. Вплив фізичних навантажень на будову та формування довгих кісток в умовах іонізуючого випромінювання і солей важких металів (анатомо-експериментальне дослідження) : дис. ... канд. біол. наук : 14.03.01 / Сумський державний університет. Суми, 2008. 182 с.
https://repository.tdmu.edu.ua//handle/123456789/17379
other
Суми
oai:repository.tdmu.edu:123456789/178482024-01-03T01:00:28Zcom_1_8736com_1_8392col_1_8740
2024-01-02T15:14:56Z
urn:hdl:123456789/17848
Вікові особливості ремоделювання структур серцевого м’яза при токсичному ураженні
КОНОВАЛЕНКО, СЕРГІЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ
серце
щури
вік
кадмію хлорид
морфологія
Комплексом морфологічних методів дослідження вияснені вікові особливості ремоделювання структур камер серця при тривалому введенні в організм дослідних тварин кадмію хлориду. Встановлено, що з віком виникає нерівномірна, диспропорційна гіпертрофія та дилятація камер серця, в яких зростають стромально-кардіоміоцитарні відношення, відносні об’єми уражених кардіоміоцитів і ендотеліоцитів, зменшуються капілярно-кардіоміоцитарні відношення та резервні об’єми шлуночків, потовщується стінка артерій, звужується їх просвіт, знижується секреторна активність міоендокринних клітин передсердь. Виявлено, що вікові структурні зміни домінують у лівому шлуночку. Ядерно-цитоплазматичні відношення в кардіоміоцитах шлуночків, передсердь та ендотеліоцитах судин при цьому не змінювалися, що свідчило про стабільність клітинного структурного гомеостазу. З’ясовано, що тривале введення в організм дослідних тварин кадмію хлориду призводить до більш вираженої морфологічної перебудови частин міокарда на всіх рівнях його структурної організації. В умовах змодельованої патології встановлені суттєві порушення структурного гомеостазу на органному, тканинному, клітинному, ультраструктурному рівнях в частинах серця. Ступінь прояву виявлених морфологічних змін переважає в лівому шлуночку і залежить від віку дослідних тварин.
2024-01-02T15:14:56Z
2024-01-02T15:14:56Z
2012
Thesis
Коноваленко С. О. Вікові особливості ремоделювання структур серцевого м’яза при токсичному ураженні : дис. ... канд. мед. наук : 14.03.01. Тернопіль, 2012. 177 с.
https://repository.tdmu.edu.ua//handle/123456789/17848
other
Тернопіль
oai:repository.tdmu.edu:123456789/172762022-05-06T00:00:14Zcom_1_8392col_123456789_17260
2022-05-05T09:40:27Z
urn:hdl:123456789/17276
КЛІНІКО-БІОХІМІЧНІ ТА ТЕРМОГРАФІЧНІ КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ ПЕРЕБІГУ ПОДАГРИ І ВДОСКОНАЛЕННЯ ЛІКУВАННЯ ПРИ ПОЄДНАННІ ЇЇ З НЕАЛКОГОЛЬНИМ СТЕАТОГЕПАТИТОМ
МУДРА, УЛЯНА ОЛЕГІВНА
подагра
неалкогольний стеатогепатит
ендогенна інтоксикація
пероксидне окиснення ліпідів
термографія
ентеросорбент
У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення та нове практичне вирішення актуального наукового та практичного завдання внутрішньої медицини – підвищення ефективності діагностики та лікування хворих на подагру та її поєднання з неалкогольним стеатогепатитом шляхом включення в комплексну терапію вуглецевого ентеросорбенту на підставі виявлення термографічних критеріїв цих станів і вивчення впливу лікування на динаміку клініко-лабораторних проявів вказаної патології.
Дослідження впливу неалкогольного стеатогепатиту на клінічні прояви і перебіг подагри виявило, що наявність супутньої патології зумовлює важчий перебіг основного захворювання і це супроводжується суттєвим підвищенням інтенсивності суглобового синдрому та зниженням функціональної активності хворих. Обтяжливий вплив супутнього неалкогольного стеатогепатиту на клінічну картину і перебіг подагри проявлявся метаболічними порушеннями, змінами пуринового обміну, маркерів системного запалення, ендотоксикозу і цитокінів, які при такому поєднанні значно перевищували аналогічні
показники хворих на подагру без клінічно-значущих супутніх захворювань. Має місце дисбаланс між показниками перекисного окиснення ліпідів і антиоксидантної системи. Встановлено термографічну семіотику подагри у фазі загострення та її поєднання з неалкогольним стеатогепатитом із врахуванням особливостей запального процесу.
Отримано нові наукові дані стосовно ефективності комплексного лікування хворих на подагру в поєднанні з неалкогольним стеатогепатитом з використанням вуглецевого ентеросорбенту карболайн.
2022-05-05T09:40:27Z
2022-05-05T09:40:27Z
2021
Thesis
Мудра У. О. Клініко-біохімічні та термографічні критерії оцінки перебігу подагри і вдосконалення лікування при поєднанні її з неалкогольним стеатогепатитом : дис. д-ра філософії : 222 "Медицина". Тернопіль, 2021. 210 с.
https://repository.tdmu.edu.ua//handle/123456789/17276
other
Тернопіль
oai:repository.tdmu.edu:123456789/178112024-01-03T01:00:30Zcom_1_8392col_123456789_17260
2024-01-02T08:34:42Z
urn:hdl:123456789/17811
Використання стабілоплатформи в лікуванні нестабільності хребта
ФАРІОН-НАВОЛЬСЬКА, ОЛЬГА ВОЛОДИМИРІВНА
нестабільність шийного відділу хребта
нестабільність поперекового відділу хребта
стабілометрія
роботизована стабілоплатформа TYMO (Tyromotion)
якість життя
здоров’я
реабілітація
На підставі комплексних досліджень виявлено ефективність застосування роботизованої стабілоплат¬форми TYMO (Tyromotion) у лікуванні пацієнтів з нестабільністю шийного відділу хребта (НШВХ) чи нестабільністю поперекового відділу хребта (НПВХ). Встановлено показники, що реєструються на роботизованій стабілоплатформі TYMO (Tyromotion), у здорових молодих осіб. Визначено, що у хворих з НШВХ погіршені практично всі показники баланс-тесту. Через 10 днів лікування традиційними методами спостерігається нормалізація до рівня контролю показників пройденої відстані, середньо-бокового відхилення, середньої швидкості, аналізу частотності, індексу Ромберга, вестибулярної компоненти зворотної реакції, керованого ЦНС індексу. Визначено, що через 1 місяць лікування традиційними методами у хворих з НШВХ практично всі показники погіршуються, хоча є кращими, ніж до лікування. Встановлено, що у хворих з НШВХ через 10 днів лікування з додатковим використанням стабілоплатформи в усіх положеннях спостерігається покращення до рівня контролю показників пройденої відстані, середньо-бокового і передньо-заднього відхилень, ділянки COF, а також індексу Ромберга, вестибулярної компоненти зворотної реакції, керованого ЦНС індексу, релекс-керованого індексу, обсягу уваги.
Уперше показано, що у хворих з НШВХ через 1 місяць лікування з додатковим використанням стабілоплатформи практично всі показники залишаються на рівні значень, які отримано відразу по закінченню лікування або покращуються. Визначено, що у хворих з НПВХ відмічено погіршення практично всіх показників баланс-тесту. Через 10 днів лікування класичними методами спостерігається покращення практично всіх показників, але не в усіх положеннях. Уперше встановлено, що через 1 місяць практично всі показники баланс-тесту погіршуються, хоча є кращими, порівняно з результатами, які зареєстровано до лікування. Показано, що у хворих з НПВХ через 10 днів лікування з використанням стабілоплатформи в усіх положеннях спостерігається покращення до рівня контролю більшості показників, а через 1 місяць практично всі показники залишаються на тому ж рівні, що й у попередній термін дослідження, або й покращуються. З’ясовано, що застосування стабілоплатформи ефективніше у пацієнтів з НШВХ
2024-01-02T08:34:42Z
2024-01-02T08:34:42Z
2023
Thesis
Фаріон-Навольська О. В. Використання стабілоплатформи в лікуванні нестабільності хребта : дис. ... д-ра філософії : 222 "Медицина" / Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України. Тернопіль, 2023. 228 с.
https://repository.tdmu.edu.ua//handle/123456789/17811
other
Тернопіль
oai:repository.tdmu.edu:123456789/171022021-08-14T00:00:07Zcom_1_8738com_1_8392col_1_8743
2021-08-13T15:43:30Z
urn:hdl:123456789/17102
МОЛЕКУЛЯРНІ МЕХАНІЗМИ ПОРУШЕННЯ ОБМІНУ ЗАЛІЗА ПРИ УРАЖЕННІ ПЕЧІНКИ
КІНДРАТ, ІРИНА ПЕТРІВНА
ферум
обмін сполук феруму
печінка
молекулярні механізми
гепатоксин
гепатоканцероген
ГЦК
Дисертаційна робота присвячена вивченню можливих механізмів порушення обміну сполук феруму у печінці щурів, культурі клітин ліній раку печінки SK-HEP1, PLC/PRF/5, Нер3В, HepG2 та у людській HepaRG лінії клітин аденоми печінки за дії токсинів та канцерогенів, діагностиці ранніх етапів розвитку патологічних станів за впливу екзогенних речовин на функціональний стан печінки з використанням показників метаболізму сполук феруму.
У дисертації досліджено основні шляхи обміну сполук феруму та можливі механізми порушення їх обміну in vivo та in vitro за дії гепатотоксинів та гепатоканцерогенів таких як, метапірилен гідрохлорид, ді-(2-етилгексил) фталат (DEHP), 2-ацетиламінофлуорен та неорганічний арсен. Встановлено рівень білків та експресії основних генів, які беруть участь в обміні сполук феруму та генів-маркерів гепатотоксичності на тлі ураження печінки ксенобіотиками. Встановлено взаємозалежність між показниками рівня йонів феруму та пухлиногенного потенціалу в клітинах раку печінки, трансфікованих мікроРНК-152.
2021-08-13T15:43:30Z
2021-08-13T15:43:30Z
2019
Thesis
Кіндрат І. П. (2019) Молекулярні механізми порушення обміну заліза при ураженні печінки. (Автореф. дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук: 03.00.04 – біохімія). ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського МОЗ України», Тернопіль.
https://repository.tdmu.edu.ua//handle/123456789/17102
Тернопіль
oai:repository.tdmu.edu:123456789/170412021-04-09T00:00:16Zcom_1_8738com_1_8392col_1_8743
2021-04-08T16:11:46Z
urn:hdl:123456789/17041
ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ ЗМІН ЛІПІДНОГО ОБМІНУ ТА ЦИТОКІНОВОГО СТАТУСУ ПРИ АТЕРОСКЛЕРОТИЧНОМУ УРАЖЕННІ СЕРЦЯ
ОДНОРІГ, ЛІЛІЯ ОЛЕКСАНДРІВНА
серце
атеросклеротичне ураження
ліпідний обмін
запалення, вік
Дисертація присвячена дослідженню вікових особливостей змін ліпідного складу, цитокінового статусу, маркерів запалення та серцево-судинного ризику в сироватці крові хворих на нестабільну стенокардію.
З’ясовано, що атеросклеротичне ураження серця у зрілому віці 2 тісно пов’язане зі змінами ліпідного складу сироватки крові та концентрації С-реактивного протеїну. Виявлено, що у літньому віці нестабільна стенокардія супроводжується підвищенням умісту інтерлейкіну-1β, фактора некрозу пухлин-α, інтерлейкіну-10. N-термінальний фрагмент протеїну-попередника мозкового натрійуретичного пептиду та фактор некрозу пухлин-α для хворих цієї вікової групи визначено як прогностичні біомаркери ризику серцево-судинних ускладнень.
2021-04-08T16:11:46Z
2021-04-08T16:11:46Z
2017
Other
Одноріг, Л.О. (2017) Вікові особливості змін ліпідного обміну та цитокінового статусу при атеросклеротичному ураженні серця. (Автореф. дис. ... канд. біол. наук : 03.00.04 — біохімія). ДВНЗ "Тернопільський державний медичний університет ім. І. Я. Горбачевського МОЗ України", Тернопіль. 22 с.
https://repository.tdmu.edu.ua//handle/123456789/17041
other
Тернопіль
oai:repository.tdmu.edu:123456789/109592021-01-09T09:03:24Zcom_1_8736com_1_8392col_1_8739
2018-09-03T12:13:52Z
urn:hdl:123456789/10959
ХОЛІНЕРГІЧНА РЕГУЛЯЦІЯ СЕРЦЯ У СТАТЕВОНЕЗРІЛИХ ЩУРІВ З ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИМ ГІПОТИРЕОЗОМ
ПОТІХА, НАТАЛІЯ ЯРОСЛАВІВНА
Гіпотиреоз,, , ,
Серце
Вегетативна нервова система
Ацетилхолін
Блукаючі нерви
Дисертація присвячена вивченню особливостей холінергічної регуляції серця при експериментальному гіпотиреозі у статевонезрілих щурів. Встановлено, що з наростанням глибини гіпотиреозу порушується співвідношення між тонусом симпатичного і парасимпатичного відділів вегетативної нервової системи. Провідне значення у перебудові вегетативної регуляції серця при гіпотиреозі має підсилення парасимпатичної імпульсації. За умов гіпотиреозу посилюється інтенсивність холінергічних впливів на серце через блукаючий нерв при одночасному компенсаторному зниженні чутливості холінорецепторів. Підсилення ефективності вагусних впливів на серце при гіпотиреозі пов’язане із підвищенням рівня ацетилхоліну у міокарді. Причиною цього є більш висока активність синтезуючого ферменту холінацетилтрансферази, особливо в міокарді передсердь, яка поєднується з підвищенням інтенсивності ферментативного гідролізу ацетилхоліну. Збільшення вмісту парасимпатичного медіатора у передсердях зумовлює розвиток синусової брадикардії, незважаючи на десенситизацію холінорецепторів кардіоміоцитів та активацію холінестерази. Підвищення ефективності вагусної регуляції гіпотиреоїдного серця реалізується через модуляцію чутливості М-холінорецепторів і пропускної здатності іонних каналів.
2018-09-03T12:13:52Z
2018-09-03T12:13:52Z
2006-02-23
https://repository.tdmu.edu.ua/handle/123456789/10959
oai:repository.tdmu.edu:123456789/174212022-05-28T00:00:11Zcom_1_8736com_1_8392col_1_8740
2022-05-27T08:42:45Z
urn:hdl:123456789/17421
МОРФОФУНКЦІОНАЛЬНІ ЗАКОНОМІРНОСТІ ФІЗИЧНОГО РОЗВИТКУ СТУДЕНТІВ В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД ПЕРЕВАЖАННЯ ТИПУ АВТОНОМНОЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ
БЕЗПАЛОВА, НАТАЛІЯ МИКОЛАЇВНА
морфофункціональні зміни
автономна нервова система
симпатотоніки
нормотоніки
парасимпатотоніки
фізичний розвиток
фізичні навантаження
Застосування єдиного методичного підходу і комплексу адекватних методів дослідження на великому дослідницькому матеріалі дозволило вияснити закономірності морфофункціональних змін у фізичному розвитку студентів в залежності від переважання типу автономної нервової системи. Дослідження морфофункціональних показників юнаків і дівчат з переважанням симпатотонічного типу автономної нервової системи показало, що їм притаманно виконувати роботу швидкісного типу. Дослідження морфофункціональних показників юнаків і дівчат з переважанням нормотонічного типу АНС показало, що їм притаманно виконувати роботу силового типу. Дослідження морфофункціональних показників юнаків і дівчат з переважанням парасимпатотонічного типу автономної нервової системи показало, що їм притаманно виконувати роботу на витривалість.
2022-05-27T08:42:45Z
2022-05-27T08:42:45Z
2010
Thesis
Безпалова Н. М. Морфофункціональні закономірності фізичного розвитку студентів в залежності від переважання типу автономної нервової системи : дис. ... канд. біол. наук : 14.03.01 / Державний вищий навчальний заклад «Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського» МОЗ України. Тернопіль, 2010. 189 с.
https://repository.tdmu.edu.ua//handle/123456789/17421
other
Тернопіль
oai:repository.tdmu.edu:123456789/170362021-04-09T00:00:16Zcom_1_8738com_1_8392col_1_8743
2021-04-08T15:37:00Z
urn:hdl:123456789/17036
Властивості аргінази та NO-синтази лімфоцитів периферичної крові при ревматичних захворюваннях
Єфремова, Уляна Петрівна
аргіназа
NO-синтаза
нітроген оксид
лімфоцити
ревматоїдний артрит
анкілозивний спондилоартрит
Дисертація присвячена дослідженню системи NO-синтаза/аргіназа лімфоцитів крові пацієнтів з ревматоїдним артритом та анкілозивним спондилоартритом. Встановлено достовірне зростання активності аргінази, порушення балансу конститутивної (ендотеліальної) та індуцибельної NO-синтази лімфоцитів крові в пацієнтів з ревматичною патологією порівняно з практично здоровими особами.
Досліджено, що у лімфоцитах крові пацієнтів з ревматоїдним артритом та анкілозивним спондилоартритом накопичення сечовини аргіназної реакції відбувається швидше і більш активно. Зростання активності аргінази відбувається за рахунок збільшення числа обертів ензиму. Максимальна швидкість гідролізу L-аргініну, визначена за концентрацією йонів Mn2+ у пацієнтів з ревматичною патологією вища, порівняно з особами групи контролю.
Встановлено, що за умов розвитку ревматичної патології в імунокомпетентних клітинах спорідненість eNO-синтази до L-аргініну не змінюється. Водночас інгібування активності eNO-синтази відбувається за рахунок зниження числа обертів ензиму. Синтез NO в лімфоцитах крові пацієнтів з ревматичними захворюваннями здійснюється, головним чином, iNO-синтазою, а за нормальних фізіологічних умов за участю еNO-синтази. Початкова максимальна швидкість окиснення NADРH(Н+) за участю еNO-синтази у пацієнтів з ревматичною патологією знижена, порівняно з контрольною групою осіб.
2021-04-08T15:37:00Z
2021-04-08T15:37:00Z
2015
Other
Єфремова, У. П. (2015) Властивості аргінази та NO-синтази лімфоцитів периферичної крові при ревматичних захворюваннях (автореф. дис. ... канд. біол. наук : 03.00.04 — біохімія). ДВНЗ "Тернопільський державний медичний університет ім. І. Я. Горбачевського МОЗ України", Тернопіль. 24 с.
https://repository.tdmu.edu.ua//handle/123456789/17036
other
oai:repository.tdmu.edu:123456789/173422022-05-11T00:00:20Zcom_1_8736com_1_8392col_1_8740
2022-05-10T12:05:00Z
urn:hdl:123456789/17342
ЗМІНИ ХОЛІНЕРГІЧНОЇ РЕГУЛЯЦІЇ СЕРЦЯ ПРИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОМУ ТИРОКСИНОВОМУ ТОКСИКОЗІ ТА ЇХ КОРЕКЦІЯ
Сас, Леся Михайлівна
тироксиновий токсикоз
серце
вегетативна нервова система
блукаючі нерви
магній
ацетилхолін
Дисертація присвячена з’ясуванню співвідносної ролі холінергічного й адренергічного відділів вегетативної нервової системи у формуванні серцевого ритму при тироксиновому токсикозі, особливостей обміну АХ та вмісту магнію в міокарді гіпертиреоїдних щурів, змін чутливості серця до стимуляції блукаючих нервів в динаміці розвитку тироксинового токсикозу. У роботі наведено нове вирішення наукової задачі, яка полягає в розробці й обґрунтуванні принципів корекції серцевого ритму при тироксиновому токсикозі шляхом активації холінергічних впливів Доведено, що в умовах гіпертиреозу відбувається перебудова вегетативної регуляції серця переважно за рахунок ослаблення вагусних впливів, що, на нашу думку, є головним патогенетичним механізмом розвитку синусової тахікардії. Обмеження регуляторних впливів з боку блукаючих нервів виникає внаслідок зниження рівня АХ в холінергічних терміналях. Зменшення вмісту магнію в міокарді при гіпертиреозі поглиблює енергетичний дефіцит тиреотоксичного серця. Результати апробації розроблених методів фармакологічної корекції серцевого ритму за допомогою метіоніну й холіну можуть бути використані для розробки методів лікування хворих з гіпертиреозом.
2022-05-10T12:05:00Z
2022-05-10T12:05:00Z
2003
Thesis
Сас Л. М. Зміни холінергічної регуляції серця при експериментальному тироксиновому токсикозі та їх корекція : дис. ... канд. мед. наук : 14.03.04 / Тернопільська державна медична академія ім. І. Я. Горбачевського. Тернопіль, 2003. 162 с.
https://repository.tdmu.edu.ua//handle/123456789/17342
other
Тернопіль
oai:repository.tdmu.edu:123456789/109432021-01-09T09:03:25Zcom_1_8736com_1_8392col_1_8739
2018-09-03T11:27:33Z
urn:hdl:123456789/10943
СТАН БІЛКОВОГО ОБМІНУ У ЩУРІВ ЗА УМОВИ ГОСТРОГО АЛКОГОЛЬНОГО ОТРУЄННЯ НА ТЛІ ІНТОКСИКАЦІЇ СОЛЯМИ КАДМІЮ ТА СВИНЦЮ І ШЛЯХИ КОРЕКЦІЇ ЙОГО ПОРУШЕНЬ
Криницька, ІННА ЯКІВНА
Білковий обмін
Інтоксикація
Етанол
Кадмію хлорид
Свинцю ацетат
Корекція
Робота присвячена вивченню в динаміці стану білкового обміну та ендогенної інтоксикації у щурів за умови гострого алкогольного отруєння на тлі інтоксикації кадмію хлоридом та свинцю ацетатом та корекції цих змін за допомогою карнітину хлориду та ентеросорбенту "Альгігель".
Встановлено, що отруєння тварин етанолом, кадмію хлоридом та свинцю ацетатом супроводжується порушенням білковоутворюючої та детоксикаційної функцій печінки, активацією процесів вільнорадикального окиснення білків, вираженим дисбалансом в системі протеїнази-інгібітори протеїназ та розвитком синдрому ендогенної інтоксикації в усі терміни дослідження.
Використання карнітину хлориду та ентеросорбенту "Альгігель" з метою корекції зазначених біохімічних порушень суттєво покращує показники білкового обміну в уражених тварин. Отримані нами результати є експериментальною основою для подальшого вивчення і можливого застосування карнітину хлориду та ентеросорбенту "Альгігель" за умов комбінованого токсичного впливу на організм ксенобіотиків.
2018-09-03T11:27:33Z
2018-09-03T11:27:33Z
2007-10-25
https://repository.tdmu.edu.ua/handle/123456789/10943
oai:repository.tdmu.edu:123456789/170652021-07-01T10:07:43Zcom_1_8738com_1_8392col_1_8743
2021-06-25T11:12:36Z
urn:hdl:123456789/17065
РОЛЬ ОКСИДАТИВНИХ ПРОЦЕСІВ У МЕХАНІЗМАХ РОЗВИТКУ ХРОНІЧНОГО ЕНТЕРОКОЛІТУ НА ФОНІ СТРЕПТОЗОТОЦИНОВОГО ДІАБЕТУ В ЕКСПЕРИМЕНТІ
ЛІСНЯНСЬКА, НАТАЛІЯ ВАСИЛІВНА
оксидативний стрес
ендогенна інтоксикація
антиоксидантний захист
апоптоз
стрептозотоциновий діабет
хронічний ентероколіт
експеримент
Дисертація присвячена з’ясуванню закономірностей оксидативних процесів і встановленню їх ролі у механізмах розвитку патологічного процесу при хронічному ентероколіті на фоні стрептозотоцинового діабету у щурів.
Встановлено, що за умови хронічного ентероколіту на фоні стрептозотоцинового діабету активуються оксидативні процеси в тканинах тонкої кишки та знижується активність супероксиддисмутази і каталази, що відображається і в крові досліджуваних тварин.
Хронічний ентероколіт на фоні стрептозотоцинового діабету у щурів супроводжується зсувом лейкоцитарної формули вліво і розвитком ендогенної інтоксикації, метаболічним результатом якої є посилення клітинної деструкції. Інтенсифікація процесів окиснювальної деструкції супроводжується змінами ензиматичної активності показників енергозабезпечення, що призводить до деструктивного ушкодження клітин тонкої кишки та зростання відсотка лейкоцитів з ознаками раннього і пізнього апоптозу. До факторів, які ініціюють апоптичну загибель у щурів з хронічним ентероколітом на тлі стрептозотоцинового діабету, відносять активні форми оксигену й фактор некрозу пухлин, проте сильніший зв’язок встановлено з активними формами оксигену. Отримані зміни підтверджені морфологічно.
2021-06-25T11:12:36Z
2021-06-25T11:12:36Z
2018
Thesis
Ліснянська Н.В. (2018) Роль оксидативних процесів у механізмах розвитку хронічного ентероколіту на фоні стрептозотоцинового діабету в експерименті. (Автореферат дис. ... канд. мед. наук (доктора філософії) за спеціальністю 03.00.04 – біохімія). ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського МОЗ України», Тернопіль. 23 с.
https://repository.tdmu.edu.ua//handle/123456789/17065
other
Тернопіль
oai:repository.tdmu.edu:123456789/109502021-01-09T09:03:25Zcom_1_8736com_1_8392col_1_8739
2018-09-03T11:49:58Z
urn:hdl:123456789/10950
ОПТИМІЗАЦІЯ ХІРУРГІЧНОГО ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ НА ВУЗЛОВИЙ КОЛОЇДНИЙ ЗОБ
ЛЮЛЬКА, Олександр Миколайович
Вузловий колоїдний зоб
Диференційна діагностика
Хірургічне лікування
Післяопераційна реабілітація хворих
Дисертація присвячена актуальним питанням лікування хворих на вузловий колоїдний зоб.
Обстежено 303 пацієнти з вогнищевою і дифузною патологією щитопо-дібної залози. У 87 з них з діагнозом папілярного і фолікулярного раку, вузлового колоїдного зобу, фолікулярної аденоми, дифузного токсичного зобу та автоімунного тиреоїдиту вивчали специфічність цитологічної картини та морфометрії ядер і можливість використання результатів каріометрії для диференційної діагностики вогнищевих утворів щитоподібної залози.
У 216 хворих з встановленим діагнозом вузлового колоїдного зоба вивчали особливості його клінічної симптоматики залежно від кількості і розмірів вузлових утворів, їх локалізації, тривалості захворювання, анатомічних особливостей ділянки шиї, віку пацієнтів, наявності супутніх захворювань, а також показання до хірургічного лікування, вибір об’єму операції, технологію її виконання, принципи післяопераційної реабілітації.
Доказано, що у випадках невизначених або сумнівних заключень цитологічних досліджень каріометрія є високоспецифічним методом диференційної діагностики. Запропоновано патогенетично і клінічно аргументовані показання до хірургічного лікування хворих на вузловий колоїдний зоб. Удосконалено технологію виконання операції на щитоподібній залозі. Розроблено принципи вибору об’єму операції залежно від локалізації і кількості вузлових утворів у залозі та реабілітації хворих у післяопераційному періоді.
Впровадження наших напрацювань у клінічну практику дозволило зменшити частоту інтраопераційних ускладнень майже в 3 рази, а рецидивів зобу – більше ніж у 6 разів.
2018-09-03T11:49:58Z
2018-09-03T11:49:58Z
2006-06-22
https://repository.tdmu.edu.ua/handle/123456789/10950
oai:repository.tdmu.edu:123456789/173672022-05-14T00:00:14Zcom_1_8736com_1_8392col_1_8740
2022-05-13T11:16:25Z
urn:hdl:123456789/17367
ВІКОВІ АСПЕКТИ ІМУНОЛОГІЧНОЇ ДИЗРЕГУЛЯЦІЇ ПРИ НЕПОВНІЙ ГЛОБАЛЬНІЙ ІШЕМІЇ МОЗКУ В САМЦІВ-ЩУРІВ
Сащук, Микола Миколайович
неповна глобальна ішемія мозку
тимус
нейроімунна дизрегуляція
вікові особливості
У дисертації представлено результати дослідження вікових особливостей імунологічної дизрегуляції, яка виникає в самців-щурів під впливом неповної глобальної ішемії головного мозку та можливостей застосування для корекції її проявів емоксипіну. Показано, що неповна глобальна ішемія головного мозку у всіх структурно-функціональних зонах тимуса тварин обох вікових груп спричиняє зміни сумарної щільності тимоцитів, їх морфометричних та денситометричних параметрів, перерозподіл у структурі лімфоїдної популяції. За показниками структури лімфоїдної популяції, найбільш чутливими до неповної глобальної ішемії головного мозку є субкапсулярна та глибока кіркова зони тимуса тварин обох вікових груп, а вплив ішемії мозку на морфометричні параметри різних форм тимоцитів найбільш суттєвий у внутрішньочасточкових периваскулярних просторах тимуса тварин обох вікових груп та медулярній зоні залози тримісячних щурів. Встановлено, що впродовж постнатального онтогенезу відбувається зміна пріоритетності різних зон тимуса, що містять катехоламіни, у реагуванні на ішемію мозку, яка порушує інтратимічні взаємовідносини катехоламінвмісних структур залози. Незалежно від віку тварин, на шостий день після неповної глобальної ішемії головного мозку в різних структурно-функціональних зонах тимуса виявлено ознаки виснаження прооксидантно-антиоксидантного гомеостазу. Емоксипін має антиішемічні ефекти щодо більшості досліджених параметрів у всіх структурно-функціональних зонах тимуса тварин обох вікових груп, за винятком мозкової, де переважають проішемічні впливи препарату. Отримані результати обґрунтовують доцільність застосування за умов ішемічного пошкодження головного мозку не лише нейропротекторної, а й залежної від віку імунокорегувальної терапії.
2022-05-13T11:16:25Z
2022-05-13T11:16:25Z
2008
Thesis
Сащук М. М. Вікові аспекти імунологічної дизрегуляції при неповній глобальній ішемії мозку в самців-щурів : дис. ... канд. мед. наук : 14.03.04 / Буковинський державний медичний університет. Чернівці, 2008. 191 с.
https://repository.tdmu.edu.ua//handle/123456789/17367
other
Чернівці
oai:repository.tdmu.edu:123456789/174302022-05-28T00:00:12Zcom_1_8736com_1_8392col_1_8739
2022-05-27T09:32:37Z
urn:hdl:123456789/17430
ПАТОГЕНЕТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ СИСТЕМНОЇ І ЛОКАЛЬНОЇ ІНТРАОКУЛЯРНОЇ ДІЇ ЕНДОТОКСИНІВ ГРАМНЕГАТИВНОЇ І ГРАМПОЗИТИВНОЇ МІКРОФЛОРИ
Івасюк, Леся Володимирівна
проникаюча травма склери
ендотоксини
цитокіни
протеоліз
фібриноліз
гемостаз
ліпопероксидація
індометацин
Дисертація присвячена вивченню динаміки порушень генерації про- і протизапальних цитокінів, гемостазу, інтенсивності в тканинах ока і внутрішніх органів щурів і кролів фібринолізу, протеолізу та ліпопероксидації при поєднанні проникної травми склери з інтраокулярним або системним уведенням ендотоксинів грамнегативної і грампозитивної мікрофлори, а також патогенетичному обгрунтуванню ефективності індометацину в їх корекції. Встановлено, що при травмі склери внутрішньоочне уведення ендотоксинів грамнегативної мікрофлори підвищує вміст у склистому тілі TNF-, IL-1, TGF-β1, а ендотоксинів грампозитивної мікрофлори – вміст γ-INF. За цих умов суттєво зростає інтенсивність лізису низько-, високомолекулярних білків та колагену, пероксидного окиснення ліпідів, виникають різноспрямовані зміни фібринолітичної активності. За системного уведення ендотоксину грамнегативної мікрофлори вміст у склистому тілі IL-2, IL-12, γ-
INF та TNF-, інтенсивність протеолітичного розпаду низько- і високомолекулярних білків, ліпопероксидації та неферментативна фібринолітична активність вищі, ніж за дії ендотоксину грампозитивної мікрофлори, а колагенолітична активність і ферментативний фібриноліз – нижчі. У тканинах селезінки, серця, легень, печінки і нирок за системної дії ендотоксину грамнегативної мікрофлори зміни фібринолітичної активності неоднозначні, а ендотоксин грампозитивної
мікрофлори підвищує всі види фібринолітичної активності у тканинах цих органів. Через 24 год після уведення ендотоксину грампозитивної мікрофлори виникає хронометрична гіперкоагуляція за рахунок активації як зовнішнього, так і, меншою мірою, внутрішнього механізмів утворення протромбінази, яка через 72 год змінюється хронометричною
гіпокоагуляцією переважно зовнішнього шляху утворення протромбінази.
Індометацин в обох застосованих дозах сприяє частковій нормалізації тих чи інших
досліджених показників залежно від дози.
2022-05-27T09:32:37Z
2022-05-27T09:32:37Z
2010-06-21
Thesis
Івасюк Л. В. Патогенетичні особливості системної і локальної інтраокулярної дії ендотоксинів грамнегативної і грампозитивної мікрофлори : автореф. дис. на здобуття наук ступеня канд. мед. наук : 14.03.04 / Державний вищий навчальний заклад «Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського» МОЗ України. Тернопіль, 2010. 20 с.
https://repository.tdmu.edu.ua//handle/123456789/17430
other
Тернопіль
oai:repository.tdmu.edu:123456789/173622022-05-13T00:00:18Zcom_1_8736com_1_8392col_1_8740
2022-05-12T07:23:19Z
urn:hdl:123456789/17362
МОРФОФУНКЦІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ ГОЛОВНОГО МОЗКУ ПРИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІЙ ДИСЛІПОПРОТЕЇДЕМІЇ
Горбатюк, Світлана Михайлівна
дисліпопротеїдемія
головний мозок
нейроцити
судинне русло
морфометрія
Дисертація присвячена вивченню морфофункціональних змін головного мозку при експериментальній дисліпопротеїдемії та за умов її фармакокорекції. Експериментальна дисліпопротеїдемія призводить до гіпоксії головного мозку і його морфофункціональних змін, які носять дистрофічний та деструктивний характер. Встановлено прогресивне зниження об’ємної швидкості мозкового кровотоку, збільшення площі поперечного перерізу і площі стінки артерій малого калібру м’якої мозкової оболонки, потовщення їх стінки, зменшення площі просвіту судин та зниження їх пропускної здатності, порушується функція гематоенцефалічного бар'єру, що призводить до зменшення лінійних і об’ємних характеристик пірамідних нейроцитів, поява нейронів з різним ступенем хроматолізу і порушенням ультраструктури. Лікарські засоби, використані для корекції патологічних змін головного мозку в умовах дисліпопротеїдемії виявляють позитивну ефективність.
2022-05-12T07:23:19Z
2022-05-12T07:23:19Z
2008
Thesis
Горбатюк С. М. Морфофункціональні особливості головного мозку при експериментальній дисліпопротеїдемії : дис. ... канд. біол. наук : 14.03.01 / Вінницький національний медичний університет ім. М. І. Пирогова. Вінниця, 2008. 191 с.
https://repository.tdmu.edu.ua//handle/123456789/17362
other
Вінниця
oai:repository.tdmu.edu:123456789/173192022-05-10T00:00:12Zcom_1_8736com_1_8392col_1_8740
2022-05-09T14:41:39Z
urn:hdl:123456789/17319
ОСОБЛИВОСТІ ХІРУРГІЧНОЇ ТАКТИКИ У ХВОРИХ НА ВИРАЗКОВІ ДУОДЕНАЛЬНІ КРОВОТЕЧІ В УМОВАХ ПОЛІМОРБІДНОСТІ
ЛУГОВИЙ, Олег Богданович
виразкова хвороба дванадцятипалої кишки
виразкова кровотеча
морфологічні зміни
імуноморфологічні зміни
структурно-просторові співвідношення
периульцерозна ділянка
клінічний перебіг
Вивчено структурний стан локального імуно-морфологічного гомеостазу периульцерозної ділянки у 159 хворих на хронічну активну виразку дванадцятипалої кишки, ускладнену кровотечею. На основі динамічного вивчення вмісту секреторного імуноглобуліна А у біоптатах слизової оболонки дванадцятипалої кишки запропоновано алгоритм вибору терміну операції з урахуванням небезпеки виникнення повторної кровотечі. Встановлено залежність частоти ускладнень після операцій від ступеню поліморбідності у 234 пацієнтів. Комплексний підхід до вибору терміну та об’єму операції дозволив знизити оперативну активність у 2 рази (з 64,5 до 31,7 %), кількість післяопераційних ускладнень – з 21,5 % до 5,8 % (у 3,7 рази), летальність після операцій – з 2,4 % до 0,0 %, кількість смертей при консервативному лікуванні – з 8,9 % до 1,4 %, а загальну смертність – з 4,7 % до 0,9 % (у 5 разів).
2022-05-09T14:41:39Z
2022-05-09T14:41:39Z
2002
Thesis
Луговий О. Б. Особливості хірургічної тактики у хворих на виразкові дуоденальні кровотечі в умовах поліморбідності : дис. ... канд. мед. наук : 14.01.03 / Тернопільська державна медична академія ім. І.Я. Горбачевського. Тернопіль, 2002. 199 с.
https://repository.tdmu.edu.ua//handle/123456789/17319
other
Тернопіль
oai:repository.tdmu.edu:123456789/173042022-05-10T00:00:13Zcom_1_8392col_123456789_17260
2022-05-09T11:37:54Z
urn:hdl:123456789/17304
РОЛЬ ОКИСНОГО СТРЕСУ В ПАТОГЕНЕЗІ ДИМЕТИЛГІДРАЗИН-ІНДУКОВАНОГО КОЛОРЕКТАЛЬНОГО РАКУ ТА КОРЕКЦІЯ ПОРУШЕНЬ РЕСВЕРАТРОЛОМ
РИЦИК, ОЛЬГА БОГДАНІВНА
канцерогенез
диметилгідразин
нітрозоксидативний стрес
оксидативний стрес
антиоксидантна система
цитолітичні процеси
ресвератрол
Дисертація присвячена вивченню метаболічних порушень у експериментальних щурів під час моделювання канцерогенезу товстої кишки, а також експериментальному обгрунтуванню попреднього використання антиоксиданта ресвератролу з метою полегшення перебігу інтоксикації у процесі формування пухлини. Вивчено активність NO-синтазної системи в умовах індукованого канцерогенезу та її взаємозв’язок з окиснювальними процесами. На моделі індукованого диметилгідразином канцерогенезу вивчено показники антиоксидантної системи, зокрема ензимної та неензимної її ланок, досліджено маркери цитолізу. Встановлено, що за індукованого ДМГ канцерогенезу відбувається активація окиснювальних процесів, на що вказує підвищення у сироватці крові в 6 разів вмісту ТБК-активних продуктів та в 4,3 раза 2,4-динітрофенілгідразонів нейтрального та 2,5 раза основного характеру через 30 тижнів розвитку онкопроцесу. Поряд з тим, відмічено порушення у функціонуванні NO-системи, що підтверджувалося підвищенням вмісту нітрит-іону, активацією індуцибельної NO-синтази та пригніченням активності ендотеліальної NO-синтази у сироватці крові щурів в останній термін дослідження (7 місяців від початку експерименту). Обґрунтовано можливість профілактичного застосування антиоксиданта природнього походження ресвератролу для зменшення проявів метаболічних порушень у динаміці розвитку аденокарциноми товстої кишки з метою активації системи антиоксидантного захисту організму, нормалізації процесів вільнорадикального окиснення, а також сповільнення процесів цитолізу. Виявлено, що антиоксидант ресвератрол ефективно пригнічував розвиток оксидативного та нітрооксидативного стресу за умов експериментального канцерогенезу у тварин. У тварин, яким на тлі канцерогенезу застосовували ресвератрол пригнічувалась активність індуцибельної NO-синтази (в 1,8 раза у сирооватці крові та в 1,9 раза у печінці) та відновлювалась активність ендотеліальної її форми. Доведено, що даний засіб призводить до відновлення системи антиоксидатного захисту в організмі щурів, на що вказувало підвищення у кінцеві терміни розвитку аденокарциноми супероксиддисмутазної (в 1,9 раза) та каталазної активності (у 2,1 раза) в сироватці крові. Встановлено помірні мембранопротекторні властивості ресвератролу, що зумовило зниження у сироватці крові тварин з канцерогенезом активності мембранозалежних амінотрансфераз, гама-глутамілтраспептидази та лужної фосфатази. Застосований з профілактичною метою ресвератрол зумовив зниження ступеня ендогенної інтоксикації, на підтверджувалось зменшенням вмісту молекул середньої маси у сироватці крові уражених диметилгідразином щурів, відновленням проникності еритроцитарної мембрани та зменшенням вмісту сечовини. На моделі експериментального канцерогенезу підтверджено антиоксидантні та мембранопротекторні властивості ресвератролу, який застосовувався з профілактичною метою для полегшення перебігу онкопроцесу.
2022-05-09T11:37:54Z
2022-05-09T11:37:54Z
2021
Thesis
Рицик О. Б. Роль окисного стресу в патогенезі диметилгідразин-індукованого колоректального раку та корекція порушень ресвератролом : дис. .. д-ра філософії : 222 "Медицина" / Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України. Тернопіль, 2021. 183 с.
https://repository.tdmu.edu.ua//handle/123456789/17304
other
Тернопіль
oai:repository.tdmu.edu:123456789/173652022-05-13T00:00:19Zcom_1_8736com_1_8392col_1_8740
2022-05-12T07:39:33Z
urn:hdl:123456789/17365
ЗМІНИ ХОЛІНЕРГІЧНОЇ РЕГУЛЯЦІЇ СЕРЦЕВОГО РИТМУ ПРИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОМУ ГІПОТИРЕОЗІ У СТАТЕВОНЕЗРІЛИХ ЩУРІВ ТА ЇХ ПАТОФІЗІОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ
Чарнош, Софія Михайлівна
гіпотиреоз
блукаючий нерв
серце
ацетилхолін
холінестераза
β-адренорецептори
Дисертація присвячена з’ясуванню особливостей холінергічної регуляції хронотропної функції серця й механізмів розвитку синусової брадикардії при експериментальному гіпотиреозі у статевонезрілих щурів. Встановлено, що для експериментального гіпотиреозу, незалежно від способу його моделювання, характерне зміщення вегетативного балансу в бік переважання холінергічного компоненту регуляції. Домінування холінергічних механізмів створюється внаслідок взаємно протилежних змін функціональної активності обох відділів вегетативної нервової вистеми. Ступінь парасимпатикотонії прямо залежить від глибини гіпотиреоїдного стану. Порушення вегетативної регуляції серця при гіпотиреозі мають зворотний характер. Частота серцевих скорочень при гіпотиреозі формується в умовах напруження антагоністичних адренергічних механізмів. Зростає роль холінестерази міокарда, яка обмежує надмірні вагусні впливи. Підсилення вагусної імпульсації при гіпотиреозі пов’язане з нагромадженням ацетилхоліну в нервових закінченнях. Методом стимуляції синтезу ацетилхоліну за допомогою холіну й метіоніну доведено, що ацетилхолінсинтезуюча здатність гіпотиреоїдного серця вища, ніж у контролі. Зроблено висновок, що головним патогенетичним механізмом розвитку синусової брадикардії при гіпотиреозі є надлишковий синтез ацетилхоліну й збільшення його запасів у міокарді.
2022-05-12T07:39:33Z
2022-05-12T07:39:33Z
2008
Thesis
Чарнош С. М. Зміни холінергічної регуляції серцевого ритму при експериментальному гіпотиреозі у статевонезрілих щурів та їх патофізіологічний аналіз : дис. ... канд. мед. наук : 14.03.04 / ДВНЗ "Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського". Тернопіль, 2008. 155 с.
https://repository.tdmu.edu.ua//handle/123456789/17365
other
Тернопіль
oai:repository.tdmu.edu:123456789/176952023-05-03T00:00:18Zcom_1_8392col_123456789_17260
2023-05-02T12:21:21Z
urn:hdl:123456789/17695
Клініко-патогенетичні особливості гострої кропив’янки, поєднаної з Лайм-бореліозом і лямбліозом, оптимізація діагностики та терапії
Петрук, Аліна Миколаївна
гостра кропив’янка
лямбліоз
Лайм-бореліоз
бартонельоз
Borrelia burgdorferi
епідеміологія
патогенез
діагностика
клініка
інфекція
антитіла
імуноблот
IgE
лікування
біластин
Дисертаційна робота присвячена оптимізації діагностики і терапії гострої кропив’янки (ГК), поєднаної з Лайм-бореліозом (ЛБ) чи лямбліозом (ЛМБ), на підставі з’ясованих клініко-патогенетичних особливостей цих недуг і результатів лабораторних досліджень. Вперше в Україні: встановлено відсоток серопозитивних осіб щодо B. burgdorferi s. l. серед хворих на ГКР, використавши двохетапну схему серологічної діагностики (ІФА та імуноблот); оцінено інформативність РНІФ (технологія «БІОЧИП») для детекції специфічних сироваткових IgG до B. henselae у хворих на ГКР, поєднану із ЛБ.
Оцінено ефективність запропонованої схеми комплексної терапії ГКР, поєднаної з ЛМБ, із застосуванням орнідазолу і біластину за динамікою основних ознак недуги (висипання і свербіж) та активності кропивʼянки за шкалою UAS.
З’ясовано, що хворі на ГКР, поєднану з ЛБ, частіше зазнавали одноразових укусів кліщів; переважаюча більшість хворих обох груп зазнавали укусів кліщів у червні-серпні при відвідуванні лісосмуги/лісу; пацієнти з гострою кропив’янкою, поєднаною із Лайм-бореліозом, у 2,5 рази частіше ніж хворі на ЛБ видаляли кліщів енергійним рухом, p<0,05; майже третина пацієнтів обох груп для видалення кліщів скористалася допомогою медичних працівників. Встановлено клінічні особливості ГКР, поєднаної з ЛБ чи з ЛМБ; з’ясовано вплив наявності алергічних хвороб в анамнезі, медикаментів і контакту з алергенами, як тригерних факторів, на перебіг недуг. Розширено палітру збудників ЛБ як поєднаного з ГКР, так і моноінфекції, за рахунок виявлення специфічних антитіл класу М класу G до B. spielmanii, B. burgdorferi s. s., B. garinii та B. afzelii одночасно. Встановлено етіологічну структуру ЛБ, а також при його поєднанні з ГКР, за рахунок визначення специфічних сироваткових антитіл до B. afzeliі, B. burgdorferi s. s. і B. garinii методом імуноблоту. Визначено підвищений рівень сироваткового імуноглобуліну E у хворих на ГКР, ГКР, поєднану з ЛБ чи з МЛБ. За концентрацією ІgE встановлено причетність B. burgdorferi s. l. і Giardia lamblia до алергізації організму. Доведено, що ГКР призводить до транскрипційної активації прозапальної сигналізації на тлі дефіциту супресорної ланки, що супроводжується підвищенням експресії генів RORC, NLRP3-інфламмасоми і фактора транскрипції NFKB1. У хворих на ГКР, поєднану з ЛБ, активізується транскрипційна активність генів вродженої імунної системи і виразніша індукція генів прозапальних цитокінів порівнянно з пацієнтами лише з ГКР.
2023-05-02T12:21:21Z
2023-05-02T12:21:21Z
2023
Thesis
Петрук А. М. Клініко-патогенетичні особливості гострої кропив’янки, поєднаної з Лайм-бореліозом і лямбліозом, оптимізація діагностики та терапії : дис. ... д-ра філософії : 222 "Медицина" / Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України. Тернопіль, 2023. 237 с.
https://repository.tdmu.edu.ua//handle/123456789/17695
other
Тернопіль
oai:repository.tdmu.edu:1/88262021-01-09T09:03:25Zcom_1_8736com_1_8392col_1_8739
2017-10-11T13:54:01Z
urn:hdl:1/8826
ХІРУРГІЧНЕ ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ НА ГОСТРИЙ ПАНКРЕАТИТ, УСКЛАДНЕНИЙ СИНДРОМОМ ЖОВТЯНИЦІ
Дроняк, Микола Миколайович
Гострий панкреатит
Синдром жовтяниці
Хірургічне лікування
Дисертація присвячена поліпшенню результатів хірургічного лікування хворих на гострий панкреатит, ускладнений синдромом жовтяниці з пріоритетним застосуванням мініінвазійних технологій. На основі аналізу результатів клінічного та лабораторного моніторингу показано ефективність застосування у хворих на біліарний гострий панкреатит, ускладнений синдромом жовтяниці, двохетапної хірургічної тактики, що полягає в ранній декомпресії жовчовивідних шляхів за допомогою ендоскопічної папілосфінктеротомії вже в перші дві доби з часу госпіталізації та виконання другим етапом, після стабілізації стану хворих, лапароскопічної холецистектомії. У хворих на аліментарний гострий панкреатит методом вибору є комплексна консервативна терапія, а при наростанні білірубінемії - тимчасове ендобіліарне стентування. Відкриті оперативні втручання в ранні терміни з моменту госпіталізації хворих в стаціонар проводяться при неможливості усунути блок жовчовивідних шляхів мініінвазивними методами, а в пізні терміни (2-3 тиждень захворювання) - при розвитку гнійно-септичних ускладнень панкреонекрозу. Реалізація розробленої хірургічної тактики у хворих на гострий панкреатит, ускладнений синдромом жовтяниці дозволила зменшити летальність після застосування мініінвазивних технологій до 1,64 %, після відкритих оперативних втручань до 18,75 %.
2017-10-11T13:54:01Z
2017-10-11T13:54:01Z
2007-02-23
https://repository.tdmu.edu.ua/handle/1/8826
uk
oai:repository.tdmu.edu:123456789/170742021-07-01T10:07:44Zcom_1_8738com_1_8392col_1_8743
2021-06-29T14:53:13Z
urn:hdl:123456789/17074
ВІКОВІ ТА СТАТЕВІ ОСОБЛИВОСТІ БІОХІМІЧНИХ ПОРУШЕНЬ ПРИ ОЖИРІННІ ЗА ДІЇ ЙОДУ В ЕКСПЕРИМЕНТІ
КОПЧАК, НАТАЛІЯ ГРИГОРІВНА
щури
експериментальне ожиріння
вік
стать
кров
ліпіди
йод
Дисертацію присвячено експериментальному вивченню впливу йоду з різних джерел на метаболічний профіль крові білих щурів різних віку і статі при моделюванні експериментального аліментарного ожиріння.
Досліджували показники ліпідного, метаболічного профілю, жирнокислотного складу загальних ліпідів, пероксидного окиснення ліпідів, стан антиоксидантної системи, гормонального балансу крові, гістологічних параметрів печінки та щитоподібної залози самців і самок 1,5-, 2,5- та 5-місячних білих щурів при аліментарному ожирінні й внутрішньошлунковому введенні йоду – біологічно активного у складі Йодіс-концентрату або неорганічного у складі Йодомарину.
Встановлено, що при експериментальному аліментарному ожирінні порушується ліпідний, метаболічний та жирнокислотний профіль крові самців і самок білих щурів усіх вікових категорій. Спостерігають зміни у прооксидантно-антиоксидантному балансі. Відбувають деструктивно-дистрофічні зміни гепатоцитів печінки та фолікул щитоподібної залози. Знижуються рівні інсуліну та гормонів щитоподібної залози. При введенні йоду білим щурам з експериментальним аліментарним ожирінням нормалізувалися показники ліпідного обміну, рівень тиреоїдних гормонів та морфологічний стан печінки і щитоподібної залози.
2021-06-29T14:53:13Z
2021-06-29T14:53:13Z
2019
Thesis
Копчак Н. Г. (2019) Вікові та статеві особливості біохімічних порушень при ожирінні за дії йоду в експерименті. – На правах рукопису. ( Автореф. дис. ... канд. біол. наук : 03.00.04 – біохімія). Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя. Тернопіль.
https://repository.tdmu.edu.ua//handle/123456789/17074
other
Тернопіль
oai:repository.tdmu.edu:1/87732021-06-25T13:59:11Zcom_1_8737com_1_8392col_1_8741
2017-09-22T08:50:55Z
urn:hdl:1/8773
КЛІНІКО-ЕНДОСКОПІЧНІ ДАНІ, МОРФОЛОГІЧНІ ЗМІНИ СЛИЗОВОЇ ОБОЛОНКИ ШЛУНКА І ДВАНАДЦЯТИПАЛОЇ КИШКИ У ХВОРИХ ДІТЕЙ З ПОЄДНАНОЮ ХРОНІЧНОЮ ПАТОЛОГІЄЮ ГАСТРОДУОДЕНАЛЬНОЇ ТА БІЛІАРНОЇ СИСТЕМ ТА ОПТИМІЗАЦІЯ ЇХ ЛІКУВАННЯ
Бутницький, Юрій Іванович
Діти
поєднана гастродуоденальна та біліарна патологія
біліарна патологія
Helicobacter pylori
озонована обліпихова олія
гастродуоденальна патологія
Робота присвячена вивченню клініко-ендоскопічних особливостей, морфо¬ло¬гічних, морфометричних та імуноморфологічних змін слизової оболонки шлунка і дванадцятипалої кишки у дітей з поєднаною хронічною патологією гастро¬дуо¬де¬нальної та біліарної систем при інфікуванні Нр до та після лікування та опти¬мізації антигелікобактерної терапії за допомогою озонованої обліпихової олії. Встановлено, що в дітей, які отримували додатково до лікування озоновану обліпихову олію, достовірно підвищувалась пропускна здатність дрібних артерій шлунка, що приводило до поліпшення кровопостачання в слизовій оболонці. Про це свідчило збільшення на 6,0 % (р<0,05) внутрішнього діаметру цих судин, зменшення на 16,6 % товщини медії (р<0,001), зниження на 26,7 % (р<0,01) індексу Вогенворта та збільшення індексу Керногана на 10,5 % (р<0,05). Клітинна щільність інфільтрату знизилась на 18,7 % в шлунку (р<0,001) та на 4,0 % у дванадцятипалій кишці (р<0,05), що свідчило про зменшення ступеня запального процесу порівняно з тими дітьми, які не отримували озонованої обліпихової олії. Значно зменшився відносний об’єм уражених епітеліоцитів: на 36,2 % в шлунку (р<0,001) та на 29,3 % у дванадцятипалій кишці (р<0,01), що вказувало на позитивний вплив озонованої обліпихової олії на регенеративні властивості слизової оболонки. Застосовуючи в лікуванні озоновану обліпихову олію, вдалось добитись значного зменшення ступеня запальної реакції, про що свідчило статистично значиме зниження кількості плазматичних клітин з IgM та з IgG. На основі отриманих даних складено клініко-ендоскопічну таблицю, яка дозволяє за знайденими діагностичними критеріями прогнозувати наявність Helicobacter pylori у дітей. Для оцінювання ефективності проведеного лікування розроблено спосіб визначення інтегрального індексу тканинної регенерації.
2017-09-22T08:50:55Z
2017-09-22T08:50:55Z
2009-06-20
https://repository.tdmu.edu.ua/handle/1/8773
uk
oai:repository.tdmu.edu:123456789/170642021-07-01T10:07:45Zcom_1_8738com_1_8392col_1_8743
2021-06-25T10:52:58Z
urn:hdl:123456789/17064
БІОХІМІЧНІ МЕХАНІЗМИ ПОШКОДЖЕННЯ ТКАНИН ОРГАНІЗМУ ЗА УМОВ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО ЗАСТОСУВАННЯ КАРАГІНАНУ
КОПАНИЦЯ, ОКСАНА МИРОНІВНА
оксидативний стрес
ендогенна інтоксикація
антиоксидантний захист
апоптоз
κ-карагінан
експеримент
У дисертації теоретично узагальнено і по-новому вирішено наукове
завдання, що полягає у встановленні біохімічних механізмів впливу κ-карагінану
у різних концентраціях на тканини щура. Виявлено, що пероральне застосування
0,5 % розчину κ-карагінану призводить до статистично значимої активації
процесів вільнорадикального окиснення у стінці тонкої кишки, тоді як
споживання 1,0 % розчину κ-карагінану супроводжується достовірним
підвищенням показників ліпідної і білкової пероксидації у стінці тонкої кишки,
тканинах міокарда та печінки щурів. При пероральному введенні 0,5 % розчину κ-
карагінану активуються ензимна й неензимна ланки антиоксидантної системи
захисту в стінці тонкої кишки і печінці.
Експериментальне застосування κ-карагінану в різних концентраціях
зумовлює дезорганізацію енергозабезпечувального окиснення в ентероцитах і
гепатоцитах. Виявлено, що пероральне застосування κ-карагінану у щурів
супроводжується активацією механізмів апоптичної загибелі лейкоцитів.
Отримані зміни підтверджені морфологічно.
2021-06-25T10:52:58Z
2021-06-25T10:52:58Z
2018
Thesis
Копаниця О. М. (2018) Біохімічні механізми пошкодження тканин організму за умов експериментального застосування карагінану. (Аавтореферат дис. ... канд. мед. наук (доктора філософії) : 03.00.04 – біохімія. ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України», Тернопіль. 22 с.
https://repository.tdmu.edu.ua//handle/123456789/17064
other
Тернопіль
oai:repository.tdmu.edu:123456789/172402022-05-05T00:00:25Zcom_1_8736com_1_8392col_1_8739
2022-05-04T07:31:12Z
urn:hdl:123456789/17240
АНЕВРИЗМИ АОРТИ: ХІРУРГІЧНІ АСПЕКТИ З ПОЗИЦІЙ ДОКАЗОВОЇ МЕДИЦИНИ
ВЕРГУН, АНДРІЙ РОМАНОВИЧ
аневризма аорти
якість життя пацієнтів
ускладнення,
диспансерне спостереження
У дисертації наведено результати комплексного клініко-морфологічного дослідження нозологічних форм аневризм аорти з позицій доказової медицини.
Опрацьовано за 15-річний період (з 1988-2002 р.р.) медичні карти 425 стаціонарних хворих та протоколи розтинів 186 померлих з архіву Львівського обласного патологоанатомічного бюро. Атеросклеротичні аневризми виявлено у 80 %, кістозний медіанекроз аорти – у інших 7,8 % хворих, неспецифічні інфекційні аневризми констатовано у 4,2 %, аневризми аорти іншої етіології – у 8 % пацієнтів. Констатовано наявність помірної залежності між віковими групами хворих та їх смертністю від окремих нозологічних форм: смертність від атеросклеротичних аневризм у пацієнтів, віком до 50 років становила 32,25 % (з вірогідністю 95 % у подібних вибірках цей показник буде становити 23,9 %-41,9 %), проте у осіб віком > 51 року – відповідно 37,86 % та 29 %-47 %.
50 пацієнтам, прооперованим з приводу аневризм черевної аорти було проведено анкетування загального стану, якості життя та їх реобстеження. Констатовано, що близько 60 % респондентів вважають свій стан та якість життя після операції вище задовільного, тоді коли через 2 роки цей показник становив 30 %, а через 5 років <10 %.
На основі результатів дослідження створено алгоритми амбулаторної диспансеризації: доопераційного диспансерного спостереження пацієнтів з неускладненими аневризмами та диспансерного спостереження прооперованих хворих у пізньому післяопераційному періоді.
2022-05-04T07:31:12Z
2022-05-04T07:31:12Z
2005-10-28
Thesis
Вергун А. Р. Аневризми аорти: хірургічні аспекти з позицій доказової медицини : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук : 14.01.03. Тернопіль, 2005. 25 с.
https://repository.tdmu.edu.ua//handle/123456789/17240
other
Тернопіль
oai:repository.tdmu.edu:123456789/174172022-05-28T00:00:13Zcom_1_8736com_1_8392col_1_8740
2022-05-27T08:25:34Z
urn:hdl:123456789/17417
КРИТИЧНА ІШЕМІЯ У ВІДДАЛЕНОМУ ПЕРІОДІ ПІСЛЯ БАГАТОРІВНЕВОЇ РЕКОНСТРУКЦІЇ АТЕРОСКЛЕРОТИЧНОЇ ОКЛЮЗІЇ ТЕРМІНАЛЬНОГО СЕГМЕНТА ЧЕРЕВНОЇ АОРТИ ТА МАГІСТРАЛЬНИХ АРТЕРІЙ НИЖНІХ КІНЦІВОК
Адарбех, Ахмед Салім Немер
пізній тромбоз сегмента реконструкції
дистальний анастомоз
репротезування
Дисертацію присвячено проблемі хірургічного лікування пацієнтів з пізніми тромбозами після багаторівневої реконструкції магістральних артерій нижніх кінцівок. Встановлено кореляцію причин та характер клінічного перебігу рецидиву ішемії нижніх кінцівок з окремими клініко-анамнестичними факторами, особливостями первинної реконструкції. Серед причин розвитку пізнього тромбозу виділено гіперплазію неоінтими дистального анастомозу (37,6 %) та прогресуючий атеросклеротичний процес (40,6 %). У 16,6 % пацієнтів пізній тромбоз однієї з бранш аорто-біфеморального алопротеза розвинувся як результат вищого периферійного судинного опору, ніж на контрлатеральній нижній кінцівці. У 75,1 % спостережень операцію із відновлення центрального кровотоку здійснено шляхом ретроградної тромбектомії із протеза чи його бранші. Аорто-біфеморальне репротезування виконано у 15,8 % спостережень, в т. ч. заміну тромбованої бранші протеза – у 1,5 %. Однобічне аорто-клубово-стегнове репротезування проведено у 8 пацієнтів. При відновленні прохідності дистального анастомозу у 25 спостереженнях проведено дисталізацію біфуркації стегнових артерій, а у 47 спостереженнях здійснено резекцію попереднього дистального анастомозу. Потреба повторної реконструкції дистального анастомозу та стегново-підколінної зони була у 61 пацієнта. У них формували V-подібне аутовенозне співустя, яке анастомозували із браншею аорто-стегнового протеза, а дистальні його сегменти – із глибокою артерією стегна та із підколінною артерією на різних рівнях.
2022-05-27T08:25:34Z
2022-05-27T08:25:34Z
2010
Thesis
Ахмед Салім Немер Адарбех. Критична ішемія у віддаленому періоді після багаторівневої реконструкції атеросклеротичної оклюзії термінального сегмента черевної аорти та магістральних артерій нижніх кінцівок :дис. ... канд. мед. наук : 14.01.03 / Державний вищий навчальний заклад "Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського" МОЗ України. Тернопіль, 2010. 143 с.
https://repository.tdmu.edu.ua//handle/123456789/17417
other
Тернопіль
oai:repository.tdmu.edu:123456789/176812023-03-02T01:00:18Zcom_1_8392col_123456789_17260
2023-03-01T11:17:12Z
urn:hdl:123456789/17681
Локальні анатомічні та системні детермінанти прогнозу тяжкості перебігу та вибору об’єму інвазивного втручання у хворих на гострий коронарний синдром
Маслій, Богдан Ярославович
гострий коронарний синдром
інфаркт міокарда
лікування
неінвазивна та інвазивна реперфузія
ефективність
прогноз
Дисертація присвячена підвищенню ефективності лікування хворих з гострим коронарним синдромом. Науково обґрунтовано, з високим ступенем достовірності, роль анатомічних та системних детермінант та їх вплив на ефективність інвазивної реперфузії при гострому коронарному синдромі; науково доведено, що на безпосередній прогноз (госпітальну летальність), 6-місячну смертність та 5-річну виживаність хворих після реваскуляризації мають вплив локалізація коронарного ураження, кількість уражених сегментів, ступінь і протяжність стенозу/оклюзії, тяжкість ураження за шкалою Gensini та розвиток колатерального кровоплину за Rentrop; Доповнено наукові дані щодо причин догоспітальної та внутрішньогоспітальної затримки інвазивної стратегії ведення пацієнтів з гострим коронарним синдромом. Встановлено суттєву пряму кореляцію зі ступенем важкості ураження вінцевого русла за шкалою Gensini та ступенем розвитку коллатералей за Rentrop (r=0,555, p<0,001). Базуючись на даних коронароангіографії, виявлено прямі кореляції між розвитком колатералей та ураженням 4-го, 9-го, 11-го та 13-го сегментів коронарної артерії (r=0,300, p<0.020). Науково доведено недостатню інформативність рекомендованої та широковживаної в клінічній практиці шкали GRACE при оптимальній стратегії інвазивної реперфузії при багатосудинному ураженні. З метою оптимізації прогнозування наслідків інвазивної стратегії лікування гострого коронарного синдрому на доповнення до рекомендованої валідної шкали GRACE 2.0 вперше застосовано дерево рішень шляхом класифікації та регресії із використанням оцінки розвитку колатералей (за Rentrop), ступеня тяжкості за Gensini.
2023-03-01T11:17:12Z
2023-03-01T11:17:12Z
2023
Thesis
Маслій Б. Я. Локальні анатомічні та системні детермінанти прогнозу тяжкості перебігу та вибору об’єму інвазивного втручання у хворих на гострий коронарний синдром : дис. ... д-ра філософії : 222 "Медицина" / Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України. Тернопіль, 2023. 175 с.
https://repository.tdmu.edu.ua//handle/123456789/17681
other
Тернопіль
oai:repository.tdmu.edu:123456789/174892022-06-18T00:00:15Zcom_1_8736com_1_8392col_1_8740
2022-06-17T12:29:04Z
urn:hdl:123456789/17489
СТАН ОКРЕМИХ КОМПОНЕНТІВ БІЛКОВОГО ОБМІНУ ЗА УМОВ РОЗВИТКУ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО АЛЕРГІЧНОГО АЛЬВЕОЛІТУ ТА КОРЕКЦІЯ ЙОГО ПОРУШЕНЬ
СЕМЕНЦІВ, НАТАЛІЯ ГРИГОРІВНА
експериментальний алергічний альвеоліт
ретаболіл
білковий обмін
Дисертаційна робота присвячена вивченню ролі та особливостей порушення стану білкового обміну в патогенезі експериментального алергічного альвеоліту і корекція їх ретаболілом. Уперше на основі комплексного біохімічного дослідження встановлено, що пізній період (54-а, 64-а доби) експериментального алергічного альвеоліту викликає більш суттєві порушення білковоутворюючої функції печінки (зниження концентрації загального білка, альбумінів та зростання α1-, α2-, β-, γ-глобулінів), протеїназо-інгібіторної системи (активізація протеолітичної активності та зниження α1-інгібітора протеаз і α2-макроглобуліну), функціонального стану прооксидантної і антиоксидантної систем (зростання вмісту дієнових кон’югатів і малонового діальдегіду та зниження активності супероксиддисмутази і каталази), показників гострофазових білків (підвищення С-реактивного протеїну, фібриногену) і активності мембранозалежних ферментів (зростання активності аспартат- і аланінамінотрансферази), ніж у ранній період (34-а, 44-а доби) цієї імунокомплексної патології.
2022-06-17T12:29:04Z
2022-06-17T12:29:04Z
2010
Thesis
Семенців Н. Г. Стан окремих компонентів білкового обміну за умов розвитку експериментального алергічного альвеоліту та корекція його порушень : дис. ... канд. мед. наук : 14.03.04 / Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького. Львів, 2010. 150 с.
https://repository.tdmu.edu.ua//handle/123456789/17489
other
Львів
oai:repository.tdmu.edu:123456789/173922022-05-20T00:00:23Zcom_1_8736com_1_8392col_1_8740
2022-05-19T12:45:07Z
urn:hdl:123456789/17392
ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ ХОЛІНЕРГІЧНОЇ РЕГУЛЯЦІЇ СЕРЦЯ ПРИ АДРЕНАЛІНОВОМУ ПОШКОДЖЕННІ
ЛЕПЯВКО, АНДРІЙ АНДРІЙОВИЧ
адреналін
пошкодження міокарда
холінергічна регуляція серця
стать
вік
Дисертація присвячена вивченню особливостей автономної регуляції серцевого ритму, чутливості холінорецепторів, вмісту та активності ферментативного гідролізу ацетилхоліну, метаболічних та структурних змін в міокарді у щурів при пошкодженні адреналіном залежно від віку і статі тварин. Встановлено, що при старінні щурів посилюється вплив адренергічної ланки автономної нервової системи на діяльність серця та ослаблюється – холінергічної, знижується чутливість холінорецепторів, вміст та активність ферментативного гідролізу ацетилхоліну. Інтенсивність таких змін більша в самок. Пошкодження міокарда старих щурів адреналіном лише в самців спричиняє реакцію автономної нервової системи на розвиток патології, яка характеризується обмеженням адренергічних впливів. Реалізація кардіотоксичного ефекту адреналіну в старих щурів відбувається за значно нижчої, ніж у дорослих, чутливості холінорецепторів, наростаючого дефіциту ацетилхоліну в міокарді на тлі пригнічення активності його ферментативного гідролізу, особливо в самок. Встановлено, що розвиток некротичного процесу в міокарді старих тварин призводить до інтенсивнішого, ніж у дорослих, зростання активності процесів ліпопероксидації на тлі депресії ферментів антиоксидантного захисту та більшого ступеня некротичного пошкодження міокарда адреналіном, що є більш характерним для старих самок.
2022-05-19T12:45:07Z
2022-05-19T12:45:07Z
2009
Thesis
Лепявко А. А. Вікові особливості холінергічної регуляції серця при адреналіновому пошкодженні : дис. ... канд. мед. наук : 14.03.04 / Державний вищий навчальний заклад „Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського” МОЗ України. Тернопіль, 2009. 173 с.
https://repository.tdmu.edu.ua//handle/123456789/17392
other
Тернопіль
oai:repository.tdmu.edu:123456789/173162022-05-10T00:00:14Zcom_1_8736com_1_8392col_1_8740
2022-05-09T14:23:44Z
urn:hdl:123456789/17316
ВИБІР ОБ’ЄМУ І МЕТОДУ ОПЕРАЦІЇ ПРИ ВИРАЗКОВІЙ ХВОРОБІ ШЛУНКА В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД НАЯВНОСТІ І ВИРАЖЕНОСТІ ДИСПЛАСТИЧНИХ ЗМІН ЕПІТЕЛІЮ СЛИЗОВОЇ ОБОЛОНКИ
КОВАЛЬЧУК, ЮРІЙ МИХАЙЛОВИЧ
хірургічне лікування
виразкова хвороба шлунка
диспластичні зміни епітелію слизової оболонки
якість життя
Дисертація присвячена хірургічному лікуванню хворих на виразкову хворобу шлунка залежно від наявності і вираженості диспластичних змін епітелію слизоої оболонки. Вивчено характер диспластичних змін шлунка при виразках шлункової локалізації. Розроблено і обгрунтовано алгоритм адекватного вибору об’єму і способу операції при різних типах шлункових виразок із врахуванням наявності і вираженості диспластичних змін епітелію слизової оболонки. Удосконалено і запатентовано два способи хірургічного лікування виразкової хвороби шлунка І типу, яка супроводжується важкою дисплазією епітелію слизової оболонки, та сегментарно-корпоральну резекцію шлунка зі збереженням пілороантрального відділу з висіченням дуоденальної виразки, дуоденопластикою і селективною проксимальною ваготомією при ІІ типі виразок шлунка.
2022-05-09T14:23:44Z
2022-05-09T14:23:44Z
2002
Thesis
Ковальчук Ю. М. Вибір об’єму і типу операції при виразковій хворобі шлунка в залежності від наявності і вираженості диспластичних змін епітелію слизової оболонки : дис. ... канд. мед. наук : 14.01.03 / Тернопільська державна медична академія ім. І.Я. Горбачевського. Тернопіль, 2002. 129 с.
https://repository.tdmu.edu.ua//handle/123456789/17316
other
Тернопіль
oai:repository.tdmu.edu:1/88302020-06-21T21:45:54Zcom_1_8736com_1_8392col_1_8739
2017-10-11T14:09:06Z
urn:hdl:1/8830
ОПТИМІЗАЦІЯ ЛАПАРОСКОПІЧНИХ ХОЛЕЦИСТЕКТОМІЙ У ХВОРИХ НА КАЛЬКУЛЬОЗНИЙ ХОЛЕЦИСТИТ
Федорчук, Олександр Тимофійович
Калькульозний холецистит, лапароскопічна холецистектомія, тип конституційної тілобудови, параметри операційного доступу, ускладнення
Проаналізовано результати лапароскопічних холецистектомій (ЛХЕ) у 418 хворих на калькульозний холецистит різної статі і з різними типами конституційної тілобудови. Проведені антропометричні дослідження хворих на калькульозний холецистит показали, що переважали (51,7 %) пацієнти з нормостенінчим типом тілобудови. Гіперстенічний та астенічний типи були виявлені у 32,5 % і 15,8 % відповідно. За методиками McCarthy С.F., Evans С.G. сонографічно вивчали проекцію печінки, дна і шийки жовчного міхура, його осі, жовчних протоків на передню черевну стінку, які залежали від типу конституційної тілобудови.
Методом кореляційно-регресійного аналізу антропометричних даних оперованих хворих за одержаними коефіцієнтами регресії для кожної статі і типу конституційної тілобудови визначили оптимальні точки троакарної пункції у епігастрії при ЛХЕ. У 418 хворих на калькульозний холецистит, яким виконана ЛХЕ з чотирьох- і трьохтроакарних доступів, вивчено основні параметри операційного доступу. Показано переваги ЛХЕ з трьохтроакарного доступу у хворих з різними типами конституційної тілобудови. Проведений аналіз прогнозу складності ЛХЕ та її етапів показав високий ступінь достовірності запропонованих УЗД ознак. Порівняльний аналіз ефективності ЛХЕ показав, що впровадження трьохтроакарного доступу з врахуванням типу конституційної тілобудови у хворих на калькульозний холецистит дозволив зменшити частоту інтраопераційних ускладнень з 7,9 % до 0,5 % у порівнянні з класичним чотирьохтроакарним доступом, а частоту післяопераційних ускладнень – відповідно з 4,2 % до 2,3 %.
2017-10-11T14:09:06Z
2017-10-11T14:09:06Z
2006-06-23
http://repository.tdmu.edu.ua/handle/1/8830
uk
oai:repository.tdmu.edu:123456789/174832022-06-18T00:00:16Zcom_1_8736com_1_8392col_1_8739
2022-06-17T12:04:19Z
urn:hdl:123456789/17483
ОПТИМІЗАЦІЯ ХІРУРГІЧНОГО ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ З ЦУКРОВИМ ДІАБЕТОМ, УСКЛАДНЕНИМ СИНДРОМОМ ДІАБЕТИЧНОЇ СТОПИ
Романів, Ігор Богданович
синдром стопи діабетика
лімфостимулююча терапія
перебіг ранового процесу
лікувальна тактика
якість життя
У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання щодо покращення загальних результатів патогенетичного лікування синдрому стопи діабетика. Проведено аналіз обстеження та лікування 235 хворих на цукровий діабет, ускладнений розвитком синдрому стопи діабетика. Досліджено ступінь порушення гемодинаміки, моніторинг перебігу ранового процесу доповнювали клінічними, цитологічними, мікробіологічними та
морфологічними критеріями. Оцінка якості життя хворих на синдром стопи діабетика проводилася на обробці даних загального міжнародного опитувальника SF-36. На основі отриманих даних обґрунтовано доцільність використання непрямої ендолімфатичної терапії і оптимізовано підходи до тактики хірургічного лікування. Це дозволило зменшити кількість високих ампутацій з 17,1 до 9,6 % та післяопераційну летальність з 6,1 до 2,1 % і скоротити терміни стаціонарного лікування з (48,4±6,2) до (28,1±4,3) ліжко-дні. Проаналізовано питання медико-соціальної адаптації та якості життя хворих на синдром стопи діабетика.
2022-06-17T12:04:19Z
2022-06-17T12:04:19Z
2010-10-28
Thesis
Романів І. Б. Оптимізація хірургічного лікування хворих з цукровим діабетом, ускладненим синдромом діабетичної стопи : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук : 14.01.03 / Державний вищий навчальний заклад "Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського" МОЗ України. Тернопіль, 2010. 26 с.
https://repository.tdmu.edu.ua//handle/123456789/17483
other
Тернопіль
oai:repository.tdmu.edu:123456789/173582022-05-13T00:00:20Zcom_1_8736com_1_8392col_1_8740
2022-05-12T06:45:23Z
urn:hdl:123456789/17358
АДАПТАЦІЙНО-РЕАДАПТАЦІЙНІ ЗАКОНОМІРНОСТІ РОСТУ, БУДОВИ І ФОРМУВАННЯ КІСТОК СКЕЛЕТА ТВАРИН З ПЕВНИМ ТИПОМ ВЕГЕТАТИВНОЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ В УМОВАХ КЛІТИННОГО ЗНЕВОДНЕННЯ ОРГАНІЗМУ (експериментально-морфологічне дослідження)
Білик, Андрій Любомирович
довгі кістки
епіфізарний хрящ
діафіз
хімічний склад
клітинне зневоднення
автономна нервова система
У роботі вивчені зміни плечових кісток щурів з різними типами автономної нервової системи при адаптації до клітинного зневоднення, при тяжкому зневодненні та у реадаптаційний період. Виявлено, що кістки інтактних щурів з різним типом автономної нервової системи не мають відмінностей. Адаптація до клітинного зневоднення у плечових кістках проявляється зменшенням росткових зон, розширенням центральних каналів остеонів, зменшенням величини мінерального насичення та підвищенням рівня мікроелементів кісток. Найбільша різниця з контролем є у щурів-парасимпатотоніків, найменша – у симпатотоніків. Через 42 доби реадаптації після тяжкого клітинного зневоднення парасимпатотонічні тварини мали найвищі показники морфометрії та мінеральної насиченості кісток.
2022-05-12T06:45:23Z
2022-05-12T06:45:23Z
2008
Thesis
Білик А. Л. Адаптаційно-реадаптаційні закономірності росту, будови і формування кісток скелета тварин з певним типом вегетативної нервової системи в умовах клітинного зневоднення організму (експериментально-морфологічне дослідження) : дис. ... канд. мед. наук : 14.03.01 / ДВНЗ "Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського". Тернопіль, 2008. 165 с.
https://repository.tdmu.edu.ua//handle/123456789/17358
other
Тернопіль
oai:repository.tdmu.edu:123456789/173802022-05-14T00:00:16Zcom_1_8736com_1_8392col_1_8740
2022-05-13T12:13:03Z
urn:hdl:123456789/17380
СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНІ ЗМІНИ ДВАНАДЦЯТИПАЛОЇ КИШКИ ПРИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОМУ КРІОГЕННОМУ ПАНКРЕАТИТІ ТА ЇХ КОРЕКЦІЯ
Шутурма, Олена Ярославівна
дванадцятипала кишка
кріогенний панкреатит
морфологічні зміни
В науковій роботі представлено результати впливу кріогенного панкреатиту на розвиток змін у стінці дванадцятипалої кишки та методи корекції виявлених порушень. При експериментальному кріогенному панкреатиті встановлені деструктивні зміни в стінці дванадцятипалої кишки, найбільш виражені на 7 добу спостереження. Гістологічно на фоні значних розладів судинної системи органу порушується структура всіх компонентів слизової оболонки дванадцятипалої кишки, суттєво змінюються її морфометричні параметри у порівнянні з показниками інтактних тварин. Встановлено значні порушення структури стовпчастих епітеліоцитів з облямівкою в складі епітеліальної пластинки слизової оболонки, що свідчить про порушення процесу примембранного травлення і всмоктування. При кріогенному панкреатиті відбувається суттєва активізація процесів вільнорадикального окиснення, підвищене накопичення в крові токсичних продуктів перекисного окиснення ліпідів, ослаблення ферментативних і нефермантативних систем антиоксидного захисту, що призводить до генералізації патологічного процесу. Одночасно виявлене зниження факторів клітинного імунного захисту та зростання вмісту циркулюючих імунних комплексів, особливо на 7 добу досліду, що сприяло поглибленню деструктивних змін структурних компонентів дванадцятипалої кишки. Використання сорбенту ГСГД та антиоксидно-вітамінного комплексу Ліволін форте сприяло відновленню структурних компонентів стінки дванадцятипалої кишки, активізації регенераторних процесів у ній, про що свідчить динаміка змін мітотичного індексу найбільше зростання якого встановлено на 7 добу (в 1,7 рази). Застосований метод корекції сприяє нормалізації імунологічної реактивності організму дослідних тварин, біохімічних параметрів крові, відновлює баланс про- і антиоксидних систем.
2022-05-13T12:13:03Z
2022-05-13T12:13:03Z
2008
Thesis
Шутурма О. Я. Структурно-функціональні зміни дванадцятипалої кишки при експериментальному кріогенному панкреатиті та їх корекція : дис. ... канд. біол. наук : 14.03.01 / ДВНЗ "Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського". Тернопіль, 2008. 176 с.
https://repository.tdmu.edu.ua//handle/123456789/17380
other
Тернопіль
oai:repository.tdmu.edu:123456789/172952022-05-10T00:00:16Zcom_1_8392col_123456789_17260
2022-05-09T08:02:20Z
urn:hdl:123456789/17295
КЛІНІКО-ПАТОГЕНЕТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ РЕМОДЕЛЮВАННЯ СЕРЦЯ ТА ЙОГО КОРЕКЦІЯ У ХВОРИХ НА ДІАБЕТИЧНУ НЕФРОПАТІЮ, ЯКІ ЛІКУЮТЬСЯ ГЕМОДІАЛІЗОМ
ЛІТОВКІНА ЗОРЯНА ІВАНІВНА, ЗОРЯНА ІВАНІВНА
діабетична нефропатія
гемодіаліз
ремоделювання серця
гіпертрофія лівого шлуночка
кальцифікація клапанів серця
хронічне запалення
ендотеліальна дисфункція
дефіцит магнію
магнію аспартат
L-карнітин
Дисертація присвячена підвищенню ефективності лікування та діагностики хворих на діабетичну нефропатію, які
отримують гемодіаліз, шляхом вивчення клініко-патогенетичних особливостей ремоделювання серця та його змін під
впливом комплексного патогенетичного лікування з включенням магнію аспартату та L-карнітину. На підставі
комплексного дослідження встановлено патогенетичні закономірності формування дезадаптивного ремоделювання
серця у хворих на цукровий діабет 2 типу, які лікуються гемодіалізом, на основі яких розроблені ефективні програми
зниження серцево-судинного ризику. Доведено синергізм і взаємообумовленість хронічного запалення та
пошкодження/дисфункції ендотелію у пацієнтів із діабетичною нефропатією, їх патогенетичний зв’язок із порушеннями
кардіогемодинаміки; показано інтегруючу роль дефіциту магнію в реалізації механізмів складної структурно-
функціональної перебудови серця та прогресування атеросклерозу. Уточнено, що ремоделювання серця у хворих на
цукровий діабет 2 типу, які отримують гемодіаліз, визначається формуванням несприятливих (ексцентричного та
концентричного) типів гіпертрофії лівого шлуночка, дилатацією правого шлуночка, легеневою гіпертензією, виразною
діастолічною та систолічною дисфункцією. Визначено, що діабетична нефропатія характеризується поширеною
поєднаною кальцифікацією мітрального та аортального клапанів, яка, у свою чергу, призводить до формування вад серця,
сприяє прогресуванню діастолічної жорсткості міокарда та розвитку серцевої недостатності. Доведено, що
прогресування кальцифікації клапанів серця тісно асоційоване з виразністю атеросклеротичного пошкодження. Набуло
подальшого розвитку дослідження ліпідного та фосфорно-кальцієвого обміну з вивченням особливостей вторинного
гіперпаратиреозу у хворих на діабетичну нефропатію; вперше визначено патогенетичний взаємозв’язок між дефіцитом
магнію та накопиченням триацилгліцеролів та зниженням холестеролу ліпопротеїнів високої щільності. Обґрунтовано,
досліджено та доведено ефективність включення в комплексну терапію магнію аспартату та L-карнітину як нової
патогенетичної стратегії медикаментозного лікування у гемодіалізних хворих на цукровий діабет, для покращення
процесів ремоделювання міокарда, попередження прогресування кальцифікації клапанів серця, зниження активності
системних проявів запалення, деструкції ендотелію, оптимізації метаболізму оксиду азоту, ліпідного та вуглеводного
обмінів, зменшення частоти серцево-судинних ускладнень і збільшення виживаності пацієнтів.
2022-05-09T08:02:20Z
2022-05-09T08:02:20Z
2021
Thesis
Літовкіна З. І. Клініко-патогенетичні особливості ремоделювання серця та його корекція у хворих на діабетичну нефропатію, які лікуються гемодіалізом : дис. .. д-ра філософії 222 "Медицина" / Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України. Тернопіль, 2021. 230 с.
https://repository.tdmu.edu.ua//handle/123456789/17295
other
Тернопіль
oai:repository.tdmu.edu:123456789/109572020-06-21T21:46:03Zcom_1_8736com_1_8392col_1_8739
2018-09-03T12:05:24Z
urn:hdl:123456789/10957
МОРФОЛОГІЧНІ ЗМІНИ ПЕРЕДМІХУРОВОЇ ЗАЛОЗИ ЛЮДИНИ В ДИНАМІЦІ ПОСТНАТАЛЬНОГО ОНТОГЕНЕЗУ
Пірус, Євген Федорович
передміхурова залоза, конституційні типи, ультразвукове дослідження, гістоморфометрія
Дисертація присвячена вивченню, анатомоморфометричних, ехометричних, гістоморфо-метричних, субмікроскопічних параметрів передміхурової залози чоловіків та динаміки цих змін у залежності від віку та конституційного типу.
Автором досліджено динаміку змін ультразвукових (ехографічних) характеристик (лінійні розміри, об’єм, маса) передміхурової залози у чоловіків різних вікових груп та конституційних типів. Доведено, що ехометричні параметри передміхурової залози в динаміці постнатального онтогенезу залежать від віку та будови тіла чоловіків. Уперше встановлена закономірність змін відносних площ залозистого та м’язово-еластичного компонентів передміхурової залози в залежності від віку та конституційного типу чоловіків. Дана морфологічна і субмікроскопічна характеристика залозистого конпоненту передміхурової залози при її доброякісній гіперплазії. Уперше доведено, що конституційний тип людини є прогностичним фактором змін структурних компонентів передміхурової залози чоловіків у віковому аспекті, зокрема при її доброякісній гі-перплазії.
2018-09-03T12:05:24Z
2018-09-03T12:05:24Z
2006-05-25
https://repository.tdmu.edu.ua//handle/123456789/10957
oai:repository.tdmu.edu:123456789/174292022-05-28T00:00:14Zcom_1_8736com_1_8392col_1_8740
2022-05-27T09:32:30Z
urn:hdl:123456789/17429
ПАТОГЕНЕТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ СИСТЕМНОЇ І ЛОКАЛЬНОЇ ІНТРАОКУЛЯРНОЇ ДІЇ ЕНДОТОКСИНІВ ГРАМНЕГАТИВНОЇ І ГРАМПОЗИТИВНОЇ МІКРОФЛОРИ
Івасюк, Леся Володимирівна
проникаюча травма склери
ендотоксини
цитокіни
протеоліз
фібриноліз
гемостаз
ліпопероксидація
індометацин
Дисертація присвячена вивченню динаміки порушень генерації про- і протизапальних цитокінів, гемостазу, інтенсивності в тканинах ока і внутрішніх органів щурів і кролів фібринолізу, протеолізу та ліпопероксидації при поєднанні проникної травми склери з інтраокулярним або системним уведенням ендотоксинів грамнегативної і грампозитивної мікрофлори, а також патогенетичному обгрунтуванню ефективності індометацину в їх корекції. Встановлено, що при травмі склери внутрішньоочне уведення ендотоксинів грамнегативної мікрофлори підвищує вміст у склистому тілі TNF-, IL-1, TGF-β1, а ендотоксинів грампозитивної мікрофлори – вміст γ-INF. За цих умов суттєво зростає інтенсивність лізису низько-, високомолекулярних білків та колагену, пероксидного окиснення ліпідів, виникають різноспрямовані зміни фібринолітичної активності. За системного уведення ендотоксину грамнегативної мікрофлори вміст у склистому тілі IL-2, IL-12, γ- INF та TNF-, інтенсивність протеолітичного розпаду низько- і високомолекулярних білків, ліпопероксидації та неферментативна фібринолітична активність вищі, ніж за дії ендотоксину грампозитивної мікрофлори, а колагенолітична активність і ферментативний фібриноліз – нижчі. У тканинах селезінки, серця, легень, печінки і нирок за системної дії ендотоксину грамнегативної мікрофлори зміни фібринолітичної активності неоднозначні, а ендотоксин грампозитивної мікрофлори підвищує всі види фібринолітичної активності у тканинах цих органів. Через 24 год після уведення ендотоксину грампозитивної мікрофлори виникає хронометрична гіперкоагуляція за рахунок активації як зовнішнього, так і, меншою мірою, внутрішнього механізмів утворення протромбінази, яка через 72 год змінюється хронометричною гіпокоагуляцією переважно зовнішнього шляху утворення протромбінази. Індометацин в обох застосованих дозах сприяє частковій нормалізації тих чи інших досліджених показників залежно від дози.
2022-05-27T09:32:30Z
2022-05-27T09:32:30Z
2010
Thesis
Івасюк Л. В. Патогенетичні особливості системної і локальної інтраокулярної дії ендотоксинів грамнегативної і грампозитивної мікрофлори : дис. ... канд. мед. наук : 14.03.04 / Буковинський державний медичний університет. Чернівці, 2010. 211 с.
https://repository.tdmu.edu.ua//handle/123456789/17429
other
Чернівці
oai:repository.tdmu.edu:1/88682020-06-21T21:45:54Zcom_1_8736com_1_8392col_1_8739
2017-11-30T13:46:43Z
urn:hdl:1/8868
РОЗВИТОК ТА СТАНОВЛЕННЯ ТОПОГРАФІЇ НИЖНЬОЇ ПОРОЖНИСТОЇ ВЕНИ В ПРЕНАТАЛЬНОМУ ПЕРІОДІ ОНТОГЕНЕЗУ ЛЮДИНИ
Кочмарь, Михайло Юрійович
Нижня порожниста вена, посткардинальна вена, субкардинальна вена, супракардинальна вена, притоки, органокомплекси, ембріогенез
На 138 трупах зародків, передплодів, плодів та новонароджених людини вивчено в динаміці особливості розвитку та становлення топографії нижньої порожнистої вени протягом пренатального періоду онтогенезу людини. Встановлено, що нижня порожниста вена розвивається в результаті складних перетворень системи жовтково-брижових вен і системи анастомозів між посткардинальними, субкардиналь-ними та супракардинальними венами. Закладка стовбура нижньої порожнистої вени починається у зародків 5,0 - 6,5 мм ТКД на 4 тижні внутрішньоутробного періоду розвитку із формування її краніальної частини. Протягом 5 - 6 тижнів відбувається формування відділів нижньої порожнистої вени, а наприкінці зародкового періоду (кінець 6 тижня) у ембріонів 10,5 - 13,5 мм ТКД стовбур вени вже повністю сформований. Протягом передплодового періоду онтогенезу людини проходить процес становлення топографії нижньої порожнистої вени, який починається у зародковому періоді і супроводжується формуванням порожнини перикарда та органокомплексів заочеревинного простору, а також розвитком її притоків. Протягом плодового періоду онтогенезу людини та у новонароджених спостерігається остаточне формування відділів нижньої порожнистої вени та їх топографія.
2017-11-30T13:46:43Z
2017-11-30T13:46:43Z
1999-11-19
http://repository.tdmu.edu.ua/handle/1/8868
uk
oai:repository.tdmu.edu:123456789/174032022-05-21T00:00:13Zcom_1_8736com_1_8392col_1_8739
2022-05-20T06:44:55Z
urn:hdl:123456789/17403
МОРФОФУНКЦІОНАЛЬНІ ЗАКОНОМІРНОСТІ АДАПТАЦІЙНИХ І ДИЗАДАПТАЦІЙНИХ ЗМІН СЕРЦЕВОГО М’ЯЗА ПРИ ЙОГО ТОКСИЧНИХ УРАЖЕННЯХ
ПРИШЛЯК, АНТОНІНА МИХАЙЛІВНА
серцевий м’яз
токсичне ураження
морфофункціональні зміни
адаптація
дизадаптація
Дисертація присвячена комплексному морфологічному вивченню закономірностей адаптаційних та дизадаптаційних процесів в серцевому м’язі дослідних тварин при дії на їхній організм хлориду кадмію та чотирихлористого вуглецю. Наведено теоретичне узагальнення відмінностей структурно-функціональних особливостей міокарда білих щурів залежно від їхньої чутливості до гіпоксії. Встановлено, що довготривала дія на організм тварин чотирихлористого вуглецю та хлориду кадмію призводить до виражених морфологічних змін міокарда на всіх рівнях його структурної організації. Виявлено при цьому істотне зростання мас частин серця, дилятацію їхніх камер, збільшення в них відносних об’ємів стромальних структур, уражених кардіоміоцитів та ендотеліоцитів, зменшення резервних об’ємів шлуночків, секреторної
активності кардіоміоцитів передсердь, капілярно – кардіоміоцитарних відношень, зниження пропускної здатності артерій, приносної та обмінної ланок мікрогемоциркуляторного русла, розширення його венозної частини, ендотеліальну дисфункцію та гіпоксію. З’ясовано, що в умовах інтоксикації хлоридом кадмію більш виражені морфологічні зміни виникають у лівому шлуночку та лівому передсерді, а чотирихлористий вуглець у більшому ступені уражає правий
шлуночок та праве передсердя. При тривалому отруєнні тварин досліджуваними хімічними факторами більш виражені структурні зміни у частинах серця домінують у білих щурів з низькою стійкістю до гіпоксії.
2022-05-20T06:44:55Z
2022-05-20T06:44:55Z
2009-04-24
Thesis
Пришляк А. М. Морфофункціональні закономірності адаптаційних і дизадаптаційних змін серцевого м’яза при його токсичних ураженнях : автореф. дис. на здобуття наук ступеня д-ра мед. наук : 14.03.01 / Державний вищий навчальний заклад "Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського". Тернопіль, 2009. 40 с.
https://repository.tdmu.edu.ua//handle/123456789/17403
other
Тернопіль
oai:repository.tdmu.edu:1/88582021-01-09T09:03:26Zcom_1_8736com_1_8392col_1_8739
2017-11-15T13:57:57Z
urn:hdl:1/8858
NO-ЗАЛЕЖНІ ПРОЦЕСИ В ПЕЧІНЦІ ТА ЇХ ЗВ’ЯЗОК З МОНОЦИТАРНО-ЕНДОТЕЛІАЛЬНИМИ АСОЦІАЦІЯМИ ПРИ ХРОНІЧНІЙ ГІПЕРІМУНОКОМПЛЕКСЕМІЇ
Качмарська, Марта Олегівна
Хронічна гіперімунокомплексемія
Оксид азоту
Циклічні нуклеотиди
Печінка
Моноцити
Ендотеліоцити
Корвітин
Дисертаційна робота присвячена вивченню гепато-моноцитарно-ендотеліальних асоціацій NO–залежних процесів за умов хронічної гіперімунокомплексемії і патогенетичних шляхів їх фармакокорекції корвітином. В експериментах на білих щурах-самцях досліджено показники системи оксиду азоту (активність iNOS, cNOS, вміст NO2¯ і NO3¯) та циклічних нуклеотидів (цАМФ і цГМФ) у печінці, моноцитах та ендотеліоцитах за умов хронічної гіперімунокомплексемії (ХГІК) та її корекції корвітином. Паралельно за даних умов вивчено ультраструктурні зміни досліджуваних тест-об’єктів.
За отриманими даними при ХГІК спостерігається активація iNOS та пригнічення сNOS в печінці, моноцитах і ендотеліоцитах. Одночасно з цим відмічено зниження суми стабільних метаболітів - NO2¯ і NO3¯ та рівнів цАМФ і цГМФ в усіх досліджуваних тест-об’єктах. Підвищення активності iNOS супроводжувалось деструктивними змінами у тканині печінки, моноцитах та ендотеліоцитах. Ці дані свідчать про участь активації iNOS у розвитку порушень при хронічній гіперімунокомплексемії. Застосування корвітину при ХГІК нормалізує у досліджуваних тест-об’єктах систему NO за рахунок зниження активності iNOS і підвищення – cNOS. Одночасно нормалізується вміст NO3¯ у печінці і моноцитах та NO2¯ в ендотеліоцитах. З боку NO2¯ у печінці і моноцитах спостерігається тенденція до нормалізації. Рівень NO3¯ у ендотеліоцитах підвищується. Відмічено нормалізацію вмісту циклічних нуклеотидів. Введення корвітину супроводжувались позитивними змінами і ультраструктури печінки, моноцитів та ендотеліоцитів. Таким чином, проведені експериментальні дослідження показали, що корвітин за умов хронічної гіперімунокомплексемії нормалізує імунологічні, біохімічні і ультраструктурні порушення, і виявляє виявляє імуносупресивний, протизапальний, цитопротекторний і ендотелійстабілізуючий ефекти.
2017-11-15T13:57:57Z
2017-11-15T13:57:57Z
2005-09-30
https://repository.tdmu.edu.ua/handle/1/8858
uk
oai:repository.tdmu.edu:123456789/178592024-01-03T01:00:32Zcom_1_8736com_1_8392col_1_8740
2024-01-02T16:01:51Z
urn:hdl:123456789/17859
Мініінвазивні хірургічні втручання у хворих з обмеженими рідинними та гнійними утворами підшлункової залози, печінки і піддіафрагмальних просторів
Потійко, Олександр Васильович
утвори підшлункової залози, печінки, піддіафрагмального простору
ендогенна інтоксикація
сонографія
мініінвазивні методики
Дисертація присвячена покращенню результатів хірургічного лікування хворих з обмеженими рідинними та гнійними утворами підшлункової залози, печінки і піддіафрагмальних просторів з розробленням алгоритму вибору лікувальної тактики, пріоритетним застосуванням мініінвазивних багатоетапних пункційних та дренуючих операційних втручань шляхом вивчення сонографічних, топографо-анатомічних взаємовідношень локалізації утвору до шлунка, дванадцятипалої та ободової кишок, його вмісту та об’єму, рівня ендогенної інтоксикації, а також окреслення місця і можливості використання даних методик. Вивчено динаміку та регрес ендогенної інтоксикації у хворих з обмеженими рідинними та гнійними утворами підшлункової залози, печінки і піддіафрагмальних утворів, яким проведено мініінвазивні пункційно-дренуючі втручання. Застосування запропонованої діагностично-лікувальної тактики у хворих з обмеженими внутрішньочеревними утворами дозволило знизити частоту інтраопераційних ускладнень з 17,5 % при використанні лапаротомних методів лікування до 0 % при використанні пункційно-дренуючих методик, знизити частоту післяопераційних ускладнень з 40,0 до 4,3 %, рівень післяопераційної летальності з 7,5 до 0 %, середню тривалість перебування в стаціонарі з 35,5 до 16,5 днів відповідно.
2024-01-02T16:01:51Z
2024-01-02T16:01:51Z
2012
Thesis
Потійко О. В. Мініінвазивні хірургічні втручання у хворих з обмеженими рідинними та гнійними утворами підшлункової залози, печінки і піддіафрагмальних просторів : дис. ... канд. мед. наук : 14.01.03. Тернопіль, 2012. 210 с.
https://repository.tdmu.edu.ua//handle/123456789/17859
other
Тернопіль
oai:repository.tdmu.edu:123456789/172972022-05-10T00:00:17Zcom_1_8392col_123456789_17260
2022-05-09T08:14:44Z
urn:hdl:123456789/17297
ТЕОРЕТИЧНЕ І ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ СКЛАДУ ТА ТЕХНОЛОГІЇ ФІТОСУБСТАНЦІЇ МАТЕРИНКИ ЗВИЧАЙНОЇ ТА ТАБЛЕТОК НА ЇЇ ОСНОВІ
ЧЕРНЕЦЬКА, СВІТЛАНА БОГДАНІВНА
материнка звичайна
екстракт сухий
таблетки
допоміжні речовини
захворювання горла
технологія
Дисертаційна робота присвячена розробці оптимального складу, технології та дослідженню екстракту сухого материнки
звичайної і таблеток на його основі для лікування захворювань горла. Науково обґрунтовано і експериментально
підтверджено склад, технологію і методики аналізу екстракту сухого трави материнки звичайної. Встановлено його
протизапальну активність і антимікробні властивості. Одержано патент України на корисну модель «Спосіб одержання
рослинної субстанції з протизапальною та антимікробною дією». На підставі комплексних фармако-технологічних і
фізико-хімічних досліджень, використовуючи методи математичного планування експерименту, теоретично та
експериментально обґрунтовано оптимальний склад і технологію таблеток для застосування в ротовій порожнині,
підтверджено їх антимікробну активність, досліджено показники якості розроблених таблеток, встановлено умови і
термін їх зберігання. Розроблено і запропоновано для практичної фармації екстракт сухий трави материнки звичайної з
антимікробною і протизапальною дією. Розроблено проекти методів контрою якості і технологічного регламенту, які було
апробовано в умовах виробництва ТОВ «Тернофарм». Розроблено і запропоновано для практичної фармації таблетки на
основі екстракту сухого трави материнки звичайної з антимікробною і протизапальною дією для місцевого лікування
захворювань горла. Результати досліджень упроваджено у науковий і освітній процеси при підготовці фахівців
фармацевтичного профілю у закладах вищої освіти України.
2022-05-09T08:14:44Z
2022-05-09T08:14:44Z
2021
Thesis
Чернецька С. Б. Теоретичне і експериментальне обґрунтування складу та технології фітосубстанції материнки звичайної та таблеток на її основі : дис. ... д-ра філософії : 226 «Фармація, промислова фармація» / Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України. Тернопіль, 2021. 191 с.
https://repository.tdmu.edu.ua//handle/123456789/17297
other
Тернопіль
oai:repository.tdmu.edu:1/87852021-01-09T09:03:26Zcom_1_8737com_1_8392col_1_8741
2017-09-22T09:46:11Z
urn:hdl:1/8785
ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ, ФАКТОРИ РИЗИКУ ТА МОЖЛИВІ ШЛЯХИ КОРЕКЦІЇ ПОРУШЕНЬ У ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ, ЩО ЗАЗНАЛИ ПЕРИНАТАЛЬНИХ УРАЖЕНЬ ЦНС ГІПОКСИЧНО-ІШЕМІЧНОГО ГЕНЕЗУ
Нечитайл, Дмитро Юрійович
Діти дошкільного віку
Перинатальна патологія
Корекція віддалених наслідків
Дисертаційна робота присвячена вирішенню актуального наукового завдання: своєчасному виявленню та корекції віддалених наслідків перинатальних уражень нервової системи у дітей дошкільного віку. Встановлено, що діти дошкільного віку, які зазнали перинатальних уражень ЦНС, мають вірогідне відставання у психомоторному розвитку, в них вірогідно частіше зустрічається дисгармонійний фізичний розвиток. Крім того, у таких дітей спостерігається синдром вегетативної дисфункції та порушення мікроциркуляції в кінцівках. Всі вище приведені зміни патогенетично можуть бути пов’язані з порушенням у допамінергічній нейротрансмісії. З метою корекції виявлених порушень доцільним є використання препаратів сульпіриду та тіоктової кислоти. Застосування сульпіриду призводить до зникнення синдрому вегетативної дисфункції, покращення сну та загального самопочуття дітей, зникнення головного болю тощо. Тіоктова кислота ліквідовуючи функціональні порушення мікроциркуляції призводить до зникнення симптому похолодання кінцівок та парестезій.
2017-09-22T09:46:11Z
2017-09-22T09:46:11Z
2009-03-04
https://repository.tdmu.edu.ua/handle/1/8785
uk
oai:repository.tdmu.edu:1/87782021-06-25T13:53:22Zcom_1_8737com_1_8392col_1_8741
2017-09-22T09:21:39Z
urn:hdl:1/8778
КЛІНІКО-ПАТОГЕНЕТИЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ МЕТОДІВ ВТОРИННОЇ ПРОФІЛАКТИКИ У ДІТЕЙ ІЗ ПЕРИНАТАЛЬНИМИ ФАКТОРАМИ РИЗИКУ АЛЕРГІЧНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ
Гаріян, Тетяна Вікторівна
Діти
перинатальні фактори ризику
атопічний дерматит
профілактика
Дисертаційна робота присвячена вивченню перинатальних факторів ризику (атопія в родині, виробничі шкідливості, обтяжений акушерський анамнез, прийом ліків вагітною, соматична патологія, хронічна форма цитомегаловірусної інфекції у вагітної) та визначенню маркерів атопії у новонароджених. Встановлено, що у дітей групи ризику діагностовано достовірно високий вміст Ig E в пуповинній крові, що свідчить про вихідну пренатальну сенсибілізацію, яка в наступному у 77,77 % дітей протягом першого року життя маніфестувала ознаками атопічних захворювань. Діагностовано високий рівень Ig E в пуповинній крові, який супроводжувався істотною дестабілізацією процесів обміну сполучної тканини, вираженою активністю запалення та дефіциту Ig A в крові, що у 69,24 % дітей групи ризику доводилось клінікою атопічного дерматиту. На підставі проведених досліджень створено та використано констеляційну систему з визначенням діагностичних коефіцієнтів та інформаційної вагомості клініко-лабораторних ознак для прогнозування атопічного дерматиту у дітей першого року життя. В роботі розроблено та апробовано модифіковані схеми вторинної профілактики атопічної патології, що передбачають забезпечення адекватного режиму харчування матері-годувальниці, раціонального грудного вигодовування з обов’язковим раннім прикладанням до грудей, диференційованого введення фізіологічних добавок та прикормів, нормалізації роботи шлунково-кишкового тракту, а також адекватного гігієнічного догляду за шкірою новонародженого. У дітей дошкільного та шкільного віку з тривалим перебігом атопічного дерматиту діагностовано кальцій-фосфорні порушення метаболізму сполучної тканини, що в 48,64 % випадків супроводжувалися остеопенічним синдромом. Патогенетично обґрунтовано доцільність доповнення комплексної терапії атопічного дерматиту місцевим застосуванням циклоферону у дітей з вираженими шкірними проявами та кальцеміну при наявності остеопенічного синдрому.
2017-09-22T09:21:39Z
2017-09-22T09:21:39Z
2007-05-23
https://repository.tdmu.edu.ua/handle/1/8778
uk
oai:repository.tdmu.edu:1/87752021-06-25T13:55:51Zcom_1_8737com_1_8392col_1_8741
2017-09-22T09:00:16Z
urn:hdl:1/8775
ОПТИМІЗАЦІЯ ЛІКУВАННЯ ПАЦІЄНТОК, ХВОРИХ НА САЛЬПІНГООФОРИТ
Дужа-Еластал, Оксана Ігорівна
Загострення хронічного сальпінгоофориту
лімфотропна терапія
наслідки
Дисертація присвячена вирішенню актуальної медичної проблеми – лікування пацієнток на загострення хронічного сальпінгоофориту, підвищення їхньої всебічної реабілітації, збереження та відтворення репродуктивного здоров’я пацієнток на основі розробленої методики лімфотропної терапії. Вивчено типи адаптаційних реакцій організму на підставі показників лейкоформули, зміни імунної реактивності пацієнток та показників інтоксикації під впливом лімфотропної терапії. Показано динаміку різних ланок імунітету, кровоток у яєчникових та маткових артеріях, об’єм та кровоток на периферії і у центральній зоні селезінки. Доведено вплив запропонованої терапії на оваріально-менструальний цикл та репродуктивне здоров’я жінок. Встановлені безпосередні і віддалені наслідки лікування пацієнток на загострення хронічного сальпінгоофориту.
2017-09-22T09:00:16Z
2017-09-22T09:00:16Z
2007-11-28
https://repository.tdmu.edu.ua/handle/1/8775
uk
oai:repository.tdmu.edu:1/87702021-01-09T09:03:26Zcom_1_8737com_1_8392col_1_8741
2017-09-22T08:42:17Z
urn:hdl:1/8770
КЛІНІКО-ПАТОГЕНЕТИЧНІ АСПЕКТИ ПРОФІЛАКТИКИ ТА ЛІКУВАННЯ ПОСТОВАРІОЕКТОМІЧНОГО СИНДРОМУ
Берегуляк, Олеся Олександрівна
Гістероваріектомія
Постоваріоектомічний синдром
Гормонотерапія
Фітоестрогени
Гомеостаз
Кольпоцитограма
Мінеральна щільність кісткової тканини
Дисертаційна робота присвячена розробці та вивченню порівняльної ефективності етапного методу гормональної і фітотерапії посткастраційного синдрому для ефективної адаптації гіпоталамо-гіпофізарної системи до хірургічної менопаузи та профілактики порушень гемостазу, ліпі-дного, кальцієво-фосфорного обміну, атрофічних змін урогенітального тракту, остеопенічних змін в кістках.
Хірургічна кастрація в післяопераційному періоді призводить до наростання клінічних проявів постоваріоектомічного синдрому, змін гормонального статусу, гіперкоагуляції, атерогенних зсувів в ліпідограмі, розвитку порушень кальцієво-фосфорного обміну з достовірними змінами мінеральної щільності кісткової тканини та урогенітальних порушень.
Застосування традиційної гормонотерапії в 3 рази (за індексом Куппермана) зменшує ранні клінічні прояви посткастраційного синдрому, попереджує урогенітальні розлади (динаміка кольпоцитограми, індексу ”вагінального здоров’я”) та остеопенічні зміни в кістках, але викликає ознаки гіперкоагуляції та атерогенні зміни в ліпідограмі.
Розроблений метод нормалізує ранні (психоемоційні та нейровегетативні) й пізні (урогенітальні розлади та остеопенічні зміни кісткової тканини) прояви постоваріоектомічний синдром, позитивно впливає на гормональний баланс, кальцієво-фосфорний обмін, не має атерогенного впливу на ліпідограму та не сприяє розвитку гіперкоагуляційного синдрому.
2017-09-22T08:42:17Z
2017-09-22T08:42:17Z
2008-05-12
https://repository.tdmu.edu.ua/handle/1/8770
uk
oai:repository.tdmu.edu:123456789/177612023-10-05T00:00:33Zcom_1_8392col_123456789_17260
2023-10-04T11:00:46Z
urn:hdl:123456789/17761
Розробка складу, технології та дослідження твердих лікарських форм на основі німесуліду
Тарапон, Катерина Володимирівна
німесулід
тверді лікарські форми
таблетки з пролонгованим вивільненням
гранули для оральної суспензії
фармацевтична розробка
допоміжні речовини
математичне планування експерименту
метод вологої грануляції
фармако-технологічні дослідження
біофармацевтичні дослідження
профілі розчинення
методи контролю якості
ВЕРХ
спектрофотометрія
домішки
валідація
стабільність
Дисертаційна робота присвячена теоретичному та експериментальному обґрунтуванню складу, технології та дослідженню твердих лікарських форм (таблеток пролонгованого вивільнення та гранул для оральної суспензії) з німесулідом. Теоретично та експериментально обґрунтовано розробку складу таблеток пролонгованого вивільнення з німесулідом за допомогою МПЕ. За допомогою планів дисперсійного аналізу встановлено взаємозв’язок між фізичними, технологічними властивостями АФІ та ДР і фармако-технологічними властивостями ЛЗ. Досліджено показники якості розроблених таблеток німесуліду з пролонгованим вивільненням, вивчено стабільність, встановлено термін та умови зберігання.
Розробка складу і технології таблеток німесуліду з пролонгованим вивільненням підтверджено патентом України на корисну модель № 151169 «Спосіб виготовлення таблеток німесуліду з пролонгованим вивільненням» (від 15.06.2022).
Науково обґрунтовано розробку складу, технології та методів контролю якості на генеричний ЛЗ – гранули для оральної суспензії з німесулідом. За допомогою проведених комплексних фармако-технологічних досліджень, визначено оптимальний кількісний склад та спосіб виготовлення гранул. Розроблено методику проведення порівняльних досліджень профілів розчинення гранул для оральної суспензії з німесулідом. Враховуючи властивості порошку німесуліду, як малорозчинної речовини, підібрано умови та середовище розчинення для порівняння та доведення подібності з РП.
2023-10-04T11:00:46Z
2023-10-04T11:00:46Z
2023
Thesis
Тарапон К.В. Розробка складу, технології та дослідження твердих лікарських форм на основі німесуліду : дис. ... д-ра філософії : 226 «Фармація, промислова фармація». Тернопіль, 2023. 246 с.
https://repository.tdmu.edu.ua//handle/123456789/17761
other
Тернопіль
oai:repository.tdmu.edu:123456789/171062021-09-03T00:00:08Zcom_1_8738com_1_8392col_1_8743
2021-09-02T11:29:37Z
urn:hdl:123456789/17106
СТАТЕВІ ТА ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ ОКСИДАТИВНИХ ПРОЦЕСІВ У ЩУРІВ ЗА УМОВИ ДІЇ ТЮТЮНОВОГО ДИМУ НА ТЛІ ЗАСТОСУВАННЯ НАТРІЙ ГЛУТАМАТУ
РУЦЬКА, АНАСТАСІЯ ВАСИЛІВНА
тютюновий дим
натрій глутамат
оксидативний стрес
апоптоз
Дисертація присвячена вивченню особливостей прооксидантно-антиоксидантної рівноваги, енергозабезпечувального окиснення та реалізації клітинної загибелі в щурів різної статі й віку за умови ізольованого впливу тютюнового диму, натрій глутамату та при їх поєднаному застосуванні.
Встановлено, що пасивне тютюнокуріння на тлі введення натрій глутамату супроводжується більш вираженими змінами прооксидантно-антиоксидантної рівноваги у крові та легенях щурів, ніж за умови ізольованого впливу тютюнового диму. Гіперпродукування активних форм оксигену й активних форм нітрогену зумовлює розвиток оксидативного стресу та порушення енергозабезпечення, що індукує клітинну загибель. Про це свідчить підвищення кількості нейтрофілів крові з ознаками як апоптозу, так і некрозу. Найбільш чутливими до дії досліджуваних чинників виявилися статевонезрілі тварини. При статевому зіставленні змін встановлено їх вірогідне переважання в самок як за умови ізольованого впливу тютюнового диму, так і при його поєднаній дії з натрій глутаматом
2021-09-02T11:29:37Z
2021-09-02T11:29:37Z
2019
https://repository.tdmu.edu.ua//handle/123456789/17106
Руцька А.В. (2019) Статеві та вікові особливості оксидативних процесів у щурів за умови дії тютюнового диму на тлі застосування натрій глутамату (Автореф. дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук: 03.00.04 – біохімія). ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського МОЗ України», Тернопіль.
oai:repository.tdmu.edu:123456789/176982023-05-05T00:00:24Zcom_1_8392col_123456789_17260
2023-05-04T11:38:48Z
urn:hdl:123456789/17698
Клініко-патоґенетичні особливості вегетативної дисфункції при хронічному панкреатиті, оптимізація комплексу лікування і реабілітації
Сабат, Зоряна Іванівна
хронічний панкреатит
автономна нервова система
варіабельність серцевого ритму
біорегуляційна терапія
вегетостабілізуючий препарат гінкго білоби
комплексне лікування і реабілітація
Метою дослідження було на основі комплексної оцінки вегетативного статусу пацієнтів із хронічним панкреатитом (ХП) та його взаємозв׳язків із параметрами клінічного перебігу, функціонального стану підшлункової залози, ендотоксикозу, трофологічного статусу, якості життя і психоемоційного стану хворих підвищити ефективність протокольного лікування шляхом додаткового включення до нього вегетостабілізуючих і комплексних біорегуляційних засобів для корекції встановлених порушень.Встановлено особливості дисфункції автономної нервової системи (АНС) при ХП залежно від ІМТ пацієнтів та клінічного перебігу захворювання. Поглиблено патогенетичні уявлення щодо впливу вегетативної дисфункції на функціональний стан підшлункової залози (ПЗ), параметри ендотоксикозу, трофологічного статусу, якість життя та психоемоційний стан пацієнтів. Доповнено наукові дані щодо обтяжувального впливу порушень жирового обміну, запального процесу на клінічний перебіг ХП: у пацієнтів із понаднормовим індексом маси тіла і наявним хронічним запальним процесом виявлено тяжчий ступінь екзокринної недостатності, більш часте підвищення рівня глюкози та загального холестерину порівняно з особами із нормальною масою. Запропоновано, оцінено та доведено доцільність додаткового включення до протокольного лікування пацієнтів з ХП та дисфункцією АНС вегетостабілізуючого препарату гінкго білоби та комбінації біорегуляційних засобів за авторською схемою на основі позитивної динаміки клінічних синдромів захворювання, ендотоксикозу, функціонального стану ПЗ, параметрів трофологічного статусу, покращення психоемоційного стану та якості життя пацієнтів. Доведено ефективність запропонованих лікувальних програм для досягнення стабільної ремісії захворювання протягом року за кількістю загострень, госпіталізацій, середньою тривалістю епізоду госпіталізації, якістю життя та психоемоційним станом пацієнтів.
2023-05-04T11:38:48Z
2023-05-04T11:38:48Z
2023
Thesis
Сабат З. І. Клініко-патоґенетичні особливості вегетативної дисфункції при хронічному панкреатиті, оптимізація комплексу лікування і реабілітації : дис. ... д-ра філософії : 222 "Медицина" / Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України. Тернопіль, 2023. 212 с.
https://repository.tdmu.edu.ua//handle/123456789/17698
other
Тернопіль
oai:repository.tdmu.edu:123456789/174842022-06-18T00:00:17Zcom_1_8736com_1_8392col_1_8739
2022-06-17T12:08:05Z
urn:hdl:123456789/17484
КОМПЛЕКСНЕ ХІРУРГІЧНЕ ЛІКУВАННЯ УСКЛАДНЕНИХ ФОРМ ЕПІТЕЛІАЛЬНИХ КУПРИКОВИХ ХОДІВ
РУСАК, ОЛЕГ БОГДАНОВИЧ
епітеліальний куприковий хід
електричне поле постійного струму
мікродренуюча електролізисна санація гнійної порожнини
Дисертаційна робота присвячена поліпшенню результатів комплексного хірургічного лікування ускладнених форм епітеліальних куприкових ходів шляхом розробки нових та вдосконалення існуючих методів лікування на основі всебічного вивчення особливостей перебігу даного захворювання у пацієнтів. Представлено результати лікування 140 пацієнтів із різними формами епітеліальних куприкових ходів. Отримані дані свідчать, що основним збудником, який персистує в перифокальних тканинах є золотистий стафілокок (58,0 %) та ешерихії (23 %), у 10 хворих (7 %) у перифокальній
тканині були асоціації мікроорганізмів. Встановлено, що антисептик октенідин дигідрохлорид + 2-феноксиетанол має високу антибактеріальну активність щодо основних мікроорганізмів, які викликають запалення у хворих з нагнійними формами епітеліальних куприкових ходів. Розроблено спосіб лікування нагнійних форм епітеліальних куприкових ходів шляхом мікродренуючої електролізисної санації гнійної порожнини з використанням розчину антисептика октенідин дигідрохлорид + 2-феноксиетанол і внутрішньотканинного електрофорезу. Впровадження розробленого способу дозволило знизити середні терміни очищення гнійної порожнини, знизити відчуття болю, сприяло зникненню тривалості набряку та гіперемії, дозволило зменшити терміни перебування хворих у стаціонарі.
2022-06-17T12:08:05Z
2022-06-17T12:08:05Z
2010-05-28
Thesis
Русак О. Б. Комплексне хірургічне лікування ускладнених форм епітеліальних куприкових ходів : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук : 14.01.03 / Державний вищий навчальний заклад "Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського" МОЗ України. Тернопіль, 2010. 22 с.
https://repository.tdmu.edu.ua//handle/123456789/17484
other
Тернопіль
oai:repository.tdmu.edu:123456789/173002022-05-10T00:00:20Zcom_1_8392col_123456789_17260
2022-05-09T11:14:38Z
urn:hdl:123456789/17300
Фітохімічне та фармакологічне обґрунтування використання біологічно активних речовин смикавця їстівного (чуфи) (Cyperus еsculentus)
Івасюк, Ірина Миколаївна
смикавець їстівний
трава
бульби (бульбочки)
сухий екстракт
фармакогностичне і фармакологічне дослідження
морфологоанатомічний аналіз
Дисертаційна робота присвячена вивченню, культивованої в Україні, цінної лікарської рослини з родини осокові
(Cyperaceae) смикавця їстівного (Cyperus esculentus L.). Методом високоефективної рідинної хроматографії у смикавця
їстівного траві встановлено якісний склад і визначено кількісний вміст 16 зв’язаних і 16 вільних амінокислот; у бульбах –
по 15 зв’язаних і вільних. У траві переважають за вмістом такі вільні амінокислоти, як аспарагінова і глутамінова та аланін,
у бульбах з вільних домінує аргінін і глутамінова кислота. Зі зв’язаних амінокислот у траві і бульбах смикавця їстівного
кількісно переважають аспарагінова і глутамінова кислоти та лейцин. Проведено аналіз жирнокислотного складу
сировини смикавця їстівного. Встановлено, що у траві вміст насичених і ненасичених жирних кислот був однаковий. У
бульбах спостерігали домінування ненасичених жирних кислот. У ліпофільній фракції смикавця їстівного трави
ідентифіковано 10 жирних кислот, у бульбах – 6. У смикавця їстівного траві переважають ліноленова, пальмітинова та
лінолева кислоти. Домінуючими жирними кислотами в бульбах є 8-октадеценова, пальмітинова та лінолева. Методом
високоефективної рідинної хроматографії у смикавця їстівного траві ідентифіковано та кількісно визначено вміст
індивідуальних сполук фенольного характеру – гідроксикоричних кислот: хлорогенової, кофейної, сирінгової, р-
кумарової, транс-ферулової, синапової, транс-цинамової, хінної; флавоноїдів: рутину, лютеоліну, кверцетину,
ізокверцитрину і нарингеніну; у бульбах – кислот кофейної, сирінгової, транс-ферулової, транс-цинамової та рутину та
ізокверцитрину. За результатом аналізу у досліджуваній сировині смикавця їстівного ідентифіковано вільні галову та
елагову кислоти. У смикавця їстівного траві та бульбах виявлено і визначено кількісний вміст компонентів конденсованих
дубильних речовин – катехіну, галокатехіну, епікатехіну, епігалокатехіну та епікатехін галату. Метoдoм газової
хроматографії з мас-спектрометрією встановлено якісний склад і визначено кількісний вміст компонентів летких сполук
у сировині смикавця їстівного. Досліджено елементний склад досліджуваної сировини смикавця їстівного. У обох зразках
встановлено по 21 хімічному елементу – по 4 макро- (К, Са, Mg, P) та по 17 мікроелементів (Fe, Al, Ba, Zn, Mn, Cu, Ni, B, Se,
Hg, As, Sr, Cr, Co, Pb, Cd, Sb). Проведено морфолого-анатомічний аналіз смикавця їстівного трави та бульб, визначено
основні діагностичні макро- і мікроскопічні ознаки. Розроблено проєкти методів контролю якості (МКЯ) на нову лікарську
рослинну сировину «Смикавця їстівного трава» і «Смикавця їстівного бульби». Визначено оптимальні умови одержання
сухого екстракту з смикавця їстівного трави та з бульб, на які розроблено проєкти методів контролю якості «Смикавця
їстівного трави екстракт сухий» та «Смикавця їстівного бульб екстракт сухий». Встановлено гостру токсичність сухих
екстрактів з смикавця їстівного трави та з бульб. За класифікацією К. К. Сидорова їх віднесено до VI класу токсичності
сполук – практично нешкідливі речовини (ЛД50 > 5000 мг/кг). Проведено фармакологічне дослідження сухих екстрактів
з смикавця їстівного трави та з бульб, встановлено наявність протизапальної і ранозагоювальної активності у екстракту з
трави, та гіпоглікемічної активності у екстракту з бульб.
2022-05-09T11:14:38Z
2022-05-09T11:14:38Z
2021
Thesis
Івасюк І. М. Фітохімічне та фармакологічне обґрунтування використання біологічно активних речовин смикавця їстівного (чуфи) (Cyperus еsculentus) : дис. ... д-ра філософії : 226 «Фармація, промислова фармація» / Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України. Тернопіль, 2021. 203 с.
https://repository.tdmu.edu.ua//handle/123456789/17300
other
Тернопіль
oai:repository.tdmu.edu:1/87552020-06-21T21:45:56Zcom_1_8736com_1_8392col_1_8739
2017-09-22T07:23:26Z
urn:hdl:1/8755
ЗАКОНОМІРНОСТІ БУДОВИ ПЛАЦЕНТИ І ЛІМФОЇДНОЇ ТКАНИНИ, АСОЦІЙОВАНОЇ З НЕЮ, ПРОТЯГОМ ТРЕТЬОГО ПЕРІОДУ ВАГІТНОСТІ (анатомо-експериментальне дослідження)
Кущ, Оксана Георгіївна
Плацента: лімфоїдна тканини, асоційована з плацентою, лімфоцит, антигенний вплив
Дисертація присвячена вирішенню наукової проблеми нормальної анатомії стосовно закономірності будови плаценти і асоційованої з нею лімфоїдної тканини і показана реактивність лімфоїдної тканини плаценти на дію антигенів. Досліджено роль дендритних клітин у підтримці імунологічної толерантності і встановлено тісний кореляційний зв’язок між морфофункціональним станом плаценти і кількістю лімфоцитів в ній. Описано вроджену ланку імунітету, яка залежить від лектинопосередкованого розпізнавання.
Спираючись на проведений комплекс дослідженнь (макро–мікроскопічний, гістологічний, лектингістохімічний і імуногістохімічний) проаналізовано особливості морфогенезу плаценти протягом третього періоду вагітності у людини і щурів залежно від активації різних ланок імунітету. Встановлено, що дендритні клітини децидуальної пластинки плаценти активуються наприкінці вагітності, на тлі потоншання сполучної зони плаценти і збільшення в ній цитотоксичних лімфоцитів, що призводить до відміни імунологічної толерантності материнського організму до плоду.
Антигенний вплив, незалежно від направленості дії, на організм матері чи плоду призводить до проявів компенсаторно–пристосувальних змін в плаценті – збільшення її маси і площі: зменшення площі лакун, синцитіотрофобласту, збільшення площі строми ворсин; збиткове накопичення фібриноїду, антирезусних імунних комплексів і колагенів I, III, V і VI типів, що змінює структуру фето–плацентарного бар΄єру.
Виявлені зміни морфо–функціонального стану плаценти відбуваються на тлі реактивних змін лімфоїдної тканини, асоційованої з плацентою, – збільшення кількості HPA+–цитотоксичних лімфоцитів в материнській частині плаценти і СD5+–лімфоцитів в плодовій частині плаценти, що вказує на активацію вродженої адаптивної ланки імунітету.
2017-09-22T07:23:26Z
2017-09-22T07:23:26Z
2008-09-25
http://repository.tdmu.edu.ua/handle/1/8755
uk
oai:repository.tdmu.edu:123456789/173382022-05-11T00:00:24Zcom_1_8736com_1_8392col_1_8740
2022-05-10T11:44:40Z
urn:hdl:123456789/17338
ПАТОФІЗІОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ПЕРЕБІГУ РАНОВОГО ПРОЦЕСУ НА ТЛІ АДРЕНАЛІНОВОГО ПОШКОДЖЕННЯ МІОКАРДА ТА ЙОГО КОРЕКЦІЯ КОМПОЗИЦІЙНОЮ СУМІШШЮ ПОХІДНИХ γ-КРОТОНОЛАКТОНУ ТА Zn-КАРНОЗИНУ
Огоновський, Роман Зіновійович
неспецифічна та специфічна реактивність організму тварин
рановий процес
адреналінове пошкодження міокарда
гель композиційної суміші похідних γ-кротонолактону та Zn-карнозину
експериментальна дерматомна інфікована рана
морфологічні зміни
Дисертація присвячена з’ясуванню патогенетичних особливостей розвитку експериментального ранового процесу на тлі адреналінового пошкодження міокарда та встановити ефективність гелю композиційної суміші похідних γ-кротонолактону та Zn-карнозину в його корекції. На підставі комплексних біохімічних та морфологічних досліджень м’яких тканин та крові щурів поглиблено існуючі уявлення і отримано нові дані про патогенез розвитку адреналінового пошкодження міокарда та його вплив на реактивність організму у різні терміни спостереження (3-21 доби). Доведено, що на 5-у добу розвитку адреналінової кардіоміопатії посилюються процеси перекисного окиснення ліпідів, пригнічується активність ферментів антиоксидантного захисту, активується цитолітична активність з пригніченням біосинтетичних процесів у м’яких тканинах. На 10-у добу адреналінової кардіоміопатії з’являються перші ознаки нормалізації показників життєдіяльності тварин, з їх відновленням на 21-у добу спостереження. Проведено дослідження перебігу експериментального інфекційного ранового процесу на тлі адреналінового пошкодження міокарда. Доведено, що він проходить з домінуванням деструктивних процесів та невираженими ексудативними явищами, характеризується сповільненням початку активної проліферації грануляційної тканини, що збільшує тривалість загоєння. Досліджено механізми коригуючого впливу гелю композиційної суміші похідних γ-кротонолактону та Zn-карнозину на перебіг ранового процесу. Встановлено, що його протекторна та антимікробна дія за умов зміненої адреналіновим пошкодженням міокарда реактивності організму сприяє помірному навантаженню на клітинну і гуморальну ланки імунітету, на механізми неспецифічного захисту організму. Уміст циркулюючих імунних комплексів та комплементарна активність сироватки крові за застосування композиційної суміші є меншими, ніж без такої корекції перебігу ранового процесу. Доведено, що за застосування композиційної суміші похідних γ-кротонолактону та Zn-карнозину зменшується ступінь ендотоксемії, сповільнюється нагромадження первинних і вторинних продуктів перекисного окиснення ліпідів у тканинах інфікованої рани. Доведено, що щоденне місцеве застосування гелю композиційної суміші зменшує інтенсивність запального процесу та терміни перебігу фази гідратації при інфекцийно-травматичному пошкодженні м’яких тканин, прискорює та оптимізує фазу дегідратації та некролізу в ділянці рани, сприяє його завершенню у ті ж часові терміни, що спостерігаються у тварин, рановий процес у яких протікає без супутньої патології, забезпечує покращення анаболічних процесів.
2022-05-10T11:44:40Z
2022-05-10T11:44:40Z
2011
Thesis
Огоновський Р. З. Патофізіологічні аспекти перебігу ранового процесу на тлі адреналінового пошкодження міокарда та його корекція композиційною сумішшю похідних γ-кротонолактону та Zn-карнозину : дис. ... д-ра мед. наук : 14.03.04 / Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького. Львів, 2011. 441 с.
https://repository.tdmu.edu.ua//handle/123456789/17338
other
Львів
oai:repository.tdmu.edu:1/88192020-06-21T21:45:51Zcom_1_8736com_1_8392col_1_8739
2017-10-11T13:15:46Z
urn:hdl:1/8819
„КРІОКОРД-С” В КОМПЛЕКСНОМУ ЛІКУВАННІ ХВОРИХ НА ГОСТРИЙ ДЕСТРУКТИВНИЙ ПАНКРЕАТИТ ТА ГНІЙНО-СЕПТИЧНУ ІНФЕКЦІЮ В ХІРУРГІЇ
Чепіль, Іванна Володимирівна
Дисертація присвячена покращенню результатів комплексного лікування хворих на гострий деструктивний панкреатит та гнійно-септичну інфекцію в хірургії. Встановлено різке пригнічення показників імунітету, виражену ендогенну інтоксикацію та їх взаємозв’язок з тяжкістю захворювання, характером мікрофлори та клінічними формами гострого деструктивного панкреатиту і гнійно-септичної інфекції. Виділено три типи імунограм. Доведено їх важливе значення для лікувальної тактики та прогнозу. Був проведений кореляційний аналіз досліджуваних показників імунітету з ключовими клінічними ознаками гострого деструктивного панкреатиту та гнійно-септичної інфекції, внаслідок чого було виділено критичні величини наведених клінічних і біохімічних ознак та проаналізувати частоту прояву величин даних показників в осіб з різними типами імунограм. Встановлено, що за більшістю вибраних показників частота їх критичних проявів була достовірно більшою при ІІІ типі імунограми порівняно із І і ІІ, що дозволяє рекомендувати їх для клінічного використання. Обгрунтовано доцільність застосування препарату Кріокорд – С та розроблено і впроваджено спосіб імунокорекції в комплексному лікуванні хворих на гострий деструктивний панкреатит та гнійно-септичну інфекцію, що дозволило значно покращити результати лікування.
2017-10-11T13:15:46Z
2017-10-11T13:15:46Z
2005-09-29
http://repository.tdmu.edu.ua/handle/1/8819
uk
oai:repository.tdmu.edu:1/87632020-06-21T21:45:57Zcom_1_8736com_1_8392col_1_8739
2017-09-22T07:47:21Z
urn:hdl:1/8763
ВІКОВІ АСПЕКТИ ІМУНОЛОГІЧНОЇ ДИЗРЕГУЛЯЦІЇ ПРИ НЕПОВНІЙ ГЛОБАЛЬНІЙ ІШЕМІЇ МОЗКУ В САМЦІВ-ЩУРІВ
Сащук, Микола Миколайович
Неповна глобальна ішемія мозку, тимус, нейроімунна дизрегуляція, вікові особливості.
У дисертації представлено результати дослідження вікових особливостей імунологічної дизрегуляції, яка виникає в самців-щурів під впливом неповної глобальної ішемії головного мозку та можливостей застосування для корекції її проявів емоксипіну.
Показано, що неповна глобальна ішемія головного мозку у всіх структурно-функціональних зонах тимуса тварин обох вікових груп спричиняє зміни сумарної щільності тимоцитів, їх морфометричних та денситометричних параметрів, перерозподіл у структурі лімфоїдної популяції. За показниками структури лімфоїдної популяції, найбільш чутливими до неповної глобальної ішемії головного мозку є субкапсулярна та глибока кіркова зони тимуса тварин обох вікових груп, а вплив ішемії мозку на морфометричні параметри різних форм тимоцитів найбільш суттєвий у внутрішньочасточкових периваскулярних просторах тимуса тварин обох вікових груп та медулярній зоні залози тримісячних щурів.
Встановлено, що впродовж постнатального онтогенезу відбувається зміна пріоритетності різних зон тимуса, що містять катехоламіни, у реагуванні на ішемію мозку, яка порушує інтратимічні взаємовідносини катехоламінвмісних структур залози.
Незалежно від віку тварин, на шостий день після неповної глобальної ішемії головного мозку в різних структурно-функціональних зонах тимуса виявлено ознаки виснаження прооксидантно-антиоксидантного гомеостазу.
Емоксипін має антиішемічні ефекти щодо більшості досліджених параметрів у всіх структурно-функціональних зонах тимуса тварин обох вікових груп, за винятком мозкової, де переважають проішемічні впливи препарату.
Отримані результати обґрунтовують доцільність застосування за умов ішемічного пошкодження головного мозку не лише нейропротекторної, а й залежної від віку імунокорегувальної терапії.
2017-09-22T07:47:21Z
2017-09-22T07:47:21Z
2008-06-27
http://repository.tdmu.edu.ua/handle/1/8763
uk
oai:repository.tdmu.edu:1/88032021-01-09T09:03:27Zcom_1_8737com_1_8392col_1_8741
2017-09-22T11:18:12Z
urn:hdl:1/8803
ВПЛИВ ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ НА ЕФЕКТИВНІСТЬ ЛІКУВАННЯ БРОНХІАЛЬНОЇ АСТМИ В ДІТЕЙ
Уська, Віра Романівна
Діти
Бронхіальна астма
Освітня програма
Лікування
У дисертаційному дослідженні наведено теоретичне обґрунтування та нове вирішення актуального завдання сучасної педіатрії – підвищення ефективності лікування бронхіальної астми в дітей шляхом застосування запропонованої комплексної освітньої програми. Розроблена освітня програма включає: роботу „астма-школи” й „астма-клубу”; заняття з психологом та надання індивідуалізованої психологічної допомоги пацієнтам і їхнім сім’ям на підставі аналізу психоемоційного статусу хворого; проведення комплексу фізичної реабілітації із застосуванням запропонованого способу – постурального дренажу та конкретних маніпуляційних втручань (перкусії лікувальної, вібрації, мануального стискання грудної клітки з форсованим видихом, спружинення ребер з покашлюванням, ротації у положенні лежачи на боці, піднімання знизу в положенні лежачи на спині); навчання медичного персоналу. Запропонований спосіб фізичної реабілітації входить у план занять „астма-школи” для батьків. У дослідженні обстежено 172 дітей, хворих на бронхіальну астму. Проведений динамічний аналіз перебігу захворювання (денних і нічних симптомів, нічних пробуджень через астму; частоти загострень, госпіталізацій, невідкладних звернень за медичною допомогою; кількості пропущених днів навчання у школі / дитсадку через астму), дотримання режиму базисної терапії, функціональних показників ОФВ1, ПОШвид та якості життя пацієнтів. На підставі отриманих результатів виявлено, що участь в освітній програмі позитивно впливає на ефективність лікування бронхіальної астми в дітей, покращує їхній психоемоційний стан та якість життя. Проведене дослідження підтверджує ефективність запропонованої комплексної освітньої програми за умови дотримання хворими режиму базисної терапії та доводить її позитивний вплив на перебіг бронхіальної астми.
2017-09-22T11:18:12Z
2017-09-22T11:18:12Z
2008-06-24
https://repository.tdmu.edu.ua/handle/1/8803
uk
oai:repository.tdmu.edu:1/88502021-01-09T09:03:27Zcom_1_8736com_1_8392col_1_8739
2017-11-14T09:22:18Z
urn:hdl:1/8850
ОПТИМІЗАЦІЯ ХІРУРГІЧНОГО ЛІКУВАННЯ ДИФУЗНОГО ТОКСИЧНОГО ЗОБА НА ПІДСТАВІ МОРФОДІАГНОСТИЧНИХ КРИТЕРІЇВ
Герасименко, Володимир Леонідович
Щитоподібна залоза
Дифузний токсичний зоб
Хірургічне лікування
Тиреоїдні гормони
Морфологічні методи
Робота присвячена розпрацюванню і впровадженню у медичну практику оптимізованої тактики хірургічного лікування ДТЗ на всіх його етапах. Розпрацьовано метод комплексної діагностики патологічних процесів, які розвиваються у ЩЗ хворих на ДТЗ. У результаті проведених морфологічних досліджень виділено два морфотипи ЩЗ при ДТЗ, що відрізняються за гістологічною структурою, гістохімічними і імуногістохімічними показниками. Це вузлово-паренхімний (паренхімно-вузловий) — тип А та фолікулярний — тип Б. Морфотип А структури ЩЗ переважає у молодому та середньому віці і, передусім, у чоловіків. У цих хворих встановлено велику ймовірність рецидиву захворювання. Морфотип Б структури ЩЗ виявляється у хворих ДТЗ переважно похилого і старечого віку, більше у жінок. У цих хворих встановлено велику ймовірність розвитку гіпотиреозу.
Таким чином, результати проведеного дослідження дозволили виділити групи хворих з підвищеним ризиком розвитку гіпотиреозу і рецидиву захворювання і диференційовано підійти до обсягу резекції ЩЗ. При морфотипі Б необхідно робити більш ощадливу резекцію ЩЗ, ніж при морфотипі А, у зв'язку з ризиком розвитку гіпотиреозу в післяопераційному періоді у хворих на ДТЗ. Операція при морфотипі А повинна бути більш обширною через можливість післяопераційного рецидиву ДТЗ. Використання розпрацьованого оптимізованого хірургічного методу лікування забезпечує тривалу нормалізацію клінічного стану хворих ДТЗ, а також позитивні процеси в імунному статусі, нормалізацію рівня тиреоїдних гормонів, що забезпечує зниження частоти розвитку післяопераційного гіпотиреозу і рецидиву захворювання.
2017-11-14T09:22:18Z
2017-11-14T09:22:18Z
2004-06-22
https://repository.tdmu.edu.ua/handle/1/8850
uk
oai:repository.tdmu.edu:1/87952021-01-09T09:03:27Zcom_1_8737com_1_8392col_1_8741
2017-09-22T10:55:36Z
urn:hdl:1/8795
КЛІНІКО-ІМУНОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ГОСТРОЇ ПНЕВМОНІЇ У ДІТЕЙ РАННЬОГО ВІКУ
Самір Тауфік, Мустафа Дандан
Гостра пневмонія
Діти раннього віку
Імунний статус
Інтерлейкін-1
Інтерлейкін-10
Кортизол
Фенспірид
Дисертація присвячена актуальній проблемі педіатрії – науковому обґрунтуванню оптимізації способів оцінки тяжкості стану хворого, прогнозування перебігу патології та лікування гострої пневмонії у дітей раннього віку на підставі вивчення клініко-імунологічних та морфологічних особливостей. В роботі встановлені клініко-патологоанатомічні особливості несприятливого перебігу гострої пневмонії у дітей раннього віку. Доведено, що гостра пневмонія у дітей раннього віку перебігає на тлі дисфункції клітинної і гуморальної ланок імунітету, цитокінового статусу та наднирникової системи. Зміни носять зворотний характер і мають тенденцію до самовільної нормалізації при сприятливому клінічному перебігу захворювання.
Представлена можливість на підставі визначення концентрації прозапального ІЛ-1, протизапального ІЛ-10 і кортизолу прогнозувати перебіг захворювання. Проведене клініко-імунологічне обґрунтування способу лікування з включенням прозапального та імуномодулюючого препарату - фенспіриду. Розроблені покази, схема лікування і оцінки ефективності неспецифічної імуномодулюючої терапії. В практику охорони здоров’я впроваджена схема лікування гострої пневмонії у дітей раннього віку з застосуванням в терапевтичному комплексі нестероїдного протизапального та імуномодулюючого препарату – фенспіриду.
2017-09-22T10:55:36Z
2017-09-22T10:55:36Z
2005-06-29
https://repository.tdmu.edu.ua/handle/1/8795
uk
oai:repository.tdmu.edu:123456789/174142022-05-21T00:00:15Zcom_1_8736com_1_8392col_1_8739
2022-05-20T07:30:36Z
urn:hdl:123456789/17414
АНАТОМІЯ СТРАВОХІДНО-ШЛУНКОВОГО ПЕРЕХОДУ В РАННЬОМУ ПЕРІОДІ ОНТОГЕНЕЗУ ЛЮДИНИ
Товкач, Юрій Васильович
стравохідно-шлунковий сегмент
морфогенез
ультразвукова анатомія
перинатальний період
Дисертація присвячена вивченню особливостей морфологічної структури стравохідно-шлункового переходу у ранньому періоді онтогенезу людини. Дослідження проведено на 61 препараті плодів та 15 трупах новонароджених без патології органів травлення. За допомогою сучасних методів дослідження (гістологічний, макроскопічний, препарування під контролем мікроскопа, рентгенографічний, ін'єкція судин, виготовлення топографо-анатомічних зрізів, корозія, комп'ютерна томографія, ультразвукове дослідження – 20 новонароджених і 20 грудних дітей) вивчена індивідуальна анатомічна мінливість і хронологічна послідовність просторово-часових перетворень компонентів стравохідно-шлункового сегмента у плодовому та ранньому постнатальному періодах онтогенезу людини. Характерними анатомічними ознаками стравохідно-шлункового сегмента в перинатальному періоді є диференціювання черевної частини стравоходу та гострого кута Гіса. Основними джерелами кровопостачання є 2-5 гілок лівої шлункової артерії, додатковими – гілки лівої нижньої
діафрагмальної і верхньої лівої надниркової артерій, селезінкова артерія та ліва гілка власної печінкової артерії.
При ультразвуковому скануванні новонароджених і грудних дітей зовнішній та внутрішній діаметри черевної частини стравоходу більші у хлопчиків, у грудних дітей дані параметри більші, ніж у новонароджених.
2022-05-20T07:30:36Z
2022-05-20T07:30:36Z
2009-05-28
Thesis
Товкач Ю. В. Анатомія стравохідно-шлункового переходу в ранньому періоді онтогенезу людини : автореф. дис. на здобуття наук ступеня канд. мед. наук : 14.03.01 / Державний вищий навчальний заклад "Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського". Тернопіль, 2009. 20 с.
https://repository.tdmu.edu.ua//handle/123456789/17414
other
oai:repository.tdmu.edu:1/88132020-06-21T21:45:51Zcom_1_8736com_1_8392col_1_8739
2017-09-26T11:47:56Z
urn:hdl:1/8813
РІСТ ТА ФОРМОУТВОРЕННЯ КІСТОК СКЕЛЕТУ ПРИ ФІЗИЧНИХ НАВАНТАЖЕННЯХ ЗАЛЕЖНО ВІД ВИХІДНОГО СТАНУ ВЕГЕТАТИВНОЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ
Боймиструк, Ігор Іванович
Ріст, формоутворення, довгі кістки, фізичні навантаження, вегетативний гомеостаз
У дисертації наведене теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової задачі, що полягає в встановленні нових даних про морфогенез кісток щурів залежно від функціонального стану вегетативного гомеостазу та за дії динамічних та статичних навантажень на організм експериментальних тварин. Встановлено, що при помірних динамічних навантаженнях (в меншій мірі статичних) у тварин з переваженням симпатичного або при врівноваженому впливах обох відділів вегетативної нервової системи на організм значно стимулюється проліферативна активність клітинних елементів епіфізарних хрящів, збільшується площа поперечного перетину компактного шару діафізу, підвищується рівень мінералізації. Інтенсивні динамічні навантаження пригнічують ріст довгих кісток та обумовлюють деструктивні зміни кісткової тканини. Дані процеси різко виражені у тварин з переважанням симпатичної нервової системи або при врівноважених впливах обох її відділів і в значно меншій мірі – у тварин з переважанням парасимпатичного відділу вегетативної нервової системи. Зміни вологості та співвідношення органічної та неорганічної складових довгих кісток, розвиток остеопеній різного ступеня та остеопорозу є більш характерним для тварин з вираженою симпатикотонією до початку експерименту. Тварини з вираженою симпатикотонією та з врівноваженим впливом відділів вегетативної нервової системи у вихідному стані краще переносять помірні динамічні фізичні навантаження, а з вираженою парасимпатикотонією – інтенсивні статичні.
2017-09-26T11:47:56Z
2017-09-26T11:47:56Z
2004-12-23
http://repository.tdmu.edu.ua/handle/1/8813
uk
oai:repository.tdmu.edu:123456789/173412022-05-11T00:00:27Zcom_1_8736com_1_8392col_1_8740
2022-05-10T11:59:40Z
urn:hdl:123456789/17341
НОРМАТИВНІ ПОКАЗНИКИ УЛЬТРАЗВУКОВИХ ПАРАМЕТРІВ СЕРЦЯ У МІСЬКИХ ПІДЛІТКІВ У ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД АНТРОПОГЕНЕТИЧНИХ ХАРАКТЕРИСТИК ОРГАНІЗМУ
САРАФИНЮК, ПЕТРО ВАСИЛЬОВИЧ
ехокардіографія
антропометрія
соматотип
міські підлітки
Дисертація присвячена вивченню вікових та статевих особливостей ехокардіографічних показників у практично здорових міських підлітків Подільського регіону України в залежності від конституційних характери-стик організму. Автором вперше в комплексі встановлені зв’язки вікових, статевих та соматотипологічних особливостей з ультразвуковими показниками серця у практично здорових осіб підліткового віку. Виявлені виражені статеві відмінності більшості кореляційних зв’язків ехокардіографічних показників з антропометричними і соматотипо-лопчними показниками у практично здорових міських підлітків. Вперше на основі особливостей конституційних показників, використовуючи метод покрокової регресії, у міських підлітків різної статі побудовані достовірні моделі ультразвукових параметрів серця, та показані виражені гендерні розбіжності точності опису ехо-кардіографічних ознак і параметрів тіла, що увійшли до моделей.
2022-05-10T11:59:40Z
2022-05-10T11:59:40Z
2005
Thesis
Сарафинюк П.В. Нормативні показники ультразвукових параметрів серця у міських підлітків у залежності від антропогенетичних характеристик організму : дис. .. канд. біол. наук : 14.03.01 / Вінницький національний медичний університет імені М.І. Пирогова. Вінниця, 2005. 245 с.
https://repository.tdmu.edu.ua//handle/123456789/17341
other
Вінниця
oai:repository.tdmu.edu:123456789/175732022-10-05T00:00:31Zcom_1_8392col_123456789_17260
2022-10-04T12:47:38Z
urn:hdl:123456789/17573
Оптимізація лікування опікових ран з використанням ксенодермоімплантатів, насичених нанокристалами срібла
Тузюк, Наталія Василівна
опікова хвороба
термічні опіки
опікові рани
рановий процес антибактеріальна терапія
ксенопластика
некректомія
аутодермопластика
аутодермотрансплантати
ксенодермоімплантати
нанокристали срібла
опіковий шок
антимікробні засоби,
антисептики
загоєння ран
мікроорганізми
морфологічні зміни при опіках
знеболення
термографія
У дисертації наведено теоретичне обґрунтування та нове вирішення актуального наукового завдання, яке полягає у покращенні ефективності хірургічної допомоги хворим з опіковими ранами шляхом використання ксенодермоімплантатів, насичених нанокристалами срібла, шляхом оптимізації хірургічної лікувальної тактики та комплексу лікувально-профілактичних заходів. Запропоновано й апробовано методику в лікуванні опікових ран з використанням ксенодермоімплантатів, насичених нанокристалами срібла, досліджено антимікробні властивості ксенодермоімплантатів, насичених нанокристалами срібла; виявлено морфологічні зміни в ранах при опіках ІІа, ІІб, ІІІ ступенів при застосуванні ксенодермоімплантатів, насичених нанокристалами срібла в експерименті; встановлено можливості й оцінено результати використання ксенодермоімплантатів, насичених нанокристалами срібла у комплексному лікуванні пацієнтів з термічними опіками; проведено порівняльний аналіз результатів лікування пацієнтів з термічними опіками з використанням ксенодермоімплантатів, насичених нанокристалами срібла та ліофілізованих ксенодермоімплантантів.
2022-10-04T12:47:38Z
2022-10-04T12:47:38Z
2022
Thesis
Тузюк Н. В. Оптимізація лікування опікових ран з використанням ксенодермоімплантатів, насичених нанокристалами срібла : дис. ... д-ра філософії : 222 "Медицина" / Тернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевського МОЗ України. Тернопіль, 2022. 212 с.
https://repository.tdmu.edu.ua//handle/123456789/17573
other
Тернопіль
oai:repository.tdmu.edu:1/88002021-01-09T09:03:28Zcom_1_8737com_1_8392col_1_8741
2017-09-22T11:10:29Z
urn:hdl:1/8800
КЛІНІКО-ПАТОГЕНЕТИЧНІ МЕХАНІЗМИ ПЕРЕБІГУ ТА ОПТИМІЗАЦІЯ КОМПЛЕКСНОГО ЛІКУВАННЯ ПОЗАЛІКАРНЯНИХ ПНЕВМОНІЙ У ДІТЕЙ РАННЬОГО ВІКУ
Томашівська, Тетяна Володимирівна
Діти раннього віку
Пневмонія
Діагностика пневмонії
Лікування пневмонії
Дисертація містить нове вирішення актуального наукового завдання –підвищення ефективності лікування позалікарняної пневмонії у дітей раннього віку із врахуванням провідних етіологічних та клініко-патогенетичних механізмів перебігу за допомогою застосування в комплексній терапії імуномодулятора рослинного походження.
Досліджено клініко-патогенетичні особливості перебігу хвороби залежно від етіології, наявності бронхообструктивного синдрому, зв`язок з імунним статусом та обміном сполучної тканини, методи лікування, реабілітація. Встановлено, що у дітей раннього віку з позалікарняною пневмонією, за даними дослідження мікробного пейзажу верхніх дихальних шляхів, найчастіше виділялись різні збудники та їх асоціації. Серед бактерій домінувала кокова флора, зокрема Streptococcus viridans (73,8 %) і пневмокок (43,8 %). Позитивні результати вірусологічного обстеження отримані у 43,4 % хворих, у всіх випадках поєднувались з бактерійною флорою. З числа обстежених на хламідіоз 45,2 % пацієнтів виявились серопозитивними за діагностично значущими титрами IgG до Chlamydophila рneumoniae. Відзначено особливості перебігу пневмонії у дітей, серопозитивних щодо хламідійної інфекції. Встановлено дисбаланс показників клітинного та гуморального імунітету, що проявилось пригніченням клітинної ланки імунітету. Відсутність лейкоцитозу є додатковим маркером імунної дисфункції. Встановлено високу інтенсивність і частоту змін показників церулоплазміну та метаболізму сполучної тканини (оксипроліну, серомукоїду, сіалових кислот у сироватці крові) в гострому періоді пневмонії, що дозволило використати їх як чутливі маркери активності запального процесу, а також для контролю повноти одужання. Представлено клініко-імунологічне обґрунтування та вивчено ефективність застосування імуномодулятора рослинного походження на етапі реконвалесценції.
2017-09-22T11:10:29Z
2017-09-22T11:10:29Z
2009-06-20
https://repository.tdmu.edu.ua/handle/1/8800
uk
oai:repository.tdmu.edu:123456789/175722022-10-05T00:00:36Zcom_1_8392col_123456789_17260
2022-10-04T12:38:38Z
urn:hdl:123456789/17572
Порушення зв’язувальної функції сироваткового альбуміну у хворих на гіпертонічну хворобу в поєднанні з неалкогольним стеатогепатитом і цукровим діабетом 2-го типу
Дзьордзьо, Юрій Романович
зв’язувальна функція сироваткового альбуміну
гіпертонічна хвороба
гіпертензія
неалкогольна жирова хвороба печінки
неалкогольний стеатогепатит
цукровий діабет 2-го типу
Антраль
У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення та нове практичне вирішення актуального наукового завдання, що полягає у з’ясуванні значення зв’язувальної функції сироваткового альбуміну (ЗФСА) в патогенезі гіпертонічної хвороби (ГХ) без супутньої патології та за її коморбідного перебігу з одним із проявів неалкогольної жирової хвороби печінки – неалкогольним стеатогепатитом (НАСГ) і цукровим діабетом (ЦД) 2-го типу, а також її взаємозв’язків з вмістом білкових фракцій, активністю печінкових ферментів, показниками ендогенної інтоксикації, ліпідного і вуглеводного обмінів та дано клініко-патогенетичне обгрунтування ефективності препарату Антраль з метою корекції виявлених змін. Досліджено вплив ГХ та її поєднань з НАСГ і ЦД 2-го типу типу на порушення ЗФСА. Встановлено, що супутні НАСГ і ЦД 2-го типу при ГХ зумовлюють зниження ЗФСА, зміни білкового обміну, за рахунок зниження білоксинтезуючої здатності печінки, а також посилюють порушення обміну холестеролу та ендогенної інтоксикації. Усі зміни при поєднанні ГХ з НАСГ та з НАСГ і ЦД 2-го типу були більш виражені порівняно з ГХ без значущих супутніх захворювань. Виявлено, що ЗФСА при ГХ з супутніми НАСГ та НАСГ і ЦД 2-го типу залежить від рівня загального білка та вмісту альбуміну. Також було встановлено наявність оберненої кореляційної залежності між ЗФСА та маркерами функціонального стану печінки, а також показниками ендогенної інтоксикації. З’ясовано, що застосування Антралю сприяє відновленню ЗФСА за умов ГХ із супутнім НАСГ та з НАСГ і ЦД 2-го типу, а також зменшенню явищ ендогенної інтоксикації, покращенню функціонального стану печінки і обміну холестеролу.
2022-10-04T12:38:38Z
2022-10-04T12:38:38Z
2022
Thesis
Дзьордзьо Ю. Р. Порушення зв’язувальної функції сироваткового альбуміну у хворих на гіпертонічну хворобу в поєднанні з неалкогольним стеатогепатитом і цукровим діабетом 2-го типу : дис. ... д-ра філософії : 222 "Медицина" / Тернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевського МОЗ України. Тернопіль, 2022. 198 с.
https://repository.tdmu.edu.ua//handle/123456789/17572
other
Тернопіль
oai:repository.tdmu.edu:123456789/174712022-06-17T00:00:30Zcom_1_8392col_123456789_17260
2022-06-16T12:10:09Z
urn:hdl:123456789/17471
Тромбози системи нижньої порожнистої вени в плановій та ургентній хірургії – попередження розвитку тромбоемболії легеневої артерії
Хвалибога, Димитрій Володимирович
тромбоемболія легеневої артерії
венозний тромбоз
тромбоз системи нижньої порожнистої вени
хірургічна стрес-реакція
ендотеліальна дисфункція
згортальна система крові
фібринолітична система
післяопераційний тромботичний процес
Дисертаційна робота присвячена запобіганню розвитку тромбоемболії легеневої артерії та підвищенню ефективності лікування тромбозів системи нижньої порожнистої вени в плановій та ургентній хірургії. Залежно від рівня периопераційної хірургічної стрес-реакції у хворих із плановою хірургічною патологією органів черевної порожнини, ортопедичною патологією, оклюзійно-стенотичними захворюваннями аорти та магістральних артерій нижніх кінцівок, що визначався за концентрацією глюкози та кортизолу у крові, встановлено рівні ризику розвитку тромбоемболічних ускладнень у хірургічних пацієнтів: високий, помірний, низький та надмірно високий ризик розвитку післяопераційного венозного тромбозу. Так, у пацієнтів із високим ризиком розвитку тромбоемболічних ускладнень їхня частота склала 25,93 %, із помірним рівнем – 22,22 %, із низьким – 18,52 % та у хворих із надмірно високим ризиком – 33,33 %. Встановлено прямо пропорційну залежність розвитку венозних тромбоемболічних ускладнень від рівня хірургічної стрес-реакції. Показано, що у пацієнтів із клінічними і лабораторними ознаками неспецифічної дисплазії сполучної тканини є підвищений ризик розвитку венозних тромбоемболічних ускладнень у периопераційному періоді. Встановлено, що поєднання клінічних і лабораторних ознак неспецифічної дисплазії сполучної тканини та середнього і високого рівнів хірургічної стрес-реакції у хірургічних пацієнтів потенціює ризик розвитку периопераційних венозних тромбоемболічних ускладнень, що вимагає корекції тромбопрофілактики. Запропоновано встановлення емболонебезпечності венозного тромбозу шляхом визначення швидкості поширення зсувної хвилі в тромботичних масах при ультразвуковій тромбоеластографії.
2022-06-16T12:10:09Z
2022-06-16T12:10:09Z
2022
Thesis
Хвалибога Д. В. Тромбози системи нижньої порожнистої вени в плановій та ургентній хірургії – попередження розвитку тромбоемболії легеневої артерії : дис. ... д-ра філософії : 222 Медицина / Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України. Тернопіль, 2022. 188 с.
https://repository.tdmu.edu.ua//handle/123456789/17471
other
Тернопіль
didl///com_1_8392/100