Авторефератиhttps://repository.tdmu.edu.ua//handle/1/87412024-03-28T16:00:33Z2024-03-28T16:00:33ZНеонатальний інтегральний нейро-розвитковий догляд для передчасно народжених дітей: передумови, складові, їх патогенетичні механізми, ранні та віддалені наслідкиСарапук, Ірина Мирославівнаhttps://repository.tdmu.edu.ua//handle/123456789/177582023-10-05T00:00:49Z2023-09-06T00:00:00ZНеонатальний інтегральний нейро-розвитковий догляд для передчасно народжених дітей: передумови, складові, їх патогенетичні механізми, ранні та віддалені наслідки
Сарапук, Ірина Мирославівна
Дисертаційна робота присвячена питанням оптимізації надання медичної допомоги передчасно народженим дітям шляхом створення інтегральної нейро-розвиткової моделі догляду, та покращення ранніх (стабілізація вітальних функцій, запобігання розвитку інфекційної та соматичної патології, пов’язаної із передчасним народженням) і віддалених результатів (виживання, захворюваність, інвалідність, фізичний, моторний, мовленнєвий та когнітивний розвиток, тривалість грудного вигодовування) виходжування даної когорти немовлят. Отримано нові патогенетично-обгрунтовані механізми сучасних підходів до виходжування глибоконедоношених немовлят з використанням неонатальної інтегральної моделі нейро-розвиткового догляду, основною складовою якої є контакт шкіра до шкіри. Доведено, що дана модель догляду сприяє покращенню ранніх та віддалених результатів виходжування передчасно народжених немовлят. Вперше проведено порівняльний аналіз особливостей виходжування передчасно народжених дітей у регіональному перинатальному центрі та європейських неонатологічних клініках (Польща, Франція), показано переваги та ефективність комплексного нейро-розвиткового догляду та його елементів для виходжування даної когорти немовлят.
Доведено ефективність раннього, регулярного та тривалого контакту шкіра до шкіри у зниженні ризику розвитку пізнього сепсису, бронхолегеневої дисплазії, порушень з боку системи травлення та підтримці грудного вигодовування у екстремально та дуже недоношених немовлят. Вивчено клінічні та параклінічні детермінанти болю та стресу у передчасно народжених дітей, їх взаємозв'язок з гестаційним віком та тяжкістю стану немовлят. Показано, що дана когорта новонароджених дітей переживає стрес та піддається впливу больового синдрому у відділенні інтенсивної терапії, що підтверджується високими показниками шкали EDIN та гормональним дисбалансом. Підтверджено вплив фундаментальної складової нейро-розвиткового догляду – контакту шкіри до шкіри на показники стресу та болю у передчасно народжених дітей. Встановлено, що дана інтервенція достовірно зменшує стрес, знижуючи рівень кортизолу з одночасним підвищенням рівня окситоцину та мелатоніну, а також зменшує прояви неонатального болю, знижуючи рівень допаміну та підвищуючи рівні β-ендорфіну й серотоніну. Вперше в Україні досліджено особливості батьківського стресу передчасно народжених дітей, які лікуються у відділенні інтенсивної терапії, виокремлено фактори, що сприяють його посиленню. Доведено ефективність корекції батьківського стресу за допомогою контакту шкіра до шкіри.
2023-09-06T00:00:00ZАНТРОПОМЕТРИЧНІ ТА СОМАТОТИПОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПОКАЗНИКІВ ЗОВНІШНЬОГО ДИХАННЯ У ПІДЛІТКІВ ПОДІЛЛЯГудзевич, Людмила Сергіївнаhttps://repository.tdmu.edu.ua//handle/1/88492021-01-09T09:03:41Z2007-04-27T00:00:00ZАНТРОПОМЕТРИЧНІ ТА СОМАТОТИПОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПОКАЗНИКІВ ЗОВНІШНЬОГО ДИХАННЯ У ПІДЛІТКІВ ПОДІЛЛЯ
Гудзевич, Людмила Сергіївна
Дисертація присвячена вивченню особливостей показників зовнішнього дихання у практично здорових міських підлітків Подільського регіону України в залежності від антропо-соматотипологічних характеристик організму. Автором вперше встановлено нормативні значення спірометричних показників у практично здорових міських підлітків Подільського регіону України в залежності від віку, статі та особливостей будови тіла. Отримані результати виявили виражені вікові, статеві відмінності більшості кореляційних зв’язків показників зовнішнього дихання з антропо-соматотипологічними показниками. На основі особливостей антропометричних та соматотипологічних показників, вперше побудовані достовірні моделі параметрів зовнішнього дихання у міських підлітків Подільського регіону України.
2007-04-27T00:00:00ZОБҐРУНТУВАННЯ ВИКОРИСТАННЯ ФОТОМОДИФІКОВАНИХ КСЕНОДЕРМОТРАНСПЛАНТАТІВ У КОМПЛЕКСНОМУ ЛІКУВАННІ ОПІКОВИХ ХВОРИХГуда, Наталія Володимирівнаhttps://repository.tdmu.edu.ua//handle/1/88482020-06-21T21:45:53Z2006-10-27T00:00:00ZОБҐРУНТУВАННЯ ВИКОРИСТАННЯ ФОТОМОДИФІКОВАНИХ КСЕНОДЕРМОТРАНСПЛАНТАТІВ У КОМПЛЕКСНОМУ ЛІКУВАННІ ОПІКОВИХ ХВОРИХ
Гуда, Наталія Володимирівна
Дисертація присвячена питанням обґрунтування використання фотомодифікованих ксенодермотрансплантатів (виготовлених за новою технологією, патент України № 62943, 2004) у комплексному лікуванні опікових хворих.
У дослідах поза організмом встановлено, що фотомодифікація ксенодермотрансплантата покращує його лікувальні властивості, зокрема підвищує адсорбційно-антитоксичні (на 32 %) й антимікробні (в 2,5 раза сильніше сповільнює ріст колоній мікроорганізмів). В експерименті на тваринах вивчена ефективність використання ліофілізованих і фотомодифікованих ксенодермотрансплантатів для тимчасового закриття опікових ран ІІІАБ-ІV ст. порівняно з місцевим лікуванням традиційними методами. Застосування фотомодифікованих ксенодермотранс¬плантатів після проведеної ранньої некректомії приводить до активації репаративних процесів, що зумовлює зменшення раневої поверхні за рахунок крайової та острівцевої епітелізації за три тижні на 28 %, в той час як використання ліофілізованих ксеноклаптів зменшує рану на 22%. З метою обґрунтування можливостей використання фотомодифікованих ксенодермотрансплантатів у комплексному лікуванні опікових хворих проведено клініко-морфологічні обстеження 116 опечених хворих, із них 52 потерпілих з ІТУ понад 30 од. Доведено, що фотомодифіковані ксенодермотрансплантати сприяють покращанню перебігу опікової хвороби, посиленню репаративних процесів в ранах, скороченню термінів стаціонарного лікування хворих з індексом тяжкості ураження до 30 од на 11,4 доби (49,2 %), а з індексом тяжкості ураження понад 30 од. - на 24,9 доби (66 %) порівняно з традиційними методами лікування і на 3,4 доби (21,8 %) та 7 діб (13 %) відповідно порівняно з пацієнтами в комплексному лікуванні яких використовували ліофілізовані ксенотрансплантати.
2006-10-27T00:00:00ZВПЛИВ МОДУЛЯТОРІВ СИНТЕЗУ ОКСИДУ АЗОТУ НА ПРОЯВИ ХРОНІЧНОЇ ГІПОКСІЇ, ВИКЛИКАНОЇ МОНООКСИДОМ ВУГЛЕЦЮ, ТА ХРОНІЧНОЇ ГІПОКСІЇ ЗАМКНЕНОГО ПРОСТОРУГриців, Оксана Володимирівнаhttps://repository.tdmu.edu.ua//handle/1/88472021-01-09T09:03:39Z2006-09-29T00:00:00ZВПЛИВ МОДУЛЯТОРІВ СИНТЕЗУ ОКСИДУ АЗОТУ НА ПРОЯВИ ХРОНІЧНОЇ ГІПОКСІЇ, ВИКЛИКАНОЇ МОНООКСИДОМ ВУГЛЕЦЮ, ТА ХРОНІЧНОЇ ГІПОКСІЇ ЗАМКНЕНОГО ПРОСТОРУ
Гриців, Оксана Володимирівна
Робота присвячена з’ясуванню особливостей ураження печінки та мозку при хронічній гемічній гіпоксії, спричиненій монооксидом вуглецю і хронічній гіпоксії замкненого простору, та на тлі застосування попередників синтезу оксиду азоту – L-аргініну і глутаргіну та блокаторів – NО-синтаз – N-нітро-L-аргініну, аміногуанідину та фенітоіну. Встановлено, що при гіпоксії замкненого простору зростає інтенсивність процесів ліпопероксидації у внутрішніх органах тварин, що супроводжується пригніченням активності антиоксидантної системи, ферментів дихального ланцюга мітохондрій та синтезу оксиду азоту у внутрішніх органах. Хронічна гемічна гіпоксія, спричинена отруєнням чадним газом, характеризується подальшим прогресуванням процесів переокислення мембранних ліпідів, зменшенням активності ферментів антиоксидантної системи та енергозабезпечення мітохондрій у печінці та мозку, що відбувається на тлі зменшення в них вмісту нітрит-аніону. Неселективні блокатори NO-синтаз N-нітро-L-аргінін та фенітоін, меншою мірою селективний блокатор індуцибельної NO-синтази аміногуанідин сприяють прогресуванню оксидативного стресу та порушенню функціонування мітохондрій при обох типах гіпоксичного ураження, на тлі пригнічення синтезу оксиду азоту. Застосування прекурсорів оксиду азоту L-аргініну та глутаргіну як при хронічній гіпоксії замкненого простору, так і при інтоксикації монооксидом вуглецю, супроводжується зменшенням інтенсивності процесів вільнорадикального окислення, підвищенням активності антиоксидантної системи, відновленням активності ферментів електронотранспортного ланцюга мітохондрій, що відбувається на тлі зростання синтезу оксиду азоту.
2006-09-29T00:00:00ZМОРФОЛОГІЯ ТОНКОЇ КИШКИ ПРИ ДІЇ ПЕСТИЦИДУ 2.4-Д АМІННОЇ СОЛІ (ДИХЛОРФЕНОКСИОЦТОВОЇ КИСЛОТИ) ТА КАДМІЮ (експериментальне дослідження)Грищук, Марія Іванівнаhttps://repository.tdmu.edu.ua//handle/1/88462020-06-21T21:45:53Z2005-05-27T00:00:00ZМОРФОЛОГІЯ ТОНКОЇ КИШКИ ПРИ ДІЇ ПЕСТИЦИДУ 2.4-Д АМІННОЇ СОЛІ (ДИХЛОРФЕНОКСИОЦТОВОЇ КИСЛОТИ) ТА КАДМІЮ (експериментальне дослідження)
Грищук, Марія Іванівна
Дисертація присвячена встановленню закономірностей морфологічних змін у стінці тонкої кишки за умов впливу на неї пестициду 2,4-Д та кадмію та спрямованості регенераторних процесів після припинення їх дії на основі комплексного дослідження тканин стінки кишки з використанням світлооптичних, електронномікроскопічних та морфометричних методів дослідження. В експерименті з моделюванням впливу ксенобіотиків пестициду 2,4-Д та хлориду кадмію окремо та в суміші показано, що товщина слизової оболонки та її складових, морфофункціональний стан абсорбційних і келихоподібних клітин змінються відповідно до терміну введення токсикантів і відновного періоду. Характерними є дистрофічні прояви в усіх структурах стінки кишки на тлі пригнічення мітотичної активності ентероцитів. Відновні процеси зі спрямуванням до нормалізації найліпше виражені при впливі окремо пестициду 2,4-Д і найгірше за введення суміші цих ксенобіотиків. Повної нормалізації будови структур стінки тонкої кишки не відбувається.
2005-05-27T00:00:00ZПОПЕРЕДЖЕННЯ РАННІХ ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНИХ УСКЛАДНЕНЬ ГНІЙНО-ЗАПАЛЬНОГО ХАРАКТЕРУ ПРИ ТРАВМАТИЧНИХ ПОШКОДЖЕННЯХ ПЕЧІНКИ (експериментально-клінічне дослідження)Гродецький, Валентин Корнелійовичhttps://repository.tdmu.edu.ua//handle/1/88452021-01-09T09:03:45Z2006-02-23T00:00:00ZПОПЕРЕДЖЕННЯ РАННІХ ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНИХ УСКЛАДНЕНЬ ГНІЙНО-ЗАПАЛЬНОГО ХАРАКТЕРУ ПРИ ТРАВМАТИЧНИХ ПОШКОДЖЕННЯХ ПЕЧІНКИ (експериментально-клінічне дослідження)
Гродецький, Валентин Корнелійович
Дисертація присвячена проблемі профілактики та лікування гнійно-запальних ускладнень при травматичних пошкодженнях печінки в ранньому післяопераційному періоді. Проведено експериментальне дослідження на 140 безпородних собаках по вивченню впливу шовного матеріалу (ШМ) (вікрил, дексон, капромед, кетгут) на тканину печінки при її травматичному пошкодженні, а також апробовано запропонований нами новий метод лікуван¬ня травм печінки в поєднанні з методикою ВТЕ з метою попередження гнійно-запальних ускладнень у ранньому післяопераційному періоді. Оптимальним ШМ (за даними проведених досліджень) при травматичних пошкодженнях печінки є вікрил, а розроблений спосіб лікування гнійно-запальних ускладнень, дозволив знизити їх кількість у ранньому післяопераційному періоді. Обґрунтовано використання запропонованого нового методу профілактики та лікування гнійно-запальних ускладнень у ранньому післяопераційному періоді. Застосування даної методики на фоні вікрилового шва в поєднанні з використанням електричного поля постійного струму дозволило знизити кількість гнійно-запальних ускладнень у ранньому післяопераційному періоді на 13,2% та скоротити термін перебування хворих у стаціонарі на 3,4 дні.
2006-02-23T00:00:00ZВПЛИВ МЕЛАТОНІНУ НА ІОНОРЕГУЛЮВАЛЬНУ ФУНКЦІЮ НИРОК В УМОВАХ СТРЕСУ ТА ДІЇ СОЛЕЙ АЛЮМІНІЮ І СВИНЦЮ (експериментальне дослідження)Грицюк, Мар"яна Іванівнаhttps://repository.tdmu.edu.ua//handle/1/88442020-06-21T21:45:54Z2007-05-24T00:00:00ZВПЛИВ МЕЛАТОНІНУ НА ІОНОРЕГУЛЮВАЛЬНУ ФУНКЦІЮ НИРОК В УМОВАХ СТРЕСУ ТА ДІЇ СОЛЕЙ АЛЮМІНІЮ І СВИНЦЮ (експериментальне дослідження)
Грицюк, Мар"яна Іванівна
Дисертацію присвячено вивченню впливу екзогенного мелатоніну на іонорегулювальну функцію нирок у нормі та за умов іммобілізаційного стресу й дії солей алюмінію і свинцю. Вперше встановлено, що поєднаний вплив іммобілізаційного стресу та солей важких металів призводить до порушення білядобової організації іонорегулювальної, кислотовидільної та екскреторної функцій нирок. З’ясовано, що показники основних ниркових функцій зазнають більших змін о 8.00 год, ніж о 20.00 год. Встановлено, що уведення екзогенного мелатоніну в дозі 0,3 мг/кг маси тіла за 1 год до іммобілізаційного стресу на тлі інтоксикації солями алюмінію і свинцю зменшує прояви порушень іонорегулювальної функції нирок, що дозволяє оптимізувати методи лікування розладів, спричинених дією стресу та солей важких металів, а також покращити методи профілактики ренальних дисфункцій. Виявлені морфо-функціональні зміни нирок дослідних тварин проявлялися дистрофією епітелію звивистих канальців, явищами вогнищевого некрозу, а також зменшенням активності ферментів енергетичного обміну.
2007-05-24T00:00:00ZПРОФІЛАКТИКА НЕВИНОШУВАННЯ У ЖІНОК ІЗ ЗАПАЛЬНИМИ ЗАХВОРЮВАННЯМИ УРОГЕНІТАЛЬНОГО ТРАКТУЗаяць-Кахновець, Олеся іванівнаhttps://repository.tdmu.edu.ua//handle/1/88062020-06-21T21:45:48Z2005-10-05T00:00:00ZПРОФІЛАКТИКА НЕВИНОШУВАННЯ У ЖІНОК ІЗ ЗАПАЛЬНИМИ ЗАХВОРЮВАННЯМИ УРОГЕНІТАЛЬНОГО ТРАКТУ
Заяць-Кахновець, Олеся іванівна
Наукова робота присвячена зниженню частоти акушерських і перинатальних ускладнень у жінок з невиношуванням і запальними захворюваннями урогенітального тракту в анамнезі на підставі вивчення особливостей мікробіологічного статусу і функціонального стану фетоплацентарного комплексу, а також удосконалення комплексу лікувально-профілактичних заходів. Встановлені основні «мікробіологічні» чинники ризику невиношування вагітності, що враховують наявність складного багатокомпонентного паразитоценозу урогенітального і шлунково-кишкового тракту. Запропоновано методи контролю за клінічним перебігом вагітності та функціональним станом фетоплацентарного комплексу. Розроблені і впроваджені практичні рекомендації щодо зниження частоти акушерських і перинатальних ускладнень у жінок з невиношуванням на фоні запальних захворювань урогенітального тракту в анамнезі на підставі удосконалення комплексу лікувально-профілактичних заходів.
2005-10-05T00:00:00ZРЕАБІЛІТАЦІЯ РЕПРОДУКТИВНОЇ ФУНКЦІЇ ЖІНОК ПІСЛЯ РІЗНИХ ВАРІАНТІВ ОПЕРАТИВНОГО ЛІКУВАННЯ ЗАПАЛЬНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ ГЕНІТАЛІЙВоробій, Володимир Дмитровичhttps://repository.tdmu.edu.ua//handle/1/88052021-01-09T09:03:42Z2005-10-05T00:00:00ZРЕАБІЛІТАЦІЯ РЕПРОДУКТИВНОЇ ФУНКЦІЇ ЖІНОК ПІСЛЯ РІЗНИХ ВАРІАНТІВ ОПЕРАТИВНОГО ЛІКУВАННЯ ЗАПАЛЬНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ ГЕНІТАЛІЙ
Воробій, Володимир Дмитрович
Наукова робота присвячена вивченню особливостей реабілітації жінок після різних варіантів оперативного лікування запальних захворювань геніталій і розробки, на основі отриманих даних, методики відновного лікування. Встановлені основні клінічні особливості запальних процесів геніталій у пацієнток до і після різних варіантів оперативного лікування. Визначені основні показання до лапаротомічного і лапароскопічного лікування запальних процесів геніталій, а також віддалені наслідки в аспекті відновлення репродуктивної функції. Запропоновано методи контролю за клінічним перебігом раннього і віддаленого післяопераційного періоду у жінок з різними варіантами хірургічного лікування запальних процесів геніталій. Розроблені і впроваджені практичні рекомендації щодо зниження частоти порушень репродуктивної функції жінок після різних варіантів оперативного лікування запальних процесів геніталій.
2005-10-05T00:00:00ZПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ДОПОМІЖНИХ РЕПРОДУКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ЖІНОК ІЗ БЕЗПЛІДДЯМ ПРИ ДИСФУНКЦІЇ ЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИВітюк, Алла Дмитрівнаhttps://repository.tdmu.edu.ua//handle/1/88042021-06-25T14:04:33Z2008-06-25T00:00:00ZПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ДОПОМІЖНИХ РЕПРОДУКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ЖІНОК ІЗ БЕЗПЛІДДЯМ ПРИ ДИСФУНКЦІЇ ЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ
Вітюк, Алла Дмитрівна
Наукову роботу присвячено підвищенню ефективності відновлення репродуктивної функції в жінок із безпліддям при дисфункції щитоподібної залози. Вивчено частоту гіпотиреозу та еутиреозу, дано оцінку стану вродженого неспецифічного (природного) та набутого (адаптивного) специфічного імунітету у жінок із безпліддям при дисфункції щитоподібної залози. Доповнено та розширено діагностичний алгоритм для визначення гіпотиреозу та еутиреозу, дослідження антитіл щитоподібної залози, що не є критерієм для постановки діагнозу, однак їх наявність розцінювали як фактор ризику порушення функції в подальшому, а також вони є раннім маркером несприятливого прогнозу вагітності після застосування ДРТ. Вдосконалено комплекс лікувальних заходів для корекції дисфункції щитоподібної залози та імунологічного статусу в жінок із безпліддям, які лікуються в програмах допоміжних репродуктивних технологій для нормалізації тиреоїдної функції, покращення овуляторної функцій яєчників та підвищення настання вагітності.
2008-06-25T00:00:00Z